Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №556/1573/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1573/26

Номер провадження 1-кп/556/194/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження № №12025181050000286 від 31.07.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель, Ковельського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, військовозобов`язаного, не працює, не судимого.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ковель, Ковельського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, військовозобов`язаного, не працює, не судимого.

за ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

01.04.2026, у першій половині дня, ОСОБА_4 працюючи машиністом виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Філії «Локомотивна компанія" АТ «Укрзалізниця» та ОСОБА_5 , який працював помічником машиніста виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Філії «Локомотивна компанія" АТ «Укрзалізниця», за попередньою змовою, діючи в умовах воєнного стану, веденого указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом №2102-1Х від 24.02.2022 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи вільний доступ до тепловозу та всіх його частин, таємно та протиправно, під час руху тепловозом 2М62У-0060 залізничною колією в напрямку с-ща Рафалівка в межах Вараського району Рівненської області, шляхом втручання у паливну систему локомотива, а саме часткового відкручування паливного фільтра, здійснили крадіжку дизельного палива «АТ «Українська залізниця» в кількості 385 літрів, вартістю 29 942 гривень 44 копійки, чим заподіяли матеріальної шкоди потерпілому на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Свою вину у вчиненні злочину обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю і суду пояснив, що 01.04.2026 вони з ОСОБА_5 здійснили крадіжку дизельного палива з локомотива.

Щиро розкаюється у скоєному, збитки відшкодовано.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєному злочині визнав повністю і надав суду аналогічні покази.

Щиро розкаюється у вчиненому.

Належним чином повідомлений представник потерпілого - виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Філії «Локомотивна компанія" АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у їх відсутності, будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинувачених не мають, та в подальшому мати не будуть. Матеріальна шкода відшкодована повністю. Вид та міру покарання обвинуваченим просять обрати згідно чинного законодавства.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повністю визнали свою вину у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинувачених та дослідженням характеризуючих даних.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, проаналізувавши вище вказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування їх дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України.

При обранні міри покарання, суд враховує, згідно ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, що вчинили тяжкий злочин.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом”якшують покарання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, добровільна передача внесених грошових коштів застави як благодійної пожертви на користь Збройних Сил України.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4 раніше не судимий, вину визнав, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні троє малолітніх дітей, збитки відшкодовано.

ОСОБА_5 раніше не судимий, вину визнав, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні малолітня дитина, збитки відшкодовано.

Згідно досудової доповіді органу пробації відносно ОСОБА_4 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, конкретні обставини справи, думку потерпілої, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відсутність у потерпілої претензій матеріального чи морального характеру, збитки відшкодовано.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно досудової доповіді органу пробації відносно ОСОБА_5 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, конкретні обставини справи, думку потерпілої, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відсутність у потерпілої претензій матеріального чи морального характеру, збитки відшкодовано.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави на підставі ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 03.04.2026.

На виконання вказаної ухвал підозрюваним на депозитний рахунок внесено заставу, після чого останні звільнені з місць попереднього ув"язнення, та вважаються таким, відносно яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Грошові кошти застави як благодіна пожетва добровільно передані на користь Збройних Сил України.

Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від26.05.2026 змінено запобіжні заходи обвинуваченим із застави на особисте зобов`язання.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 100, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити покарання: 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з однорічним іспитовим строком.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити покарання: 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з однорічним іспитовим строком.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_5 не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суду протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захиснику обвинувачених та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1