Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №140/636/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/636/25 пров. № А/857/24019/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Глазька С.М., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року, ухвалене суддею Андрусенко О.О. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/636/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Ковельська міська рада, про скасування державної реєстрації, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі – Держгеокадастр), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Ковельська міська рада, у якому просив:

- скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0411 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016;

- зобов`язати відповідача скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0411 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено частково.

Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Держгеокадастр оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає його в частині задоволення позовних вимог необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, без повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи. Просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 0710400000:41:001:0016 перенесено з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку відповідно до пункту 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якого у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Звертає увагу суду на те, що Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» є окремою юридичною особою, створене відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.11.1997 року № 110 «Про створення Центру державних земель кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Також зазначає, що до 20.08.2012 видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку здійснювали оператори державного реєстру земель, а саме структурі підрозділи Центру ДЗК. З 2013 року з моменту набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» видача державних актів на право власності на земельні ділянки припинена, а державні кадастрові реєстратори, які є працівниками територіальних органів Держгеокадастру, здійснюють лише реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі.

Покликається на те, що в оскаржуваному рішенні першої інстанції жодним чином не обґрунтовано, які права позивача було порушено саме Головним управлінням.

Вважає, що судом першої інстанції не доведено в чому полягають протиправні дії Головного управління, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим.

Крім того зазначає, що звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з даним позовом обумовлено тим, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 0710400000:41:001:0016 в Державному земельному кадастрі перешкоджає розроблення ним документації із землеустрою з метою внесення земельної ділянки до Державного земельного кадастру та оформлення права власності на земельну ділянку, а отже має місце приватноправовий інтерес, на захист якого позивач звернувся до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0710400000:41:001:0016. Враховуючи контекст обставин цієї справи, окреслений позивачем предмет спору, який виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових можливостей скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки, дана справа потребує вирішення в порядку цивільного судочинства. Відтак просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 в адміністративній справі № 140/636/25.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.04.2012 у справі №0306/999/2011 (провадження №2/0306/8/2012) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння в натурі з виділенням частки із спільної часткової власності задоволено частково: виділено в натурі у власність ОСОБА_1 його частку із спільної часткової власності в будинковолодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: коридор 2-4, площею 4,8 кв.м; кухню 2-1, площею 6,9 кв.м; кімнату 2-2, площею 11,1 кв.м; кімнату 2-3, площею 16,0 кв.м; хлів “б”, площею 19,8 кв.м; гараж “б-1”, площею 15,1 кв.м; вбиральню “В”, вимощення “з”, ворота з хвірткою “В/Ф”; а у власність ОСОБА_2 виділено в натурі її частку із спільної часткової власності в будинковолодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: кухню 1-1, площею 6,9 кв.м; топочну 1-2, площею 4,7 кв.м; кімнату 1-3, площею 16,5 кв.м; кімнату 1-4, площею 16,0 кв.м, коридор 1-5, площею 4.5 кв.м; літню кухню “б-2”, площею 20,0 кв.м; хлів Б-1”, площею 16,2 кв.м (а.с. 41-43).

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2013 у справі №0306/999/2011 (провадження №2/0306/8/2012), яка набрала законної сили 15.03.2013, заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в судовому рішенні задоволено; у всіх реченнях рішення Ковельського міськрайонного суду від 06.04.2012 в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння в натурі з виділенням частки із спільної часткової власності замінити слова “хлів “б”, площею 19,8 кв.м” на слова “хлів “Б-1”, площею 19,8 кв.м”, а слова “хлів “Б-1”, площею 16,2 кв.м” - замінити на слова “хлів “б”, площею 22,5 кв.м” (а.с. 44).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2015 у справі №0306/5331/2012 (провадження №2/159/119/15) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської Ради, управління Держземагенства у Ковельському районі про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, яке набрало законної сили 21.04.2015, встановлено, що рішенням Ковельської міської ради від 23.02.2012 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 411 кв. метрів по АДРЕСА_1 і нею було подано заяву про виготовлення технічної документації по виготовленню державного акту на право власності на згадану земельну ділянку. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924, виданого 21.04.2012, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 411 кв. метрів, розташованої в АДРЕСА_1 . Також в ході судового розгляду справи було встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924 площею 411 кв. метрів знаходиться господарське приміщення позначене, як Б-1, яке відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду від 06.04.2012 та ухвали Ковельського міськрайонного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння в натурі з виділенням частки із спільної часткової власності виділене ОСОБА_1 , а господарське приміщення, яке позначене “хлів “б” належить ОСОБА_2 і розміщене на території земельної ділянки, якою в даний час користується позивач. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 довів факт, що господарське приміщення - хлів “Б-1” площею 19,8 кв. метрів в результаті приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки площею 411 кв. метрів розміщується на цій земельній ділянці, а хлів “б”, що належить ОСОБА_2 розміщується на земельній ділянці, якою користується позивач, і яку він бажає приватизувати, але у зв`язку з невідповідністю наявних правовстановлюючих документів на господарські споруди згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 30.01.2013 № 0306/999/2011 ВРФ ДП “Центр ДЗК” не може виготовити технічну документацію на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , при цьому суд дійшов висновку, що перебування частини земельної ділянки, на якій розміщене господарське приміщення ОСОБА_1 у приватній власності ОСОБА_2 , створює перешкоди для власника цього приміщення у користуванні цим приміщенням.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2015 у справі №0306/5331/2012 (провадження №2/159/119/15), яке набрало законної сили 21.04.2015, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської Ради, управління Держземагенства у Ковельському районі про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку задоволено повністю: визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924, який виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,0411 гектарів, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 071040001001300 (а.с.7-9).

Також рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2015 у справі №159/4617/14-ц (провадження № 8/159/8/15), яке набрало законної сили 30.06.2015, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської ради про визнання рішення Ковельської міської ради про надання земельної ділянки у власність недійсним та визнання права користування земельною ділянкою задоволено частково: визнано недійсним рішення Ковельської міської ради №19/18 від 23.02.2012 в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 411 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , у задоволенні решти позову відмолено (а.с. 10-11).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав від 12.12.2024 №407832685 (а.с.12), 10.12.2024 державним реєстратором виконавчого комітету Ковельської міської ради проведено державну реєстрацію припинення речового права (права власності) ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016; підстава: рішення суду, серія та номер: №2/159/119/15, виданий 03.04.2015, Ковельський міськрайонний суд Волинської області; рішення суду, серія та номер: №8/159/8/15, виданий 19.06.2015, Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Однак на даний час у Державному земельному кадастрі містяться відомості про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016, про що свідчить витяг Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.12.2024 №НВ-995959212024 (а.с.14-19). При цьому позивач вказує, що вказана обставина унеможливлює розробку ним документації із землеустрою та перешкоджає подальшій реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

17.12.2024 представник позивача - адвокат Клімук Н. А. звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з адвокатським запитом, в якому просила скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0411 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016, до якого долучила, в тому числі копії рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2015 у справі №0306/5331/2012 та від 19.06.2015 у справі №159/4617/14-ц, витягу з Державного реєстру речових прав від 12.12.2024 №407832685 (а.с. 65-72).

Листом від 24.12.2024 №29-3-0.2-5282/2-24 відповідач повідомив, що у запиті не зазначено підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки, які встановлені частиною десятою статті 24 Закону № 3613-VI; одночасно проінформовано, що технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку та/або помилка, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку №1051, виправляється у відповідності до пунктів 156-1, 156-2 цього Порядку (а.с. 13).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про формування цієї земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера порушує права позивача ОСОБА_1 , позаяк унеможливлює розробку ним документації із землеустрою та перешкоджає подальшій реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI).

Як визначено у статті 1 Закону № 3613-VI, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 3613-VI, ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом, зокрема, внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 3613-VI, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як передбачено частинами 1, 4 статті 9 Закону № 3613-VI, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно з ст. 16 Закону № 3613-VI, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до ч.ч. 1, 9, 10 ст. 24 Закону № 3613-VI, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

За нормами пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051), Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Як встановлено судом, рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.04.2012, з урахуванням ухвали від 30.01.2013, у справі №0306/999/2011 (провадження №2/0306/8/2012) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння в натурі з виділенням частки із спільної часткової власності виділено в натурі у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їхні частки із спільної часткової власності в будинковолодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 , зокрема, виділено в натурі у власність ОСОБА_1 - хлів “Б-1”, площею 19,8 кв.м, а ОСОБА_2 - хлів “б”, площею 22,5 кв.м” (а.с. 41-44).

В подальшому, рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2015 у справі №0306/5331/2012 (провадження №2/159/119/15), яке набрало законної сили 21.04.2015, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської Ради, управління Держземагенства у Ковельському районі про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку задоволено повністю: визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924, який виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,0411 гектарів, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 071040001001300 (а.с.7-9).

При цьому, вказаним судовим рішенням було встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924, виданого 21.04.2012, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 411 кв. метрів, розташованої в АДРЕСА_1 , в той же час на такій земельній ділянці знаходиться господарське приміщення позначене, як Б-1, яке відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду від 06.04.2012 та ухвали Ковельського міськрайонного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння в натурі з виділенням частки із спільної часткової власності виділене ОСОБА_1 , а господарське приміщення, яке позначене “хлів “б” належить ОСОБА_2 і розміщене на території земельної ділянки, якою в даний час користується позивач, а тому суд дійшов висновку, що перебування частини земельної ділянки, на якій розміщене господарське приміщення ОСОБА_1 у приватній власності ОСОБА_2 , створює перешкоди для власника цього приміщення у користуванні цим приміщенням (а.с.7-9).

Також рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2015 у справі №159/4617/14-ц (провадження № 8/159/8/15), яке набрало законної сили 30.06.2015, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міської ради про визнання рішення Ковельської міської ради про надання земельної ділянки у власність недійсним та визнання права користування земельною ділянкою задоволено частково, визнано недійсним рішення Ковельської міської ради №19/18 від 23.02.2012 в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 411 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , (а.с. 10-11).

Суд правильно зазначив, що судовими рішеннями у справах №0306/5331/2012 (провадження №2/159/119/15) та №159/4617/14-ц (провадження № 8/159/8/15) по суті вирішено питання про припинення речового права (права власності) ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016, та на підставі таких судових рішень у Державний реєстр речових прав внесено відповідні відомості про державну реєстрацію припинення такого речового права (а.с.12).

Разом з тим, вказаними вище судовими рішеннями не вирішено питання про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки.

Згідно витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.12.2024 №НВ-995959212024, на даний час у Державному земельному кадастрі містяться відомості про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016 (а.с.14-19).

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, що визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку як документа, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку, за своїми наслідками унеможливлює подальше розміщення у Державному земельному кадастрі відомостей про формування цієї земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У даному випадку, наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про формування цієї земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера порушує права позивача ОСОБА_1 , позаяк унеможливлює розробку ним документації із землеустрою та перешкоджає подальшій реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача у листі від 24.12.2024 №29-3-0.2-5282/2-24 та у відзиві на позовну заяву, на те, що технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку та/або помилка, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку №1051, повинна виправлятися виключно у відповідності до пунктів 156-1, 156-2 цього Порядку, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр” Закону № 3613-VI у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Пунктом 156-1 Порядку №1051 визначено порядок виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель.

Пунктом 156-2 Порядку №1051 визначено порядок виправлення помилки, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку.

Як правильно зазначив суд, у даному випадку наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про формування земельної ділянки, площею 0,0411 га, та присвоєння їй кадастрового номера 0710400000:41:001:0016 не є технічною помилкою, допущеною у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, як і не є помилкою, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку, оскільки на день проведення державної реєстрації вказаної земельної ділянки (21.04.2012) ОСОБА_2 була її власником згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924, тобто до набрання законної сили судовими рішеннями у справах від 03.04.2015 №0306/5331/2012 (провадження №2/159/119/15) та від 19.06.2015 №159/4617/14-ц (провадження № 8/159/8/15) відомості у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію такої земельної ділянки відповідали фактичним обставинам.

Судом також враховано, що позивач неодноразово звертався до проектних організацій з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак на такі заяви він отримав письмові відмови з роз`ясненням необхідності спочатку скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (а.с. 111-114).

Відтак, як правильно визначено судом першої інстанції, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що речові права на земельну ділянку, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016 в Державному реєстрі речових прав відсутні, оскільки рішеннями Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2015 у справі №0306/5331/2012 (провадження №2/159/119/15) та від 19.06.2015 у справі №159/4617/14-ц (провадження № 8/159/8/15) визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251924, який виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,0411 гектарів, а також визнано недійсним рішення Ковельської міської ради №19/18 від 23.02.2012 в частині надання ОСОБА_2 у власність вказаної вище земельної ділянки, та скасування державної реєстрації земельної ділянки в інший спосіб, ніж звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки є неможливим, тому обґрунтованими є позовні вимоги позивача в частині скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Як наслідок, правильним є висновок суду, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що достатнім, належним і ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,0411 га, кадастровий номер 0710400000:41:001:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», якщо у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржене, тому апеляційному перегляду у цій частині не підлягає.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що дана справа потребує вирішення в порядку цивільного судочинства, оскільки спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, адже відсутній спір про право, а відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 140/636/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді С. М. Глазько

В. С. Затолочний