Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №303/2950/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №303/2950/26

Суддя: Полянчук Б. І.

Справа № 303/2950/26

Провадження № 2/303/1320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник - адвокат Бедь Мирослава Іллівна) до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою дитиною,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою дитиною, вказуючи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її внучкою. ІНФОРМАЦІЯ_2 її донька ОСОБА_4 померла. За життя ОСОБА_4 разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 проживали у належному їй житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері малолітня ОСОБА_3 продовжує проживати разом з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні. Батько дитини - ОСОБА_2 ще за життя матері дитини самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не брав участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки, не цікавився її життям, станом здоров`я, розвитком та не підтримував із нею сімейних відносин. Малолітня ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю до 18 років та потребує особливого догляду. У зв`язку зі станом здоров`я дитина потребує постійної реабілітації, спеціального харчування та належного медичного забезпечення. Вона створила всі необхідні матеріально-побутові умови для проживання та виховання малолітньої онуки, забезпечує її лікування, доглядом та належним утриманням. При цьому жодних перешкод у спілкуванні відповідача з дитиною вона не чинить, однак останній не виявляє бажання підтримувати стосунки з донькою та не цікавиться її життям. Відповідач свідомо та тривалий час ухиляється від виконання покладених на нього законом батьківських обов`язків, не виховує дитину, матеріально не утримує, не піклується про її здоров`я, розвиток та не здійснює жодних дій, спрямованих на реалізацію батьківських прав та обов`язків, чим порушує право дитини на належне батьківське виховання. Відповідач є працездатною особою, однак не виконує обов`язку щодо утримання своєї малолітньої доньки. Також зазначила, що після смерті матері саме вона разом із чоловіком здійснює постійний догляд за малолітньою ОСОБА_5 , забезпечує її виховання, лікування та розвиток, а тому вважає доцільним призначити її опікуном дитини. Для дитини створені належні житлово-побутові умови у будинку, який належить їй на праві власності, де забезпечено всі необхідні комунальні та санітарно-побутові умови для проживання. Крім того, вона офіційно працевлаштована у фермерському господарстві «Поляк-Кленовець» де отримує стабільний дохід. Також вказала, що відповідно до висновку про стан здоров`я вона не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, є соматично здоровою та за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна. Вона не притягувалася до кримінальної відповідальності, не має незнятої чи непогашеної судимості та не перебуває у розшуку. Просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити опіку над малолітньою дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити, не заперечувати проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівської району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 19.05.2023 встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла.

У копії висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, що ОСОБА_1 здорова.

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що ОСОБА_3 дитина з інвалідністю до 18 років (витяг ОДЛ ЛКК № 024/579 від 22.05.2024). Діагноз: ЗВУР. Повна щілина м`якого та твердого піднебіння, щілина губи одностороння. Важка білково-енергетична недостатність.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частина 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 7 ст. СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Згідно з ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18грудня 2008 року у справі «Савіни проти України».

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі №562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07листопада 2023 року у справі № 601/928/22.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли батьки свідомо та умисно не здійснюють батьківських прав та ухиляються від їх виконання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 358/689/22, провадження №61-13923св23).

Верховний Суд зауважує, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу і залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу не піклується про доньку, не цікавиться її життям, не приймає участі в її вихованні та утриманні. Наведене свідчить, що ОСОБА_2 самоусунувся від виховання доньки, не може бути позитивним прикладом для наслідування, благотворно впливати на формування особистостей та характеру дитини, дати її належний розвиток.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами та поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Частина 4 ст. 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Тлумачення ч. 6 ст. 19 СК України дає підстави для висновку, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19, провадження № 61-1344св20, на яку посилається заявниця.

У висновку від 02 червня 2026 року Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради зазначив, що «відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 виданого 19.05.2023 виконкомом Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в графі батьки записані: Батько - ОСОБА_2 , Україна та мати - ОСОБА_4 , Україна. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дитина з інвалідністю до 18 років, відповідно до медичного висновку № 102/024 СМ (освідчення) від 28.05.2024 року, захворювання (паталогічний стан) Q37.4 Повна щілина м`якого та твердого піднебіння, щілина губи одностороння. Важка білково-енергетична недостатність, Висновок дійсний до 25.01.2041 року. Мати дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батько дитини ОСОБА_2 , 1991 р.н. не проживає разом з дитиною, не веде догляд за дитиною, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не піклується про неї та не цікавиться станом її здоров`я та розвитком. Відповідно до характеристики на громадянина ОСОБА_2 , складеної старостою Пузняковецького старостинського округу Кольчинської селищної ради від 20.05.2026 року № 02-9-7/2-36 ОСОБА_9 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_2 , офіційно не працював. Був одружений та має від цього шлюбу двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , 2017 р.н. та ОСОБА_11 , 2021 р.н., які проживають разом з матір`ю ОСОБА_12 в селі Пузняківці та перебувають на повному її утриманні. Через часті сварки, зловживанням алкогольними напоями гр. ОСОБА_9 шлюб розірвано. На даний час перебуває на службі за призовом під час мобілізації на особливий період з 06.02.2026 року. Під час обстеження матеріально побутових умов, службою у справах дітей складено відповідний акт та з`ясовано, що догляд за дитиною ОСОБА_3 веде бабуся ОСОБА_1 , 1978 р.н., яка проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . Через стан здоров`я дитина у віці три роки має аномально низьку вагу, а саме 5 кілограм, потребує постійного догляду в тому числі і медичного. В будинку створені належні умови для проживання, догляду, виховання та розвитку дитини. У дитини є ліжечко, стільчик для годування, спеціальне харчування та іграшки. Зі слів бабусі, дитина потребує оперативного хірургічного втручання, але через низьку вагу операція відкладається. Дитина відстає у розвитку фізичному та розумовому, реагує на соє ім`я посмішкою, але не говорить та за допомогою дорослого піднімається на ніжки. Після смерті матері дитини, про неї весь час піклуються бабуся ОСОБА_1 , яка її супроводжує до лікаря, хоча і не є законним представником дитини. В будинку де проживає дитина комфортно, чисто, зручно та безпечно. Відповідно до акту та висновків оцінки потреб сім`ї особи проведеної Фахівцем соціальної роботи КУ ЦНСП Кольчинської селищної ради 25.05.2026 року ОСОБА_13 встановлено наступне: дитина з інвалідністю до 18 років (вроджена патологія розвитку, повна щілина м`якого та твердого піднебіння, щілина губи, білково-енергетична недостатність, потребує постійного медичного нагляду та спеціального догляду; смерть матері дитини, відсутність участі батька у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, виникає потреба у постійному догляді, лікуванні та соціальному супроводі. Потреба дитини задовольняється переважно за рахунок догляду бабусі. Водночас через складний стан здоров`я та відсутність батьківської участі існує потреба у додатковій медичній, соціальній та психологічній підтримці. Дитина через малолітній вік та стан здоров`я не здатна самостійно долати складні життєві обставини та потребує постійного догляду дорослого (бабусі), яка планує оформлення опіки. Виходячи з вищенаведеного у дитини виникає потреба у наданні їй соціального супроводу: соціальний супровід, соціально-психологічна реабілітація, консультування, представництво інтересів, натуральна допомога. Наказом служби у справах дітей Кольчинської селищної ради № 8 від 25.05.2026 року «Про взяття на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування» ОСОБА_3 взята на первинний облік, як діти, які залишилися без батьківського піклування у відповідності до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», пункту 14 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», наказу Міністерства соціальної політики України від 28.12.2015 року №1256 «Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів», акту обстеження умов проживання дитини від 19.05.2026 року. Дитина тимчасово, до встановлення соціально-правового статусу, у відповідності до п.31, 32 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 проживання в сім`ю бабусі ОСОБА_1 , що підтверджується наказом служби у справах дітей Кольчинської селищної ради від 25.05.2026 року № 9 «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування». З`ясування думки дитини щодо позбавлення її батька ОСОБА_2 батьківських прав, неможливе, у зв`язку з важким станом здоров`я дитини та її віку. Виходячи з вищенаведеного, за наявності зазначених обставин, діючи якнайкращих інтересах дитини, з метою захисту її прав зокрема права на лікування та піклування, надання їй соціально-правового статусу, приймаючи до уваги протокольне рішення комісії з питань захисту прав дитини від 07.06.2026 року, орган опіки та піклування Кольчинської селищної ради керуючись статтями 164,165,166, 180, 191 Сімейного кодексу України, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , 1991 р.н. відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитини з інвалідністю та стягнути з батька аліменти на її утримання. Разом з тим, керуючись статтями 60, 62, 64 Цивільного кодексу України, орган опіки та піклування не заперечує та вважає доцільним призначити опікуна над дитиною її бабусю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »

Із зазначеним висновком суд погоджується та бере його за основу при постановленні рішення у справі.

Суд вважає, що за встановлені в судовому засіданні обставин свідчать про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, Верховний Суд у постанові ВС від 04.08.2021 у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20) дав тлумачення змісту «якнайкращих інтересів дитини» згідно з яким при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи: погляди дитини, індивідуальність дитини, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпека дитини, вразливе положення, право дитини на здоров`я, право дитини на освіту.

Відповідно до ст. 171 СК України судом неможливо з`ясувати думку дитини щодо позбавлення її батька ОСОБА_2 батьківських прав у зв`язку з важким станом здоров`я дитини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини та є необхідним і пропорційним заходом, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду та принципами, закріпленими Конвенцією про права дитини.

Суд звертає увагу відповідача, що позбавлення батьківських прав не є безумовним і остаточним, якщо він усвідомить свою поведінку, виправить її і вживатиме конкретних дій, спрямованих на повноцінну участь у вихованні, навчанні та розвитку дітей, то має право звернутися до суду із відповідним позовом про відновлення своїх батьківських прав.

Щодо позовних вимог про встановлення опіки над малолітньою дитиною, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

З подання Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради від 02.06.2026 вбачається, що наказом служби у справах дітей Кольчинської селищної ради № від 25.05.2026 року «Про взяття на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування» дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взята на первинний облік, як дитина, яка залишилися без батьківського піклування у відповідності до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», пункту 14 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», наказу Міністерства соціальної політики України від 28.12.2015 року №1256 «Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів», акту обстеження умов проживання дитини від 19.05.2026 року та свідоцтва про смерть матері дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово, до встановлення соціально-правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, у відповідності до п.31, 32 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 в якнайкращих її інтересах влаштована на проживання в сім`ю бабусі ОСОБА_1 , що підтверджується наказом служби у справах «Про тимчасове дітей Кольчинської селищної ради від 24.05.2026 року № влаштування дитини, яка залишилися без батьківського піклування». Під час обстеження матеріально побутових умов, службою у справах дітей складено відповідний акт та з`ясовано, що догляд за дитиною ОСОБА_3 веде бабуся ОСОБА_1 , 1978 р.н., яка проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . Через стан здоров`я дитина у віці три роки має аномально низьку вагу, а саме 5 кілограм, потребує постійного догляду в тому числі і медичного. В будинку створені належні умови для проживання, догляду, виховання та розвитку дитини. У дитини є ліжечко, стільчик для годування, спеціальне харчування та іграшки. Зі слів бабусі, дитина потребує оперативного хірургічного втручання, але через низьку вагу операція відкладається. Дитина відстає у розвитку фізичному та розумовому, реагує на соє ім`я посмішкою, але не говорить та за допомогою дорослого піднімається на ніжки. Після смерті матері дитини, про неї весь час піклуються бабуся ОСОБА_1 , яка її супроводжує до лікаря, хоча і не є законним представником дитини. В будинку де проживає дитина комфортно, чисто, зручно та безпечно. Відповідно до акту та висновків оцінки потреб сім`ї особи проведеної фахівцем соціальної роботи КУ ЦНСП Кольчинської селищної ради 25.05.2026 року ОСОБА_13 встановлено наступне: дитина з інвалідністю до 18 років (вроджена патологія розвитку, повна щілина м`якого та твердого піднебіння, щілина губи, білково-енергетична недостатність, потребує постійного медичного нагляду та спеціального догляду; Смерть матері дитини, відсутність участі батька у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, виникає потреба у постійному догляді, лікуванні та соціальному супроводі. Потреба дитини задовольняється переважно за рахунок догляду бабусі. Водночас через складний стан здоров`я та відсутність батьківської участі існує потреба у додатковій медичній, соціальній та психологічній підтримці. Дитина через малолітній вік та стан здоров`я не здатна самостійно долати складні життєві обставини та потребує постійного догляду дорослого (бабусі), яка планує оформлення опіки. Виходячи з вищенаведеного у дитини виникає потреба у наданні їй соціального супроводу: соціальний супровід, соціально-психологічна реабілітація, консультування, представництво інтересів, натуральна допомога. З поданих документів на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з`ясоване наступне: ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору дарування, зареєстрованого в реєстрі №2211 від 30.07.2008 року приватним нотаріусом Щербан О.П. Відповідно до висновку про стан здоров`я від 28.11.2025 року ОСОБА_1 є соматично здоровою, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості», ФОВА- 004886784 департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її чоловік ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - ФОВМ-004991364 на території України станом на 07.11.2025 р., є особами, стосовно яких відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи не погашеної судимості та розшук. На основі вищевикладеного виконавчий комітет Кольчинської селищної ради вважає за доцільне: затвердити подання органу опіки і піклування щодо про призначення опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 над малолітньою онучкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі встановлення судом що дитина, позбавлена батьківського піклування.

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Кольчинської селищної ради, склад сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 складає: батько - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стрийко - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочка - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , чоловік - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та внучка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що позивачка здійснює належний догляд, піклування, лікування, забезпечує належні умови проживання для ОСОБА_3 і за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна, інші особи із заявами про призначення їх опікунами над ОСОБА_3 не звертались, тому наявні підстави для призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_3 .

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд приходить до наступного.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків, що передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до копії довідки від 19.12.2025, яка видана Виконавчим комітетом Кольчинської селищної ради згідно по господарської книги №2 на 2016-2025 Верхньовизницького старостинського округу Кольчинської селищної ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до складу сім`ї гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 .

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню на підставі ст. 180 Сімейного кодексу Україн, оскільки відповідач виконує батьківського обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини.

З урахуванням фактичних обставин справи, які існують на час виникнення спірних правовідносин, обставин, що зазначені в ст. 182 СК України, динаміки значення базового соціального стандарту та маючи на меті забезпечення достатнього та стабільного матеріального забезпечення дитини, суд вважає, що аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) на дитину протягом тривалого часу забезпечуватимуть грошове утримання в розмірі, який відповідатиме її інтересам. Такий розмір аліментів забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини.

Також суд звертає увагу, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права порушувати в подальшому питання про зміну розміру аліментів, зміну способу стягнення і т. ін., а також вирішувати питання про аліменти на дитину відповідно до положень ст. 189, 190 СК України.

Слід також зазначити, що при прийнятті рішення слід застосувати положення ст. 191 СК України, яка передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1331,20 грн судового збору на користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів, та 2662,40 грн на користь позивачки за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст. 19, 150, 164 СК України, Конвенцією про права дитини, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), третя особа Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою дитиною - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Встановити над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 опіку.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривні (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua