Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №554/2501/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 07.07.2026Справа № 554/2501/26

Провадження № 2/554/2591/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 року місто Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Шевська О.І.,

при секретарі судового засідання – Рябченко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Скрябіна Олексія в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановила:

В лютому 2026 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі частини з усіх видів доходу відповідача, починаючи з дати подання позову.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склалися фактичні шлюбні відносини без реєстрації шлюбу. Відносини між сторонами носили постійний, публічний характер. У результаті цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 . Батьківство ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Серія НОМЕР_1 . Вказала, що саме вона здійснює щоденний догляд за дитиною, забезпечує її харчування, гігієну, медичне спостереження та створює умови для її фізичного і психоемоційного розвитку. Зазначила, що це формує значний і постійно зростаючий обсяг фінансових витрат. Окрім того зазначила, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований в органах прокуратури України. Його матеріальне становище є стабільним, дохід має регулярний характер. Відповідач не має інших осіб на утримання , не сплачує аліменти іншим особам, не перебуває у скрутному матеріальному становищі, що свідчить про його фінансову спроможність брати участь у належному матеріальному забезпеченні своєї дитини та створенні умов для її розвитку.

Ухвалою від 25.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судовий розгляд справи та надано строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем по справі надано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що активно приймав участь у житті дитини та забезпеченні її потреб. Надав суду довідку про заробітню плату від 10.03.2026 року за підписом бухгалтера Київської обласної прокуратури за січень 2025 року фактично заробітної плати – 51131,19 грн., за лютий 2025 року – 51744 грн., за березень – 2025 – 46200, за квітень 2025 року – 46200 грн, за травень 2025 – 46200 грн. та прохав суд при винесенні рішення врахувати його реальний дохід. Вказав, що дохід вказаний позивачем не відповідає дійсності. Зазначив, що його батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має онкологічне захворювання та проходить відповідне лікування, яке потребує значних фінансових затрат, які батько сам дозволити собі не може. На даний час батько непрацездатний та є інвалідом 2 групи, отримує пенсію по інвалідності, яка не здатна покрити його витрати на лікування та життя. Крім того батько має проблеми з опорно – руховим апаратом. Зазначив, що з червня 2019 року проживає та працює в м.Києві, свого житла там не має, та відповідно орендує квартиру, що також складає додаткові фінансові витрати. Зазначив, що позивач має у власності квартиру, що підтверджує її задовільний матеріальний стан, працює в Полтавському державному медичному університеті на кафедрі дитячої стоматології, а також працює лікарем косметологом у Центрі подології, що підтверджує на його думку неправдивість відомостей наданих позивачем, з приводу її працевлаштування та відсутності доходу. Прохав при винесенні рішення врахувати всі обставини та задовольнити позов частково, а саме стягнути аліменти в розмір 1/9 частки.

Представником позивача на адресу суду надано відзив на відзив відповідача, в якому вказав, що посилання відповідача на необхідність утримання батька не може бути підставою для звільнення від виконання обов`язку зі сплати аліментів або для істотного його зменшення. Щодо матеріального стану відповідача, вказав, що згідно довідки про доходи загальний дохід відповідача за період квітень 0 вересень 2025 року становить 524 329,83 грн., фактично отриманий дохід 403 733 грн та є стабільним та передбачуваним. Запропонований відповідачем розмір аліментів у розмір 1/9 частини є явно заниженим, економічно необгрунтованим. На підставі вказаного прохав позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача прохав про проведення розгляд справи за їх відсутності вимоги підтримав та прохав їх задовольнити.

Відповідач прохав суд про розгляд справи за його відсутності з урахуваннм обставин вказаних у його відзиві.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони тривалий час проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, відповідно до якого відповідач записаний батьком дитини.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини вона проживає разом із позивачкою, яка здійснює її щоденний догляд, виховання та забезпечує належні умови для розвитку.

Відповідно до частини другої статті 91 Сімейного кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання у разі проживання однією сім`єю відповідно до положень глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. На підставі статті 91 СК України зазначені положення застосовуються також до жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Отже, право позивачки на отримання утримання пов`язується не з відсутністю у неї доходів чи майна, а з фактом проживання з нею спільної дитини віком до трьох років та можливістю відповідача надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований в органах прокуратури України та отримує стабільний дохід, що підтверджується довідками про заробітну плату. Надані відповідачем відомості свідчать, що його щомісячний заробіток є регулярним та достатнім для виконання аліментного обов`язку.

Разом із тим суд бере до уваги доводи відповідача про те, що він фактично несе витрати на утримання свого батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи, має тяжке онкологічне захворювання та потребує постійного лікування, що підтверджується поданими доказами. Крім того, відповідач проживає та працює у місті Києві, власного житла не має та несе постійні витрати на оренду житла.

Сам по собі обов`язок відповідача допомагати своєму батькові не звільняє його від обов`язку утримувати матір своєї малолітньої дитини, однак відповідно до статті 80 Сімейного кодексу України суд, визначаючи розмір аліментів, враховує матеріальне та сімейне становище сторін, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Суд також критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення аліментів у зв`язку з працевлаштуванням позивачки та наявністю у неї квартири. Відповідно до статті 84 СК України ці обставини самі по собі не позбавляють позивачку права на утримання, оскільки закон прямо передбачає, що таке право існує незалежно від її працевлаштування та матеріального становища.

Водночас суд вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів у частці 1/4 усіх видів заробітку відповідача не повною мірою відповідає принципу справедливого балансу між інтересами сторін. З урахуванням стабільного доходу відповідача, наявності у нього обов`язку щодо матеріальної підтримки тяжкохворого батька, витрат на оренду житла, відсутності інших аліментних зобов`язань, а також права позивачки на отримання утримання до досягнення дитиною трирічного віку, суд доходить висновку, що справедливим, розумним та співмірним буде визначення аліментів у розмірі однієї шостої частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Такий розмір аліментів забезпечить реалізацію права позивачки на утримання, одночасно не покладаючи на відповідача надмірного фінансового тягаря з урахуванням усіх встановлених судом обставин.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей (стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції).

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Зважаючи на те, що на час пред`явлення позову дитина проживає з позивачем, на час розгляду справи судом дитині не виповнилося три роки, тому позивач має право на отримання аліментів від відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 79, 84, 180-182, 183, 191 СК України, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 178, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355, 430 ЦПК України, суддя

ухвалила:

позов представника позивача адвоката Скрябіна Олексія в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмір 1/8 частини з усіх видів доходу відповідачадо досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, починаючи з 23.02.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.І.Шевська