Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №380/23764/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Желік О.М.

28 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/23764/25 пров. № А/857/31194/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Валюха В.М., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі № 380/23764/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

04.12.2025р. позивач, Головне управління ДПС у Львівській області звернувся з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир, в якому, просив суд:

- стягнути до бюджету з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках грошових коштів в розмірі 38826,17 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків.

11.02.2025р. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир подав до Головного управління ДПС у Львівській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності) за 2022 рік, відповідно до якої сума річного земельного податку становила 143 130,69 грн.

Із змісту довідки від 05.11.2025р. № 11733/5/13-01-13-05-09 про суму податкового боргу платника податків КЕВ м.Володимир, видно, що станом на 31.10.2025р. податковий борг становить 38826,17 грн. та складається виключно з пені по земельному податку з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010500).

Податковий орган 07.04.2023р. прийняв та надіслав Квартирно-експлуатаційному відділу міста Володимир податкову вимогу № 0004175-1305-1301 про погашення податкового боргу в сумі 143130,69 грн.

10.07.2025р. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир подав уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, відповідно до якої сума річного земельного податку зменшена до 0,00 грн. із застосуванням пільги, передбаченої п.п.282.1.4 п.282.1 ст. 282 ПК України.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України видно, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України визначає, що податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.4.1 ст.14 ПК України).

В пп.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Із змісту п.57.1 - п.57.3 ст.57 ПК України видно, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючий орган за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПК України надсилає (вручає) податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст.59 ПК України Головне управління ДПС у Львівській області сформував та надіслав 07.04.2023р. податкову вимогу № 0004175-1305-1301 про погашення податкового боргу в сумі 143130,69 грн.

В пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України видно, що контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

п.95.1 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2, 95.3 ст.95 ПК України).

В п.95.4 ст.95 ПК України видно, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

пп.282.1.4 п.282.1 ст.282 ПК України передбачено. що від сплати земельного податку звільняються юридичні особи, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир є військовою установою, що фінансується з державного бюджету в межах Міністерства оборони України, а відтак відповідає критеріям отримання зазначеної пільги.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів звертає увагу, що 10.07.2025р. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир подав уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, яка враховує пільгу відповідно до п.п.282.1.4 п.282.1 ст.282 ПК України, та якою річну суму земельного податку зменшено до 0,00 грн. Вказана уточнена декларація є у матеріалах справи та апелянтом не спростована.

пп.60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до ч.2 пп. 60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених п.п.60.1.3., п.п.60.1.5 п.60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену суму податкового боргу.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, який підтверджує факт зменшення нарахованої суми податкового боргу.

Однак, податковий орган не надіслав нової податкової вимоги із зменшеною сумою податкового боргу, що є порушенням вимог п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 та п.95.2 ст.95 ПК України.

Покликання апелянта на п. 59.5 ст. 59 ПК України, відповідно до якого у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), апеляційний суд оцінює критично. Наведена норма регулює випадки, коли сума боргу змінюється внаслідок часткового погашення або нарахування пені.

Разом з тим, у справі, що розглядається, зміна суми є наслідком подання уточнюючої декларації, яка усунула сам об`єкт оподаткування (нульове зобов`язання із земельного податку), що є принципово відмінним правовим явищем.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних санкцій та пені; підстави і момент виникнення податкового боргу; факт сплати (несплати) боргу в добровільному порядку; вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення в порядку, встановленому ПК України (постанови від 19.02.2019р. у справі № 807/495/17, від 03.02.2022р. у справі № 560/4343/19, від 14.02.2022р. у справі № 826/9711/17).

Отже, в даному випадку податковий орган не довів наявність узгодженого грошового зобов`язання відповідача, на яке нараховано заявлену до стягнення пеню. Позовні вимоги ґрунтуються на декларації, яка уточнена відповідачем у встановленому законом порядку, а нове зобов`язання з земельного податку становить 0,00 грн. Пеня є зобов`язанням і не може існувати самостійно у разі, якщо основне зобов`язання є відсутнє або скасоване в законодавчо встановленому порядку (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України).

Відсутність законних підстав для нарахування основного зобов`язання виключає можливість стягнення пені як похідного від нього. При цьому, податковий орган не спростував відсутність наявного узгодженого зобов`язання, не зазначив складові суми боргу, підстави і момент його виникнення, не довів факт наявності податкового боргу та не вказав про заходи, що вживались контролюючим органом стосовно стягнення податкового боргу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Львівській області діяв не у спосіб визначений законом та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспані`ї (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області – залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі № 380/23764/25- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді В. М. Валюх

Р. Б. Хобор