Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №571/203/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/203/26

Провадження №1-кп/571/116/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2024 року за №12024181190000311 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, є особою, що здійснює постійний догляд за інвалідом 1 групи, відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан та, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування групою осіб, у середині листопада 2024 року, точної дати досудовим розслідування не встановлено, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України чотирьох громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_5 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Так, в обідню пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, 22 листопада 2024 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування особами, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою телефону надали поради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо незаконного перетину державного кордону України та роз`яснили, що вони зможуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану в напрямку республіки білорусь, який організували на 24 листопада 2024 року. Дії ОСОБА_4 полягали у перевезені вказаних осіб з населених пунктів місць їх проживання до селища Рокитне, Сарненського району, Рівненської області та в подальшому організації перевезення їх іншими особами з селища Рокитне, Сарненського району, Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 на автомобілі марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISЕR 120», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 24 листопада 2024 року, приблизно о 07 год. 00 хв. прибув до м. Черкаси, де зустрів ОСОБА_8 та з ним продовжив рух на вказаному вище автомобілі до м. Бровари, Київської області, де зустрів ОСОБА_6 , продовжив рух з вказаними особами на згаданому вище автомобілі до м. Києва, де в Оболонському районі зустрів ОСОБА_7 та разом з ним і вказаними вище особами продовжив рух на автомобілі та приблизно о 13 год. 30 хв. того ж дня прибули до АЗС «Олас», що по вул. Івана Франка, 12а в селищі Рокитне, Сарненського району, Рівненської області.

Знаходячись на АСЗ «Олас», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в якості оплати за організацію та сприяння в перетині державного кордону України передали ОСОБА_4 по 8000 (вісім тисяч) доларів США кожний, а ОСОБА_6 домовився про перерахунок 8000 (восьми тисяч) доларів США останньому на банківську картку після перетину кордону.

В подальшому того ж дня ОСОБА_4 організував перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з селища Рокитне, Сарненського району, Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь автомобілем марки «BMW» моделі «X5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_6 .

Однак, 24 листопада 2024 року, приблизно о 15 год. 00 хв., рухаючись автомобілем марки «BMW» моделі «X5», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням неповнолітнього ОСОБА_10 з пасажирами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у напрямку державного кордону України з республікою білорусь, неподалік с. Вежиця Сарненського району Рівненської області, протиправні дії останніх були припинені працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин у справі, визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті та доповнив, що розумів, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність. Негативно оцінює свій вчинок, щиро розкаюється у вчиненому, зробив відповідні висновки та запевняє, що подібного не повториться.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 , за ч.3 ст.332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами. При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 просив врахувати суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який вину визнав повністю. Відсутність обтяжуючих обставин та наявність декількох пом`якшуючих обставин.

Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 ККУ та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади у сфері перевезень чи займатися господарської діяльністю у сфері перевезень на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна. Також просив вирішити долю речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, подібного не повториться. Просив призначити мінімальне покарання, а саме умовний термін.

Захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_5 просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненому, щиро розкаюється у вчиненому, співпрацював з органами досудового розслідування. Після вчинення кримінального правопорушення вів законослухняний спосіб життя та не ухилявся від слідства і суду. Добровільно сплати на потреби Збройних Сил України донат в розмірі 200000 гривень. Зазначене свідчить про наявність декількох пом`якшуючих обставин. При цьому обтяжуючих обставин не встановлено. За вказаних обставин просить застосувати положення статей 69, 75 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном.

Відповідно до вимог статей 50,65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахунок коштів на підтримку Збройних Сил України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.66 КК України, перерахування коштів на підтримку ЗСУ, визнається судом як пом`якшуюча обставина, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові ККС ВС від 19 липня 2023 року у справі № 442/2407/22 (провадження № 51-2963км23).

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, проживає з батьком, батько є інвалідом 1 групи та здійснює за ним постійний догляд, активну громадську позицію, волонтерську діяльність, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин.

Враховуючи обставини справи та особу винного, враховуючи пом`якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість відповідно до ст.69 КК України призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст.332 КК України у виді позбавлення волі, без призначення додаткового покарання та без конфіскації майна.

Враховуючи обставини справи, особу винного, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність заподіяної шкоди, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна, підлягають скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, ч.1 ст.69, ч.3 ст.332 КК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та відповідно до ч.1 ст.69 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт, накладений в ході досудового розслідування даного кримінального правопорушення, ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2025 року - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «BMW» моделі «X5», номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у володінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_6 - повернути володільцю;

- грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США та 995 (дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень - передати на потреби Збройних Сил України;

- мобільний телефон «Samsung A05» чорного кольору з а.н. НОМЕР_3 , ІМЕІ1 НОМЕР_4 , ІМЕІ2 НОМЕР_5 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 150 (сто п`ятдесят) доларів США - повернути ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон «Samsung Galaxy А31» зеленого кольору з а.н. НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , ІМЕІ1 НОМЕР_9 , ІМЕІ2 НОМЕР_10 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон «ІPhone 12», IMEI: НОМЕР_12 , IMEI 2: НОМЕР_13 , з абонентським номером НОМЕР_14 , два паспорти громадянина України для виїзду за кордон на ім`я гр. ОСОБА_7 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 - повернути ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi», IMEI НОМЕР_17 , ІМЕІ 2: НОМЕР_18 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 3300 (три тисячі триста) доларів США - повернути ОСОБА_9 ;

- IP кaMepa2_azs04_azs04_20241124132838_20241124132949_308636,

IP НОМЕР_19 ,

IP кaMepa2_azs04_azs04_20241124133018_20241124133225_311864,

IP аaMepa2_azs04_azs04_20241124133226_20241124133457_315367,

НОМЕР_20 ,

KaMepa2_azs04_azs04_20241124133005_20241124133109 18251979,

KaMepa2_azs04_azs04_20241124133005_20241124133109_l 8251979,

KaMepa2_azs04_azs04_20241124133005_20241124133109_l 8251979,

НОМЕР_21 ,

Камера2 _azs04_azs04_20241124133139_20241124133217_18255103,

KaMepa2_azs04_azs04_20241124133218_20241124133304J 8256109,

НОМЕР_22 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження можуть отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1