Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №569/15649/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15649/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _____________,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №699832 від 22.06.2026 зазначено, що 22.06.2026, о 12 год 10 хв, в м. Рівне по вул. Дубенська, 74, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, та перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого пошкодив муфту заправного пістолета АЗС «ОККО», чим порушив п. п. 2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення транспортний засіб та майно АЗС зазнали механічних ушкоджень, а також завдано матеріальних збитків.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що приїхав на АЗС «ОККО» по вул. Дубенська, 74 в м.Рівне з метою заправки автомобіля. Залишивши автомобіль біля газової заправки, пішов до приміщення АЗС щоб розрахуватися. В цей час відповідальний працівник АЗС вставив автозаправний пістолет у спеціальний отвір автомобіля, розпочалася заправка. Після розрахунку повернувся до автомобіля, працівника АЗС біля автомобіля не було, відтак вирішив, що заправка закінчилася, а тому розпочав рух. Проїхавши декілька метрів, почув крики, зупинився та помітив, що пошкодив муфту заправного пістолета. Вважає, що своїми діями не порушував жодних Правил дорожнього руху, не створював небезпеки для інших учасників руху, у зв`язку з цим просив закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №699832 від 22.06.2026, в якому містяться відомості щодо часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, схему місця ДТП від 22.06.2026, в якій зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортного засобу після ДТП відносно АЗС та інших елементів проїжджої частини, характер та локалізація пошкоджень транспортного засобу та майна АЗС, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

На переконання суду, зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Суд зауважує, що положення статті 124 КУпАП передбачають відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 1.10 ПДР дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Подія ДТП і відповідальність водія можлива, якщо під час руху транспортного засобу водій допустив порушення Правил дорожнього руху і внаслідок цього завдано шкоду здоров`ю чи майну. Тобто має бути ланцюг: порушення ПДР водієм – негативні наслідки і прямий причинний зв`язок між цими двома елементами.

В цій же справі водія звинувачують в тому, що він «не витягнув заправочний пістолет з баку автомобіля та допустив пошкодження пістолету», однак Правилами дорожнього руху не покладено на водія обов`язку виймати заправочний пістолет з автомобіля, а на АЗС «ОККО» цю функцію виконують працівники, які заправляють автомобілі. Версія водія, що заправка автомобіля була завершена, а саме заправник (працівник АЗС) не вийняв пістолет через неуважність не спростована матеріалами справи.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. п. 2.3.б, 10.1. ПДР, у свою чергу системний аналіз вказаних положень Правил дорожнього руху дає суду підстави для висновку, що в конкретній події за участі водія на території АЗС дорожня обстановка не змінювалась, небезпеки для руху не було, а бензоколонка і заправочний шланг не є учасники ДТП, не є частиною кріплення вантажу та не впливають на технічний стан автомобіля, крім того, суд не знаходить підстав для вставлення того факту, що своїми діями ОСОБА_1 здійснив наїзд на майно АЗС.

Разом з тим, інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 , суду не надано.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК