Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №380/18033/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18033/25 пров. № А/857/8390/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року (головуючий суддя Андрусів У.Б., м.Львів) у справі №380/18033/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 до 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.04.2025 №1159/12/7918; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 до 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.04.2025 №1159/12/7918, з урахуванням проведених раніше виплат.

Позов обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що на виконання постанови №103 йому проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням таких складових грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військове (спеціальне) звання та надбавка за вислугу. Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Ураховуючи правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/22, звернувся із заявою щодо складення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою №704, проте отримав відмову, яку оскаржив у судовому порядку. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №380/1721/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку від 23.04.2025 №1159/12/7913 про розмір грошового забезпечення та скерувало її до ГУ ПФУ у Львівській області. З метою реалізації права на перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки позивач звернувся із заявою до пенсійного органу, однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2018 до 31.03.2019 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.04.2025 №1159/12/7918 станом на 01.03.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2018 до 31.03.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.04.2025 №1159/12/7918, виданої станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що на момент проведення перерахунку пенсії (з 01.01.2018) положення постанови №103 були чинними, тому ГУ ПФУ у Львівській області правомірно здійснено перерахунок пенсії позивачу. Констатує, що постанова №103 є нормативно-правовим актом, який з огляду на положення ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ є обов`язковим до застосування органами Пенсійного фонду під час здійснення обчислення, перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких спрямована дія цієї постанови. Крім того стверджує, що скасування п. 1, 2 постанови та змін до п. 5 додатку 2 порядку №45 не є підставою для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням нової довідки, у якій зазначені додаткові види грошового забезпечення, оскільки відповідач керувався приписами постанови №103 та порядку №45. Стверджує, що перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення має бути проведено за нормами, чинними на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії, тобто станом на момент підвищення грошового забезпечення на умовах, у порядках та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а не довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.04.2025 31159/12/7918, виданої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного сулу від 26.02.2025 380/1721/25. Наголосив, що чинним законодавством не передбачено індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою. Вказав, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі 380/1721/25 жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується розрахунком за пенсійною справою 3ХВ57113.

З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №380/1721/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

На виконання цього судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (уповноважений орган) 23.04.2025 склав довідку №1159/12/7918 (оновлена довідка) про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 за посадою командир взводу зв`язку та складається з:

- посадового окладу 3260,00 грн;

- окладу за військовим (спеціальним) званням «старший прапорщик» 1020,00 грн;

- надбавки за вислугу років (45%) 1926,00 грн;

- надбавки за особливості проходження служби (10%) 620,60 грн;

- надбавки за службу в умовах режимних обмежень (20%) 652,00 грн;

- надбавки за класність (3%) 97,80 грн;

- премії (55,4%) 1806,04 грн.

30.05.2025 представниця позивача звернулася до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення уповноваженого органу від 23.04.2025 №1159/12/7918, виходячи з 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки та без обмеження максимальним розміром.

Листом від 16.06.2025 №12210-12641/А-52/8-1300/25 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки з оновленого грошового забезпечення. В обґрунтування підстав для відмови зазначило, що після визнання протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими передбачалося проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови №704, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії Уряд не приймав. Констатувало, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №380/1725/25 жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено.

Вважаючи поведінку відповідача протиправною, тобто такою, що порушує його право на перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки з оновленого грошового забезпечення, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2 та 3 зазначеної норми регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ унормовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Вищевказана норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії» та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, за змістом якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, п. 1 якої, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пп. 2 п. 5 постанови №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим особам» (постанова №103), п. 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.

Отож, цим нормативно-правовим актом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-XII.

13.02.2008 Кабінет Міністрів України постановою №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (порядок №45).

Пунктом 1 порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 5 порядку №45, у редакції постанови №103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії).

На виконання вимог постанови №103 ГУ ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з розміру оновленого грошового забезпечення (окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років), визначеного відповідно до постанови №704.

Згодом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 порядку №45.

У постанові від 05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд виснував, що п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 порядку №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін.

В силу приписів ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.

Отже, оскільки зміни, внесені постановою №103, зокрема до п. 5 та додатку 2 порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані у судовому порядку протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, чинною є редакція додатку 2 до порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

У контексті зазначеного апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Порядок перерахунку пенсій унормований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII, зокрема ч. 4 ст. 63 цього Закону, зміст якої процитовано вище.

Тобто Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміру складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, передбачених зазначеною нормою.

Водночас обчислення пенсії встановлюється ст. 43 Закону №2262-XII, яка має загальну дію та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту Закону №2262-XII.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення.

Натомість підставою для здійснення перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (не складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

За правилами абз. 3 ст. 11 Закону №2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону №2262-XII акцентував на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене апеляційний суд виснує, що обмеження виплати пенсії, нарахованої в порядку передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Системний аналіз указаних нормативних приписів свідчить про те, що загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатка 2 порядку №45 є такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Такий правовий висновок корелюється з правовою позицією, сформованою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 справі № 520/2098/19 та Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі №520/2728/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 11.08.2023 року по справі № 380/103/22).

З урахуванням вимог ст. 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатка 2 порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Враховуючи вищевказані правові висновки колегія суддів виснує про неналежність застосування положень нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №380/103/22.

Разом з цим, у період з 01.01.2008 до 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008.

30.08.2017 прийнято постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців і яка, як зазначалося вище, набрала чинності з 01.03.2018. Отож, фактичне підвищення посадових окладів за постановою №704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018.

Підсумовуючи викладене, грошове забезпечення за відповідною посадою, з якого обрахована пенсія позивача: у період з 01.01.2008 до 01.03.2018, визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного постановою № 1294; за період з 01.03.2018 по даний час визначається за нормами постанови № 704.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з ч.2 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Предметом даного спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 до 01.04.2019 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, що не були відображені у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018.

Дослідивши довідку, колегія суддів зазначає, що вказана довідка сформована станом на 01.03.2018.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці від 23.04.2025 №1159/12/7918, з 01.04.2018.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 380/18033/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар