Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №545/3623/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3623/26

Провадження № 1-кп/545/455/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження без застосування фіксації процесу технічними засобами на підставі ч.4 ст.107 КПК України в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026175440000164 від 07.07.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щербані, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

У С Т А Н О В И В:

14.11.2016 Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно виконавчого листа № 2/545/1571/16 Полтавського районного суду Полтавської області від 14.11.2016, відкрито виконавче провадження №56494456 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 19.09.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, ОСОБА_3 , у період часу з 29.05.2018 по 01.07.2026, достовірно знаючи про обов?язковість виконання вказаного рішення суду щодо сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а батьки зобов?язані утримувати дітей до їх повноліття та забезпечувати інтереси дітей, маючи змогу отримувати стабільний заробіток та сплачувати аліменти, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров?я, перебуваючи за місцем проживання АДРЕСА_1 умисно, злісно ухилився від спати встановлених рішенням суду коштів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості не перебував, встановлені судом виплати не здійснював, допомоги на утримання дитини не надавав.

Отже, своїми умисними діями ОСОБА_3 , у період часу з 29.05.2018 по 01.07.2026 допустив заборгованість по аліментах на загальну суму 392358 грн. 50 коп., що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувальний акт скерований до суду із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також надана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , в якій він зазначив, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснено та зрозуміло, що у разі розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні, добровільність його позиції підтверджена захисником.

До обвинувального акту додана заява законного представника потерпілого, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Оскільки вимоги ст.302 КПК України дотримані, суд розглянув обвинувальний акт у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, підтверджено сукупністю наданих стороною обвинувачення письмових доказів та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), відповідальність за що, передбачена ч.1 ст.164 КК України.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, повністю визнав вину.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, з середньо-спеціальною освітою, працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліках в закладах з надання психіатричної допомоги не перебувавав.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду та покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого, не застосовувати.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: копії персональних документів на 15 арк. та завірені копії виконавчого провадження №56494456 Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області відносно ОСОБА_3 на 28 арк. – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1