Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №542/1127/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1127/26

Провадження № 2/542/766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області звернулась ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 )із позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також – відповідач, ОСОБА_2 ),в якій вона просила стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 21).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що вона є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказала, що діти проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні, а відповідач, який є батьком дітей, належної матеріальної допомоги добровільно не надає, участі у забезпеченні дітей не приймає.

Зазначила, що діти потребують значних витрат на харчування, одяг, лікування, навчання, розвиток та інші щоденні потреби. Крім того, діти відвідують танцювальну студію та беруть участь у фестивалях і конкурсах, що потребує придбання сценічних костюмів.

Вказала, що старша донька — ОСОБА_4 — має захворювання «мігрень без аури», а тому для проведення обстежень, лікування та придбання необхідних лікарських засобів позивач несе додаткові витрати.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди про добровільну сплату аліментів на дітей, позивач звернулась до суду із відповідним позовом, у якому просила стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей.

Позивач у судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 23).

07 липня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, за змістом якої вона просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 44).

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Судова повістка на 28 липня 2026 року разом із копією позовної заяви з додатками та ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 24 червня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення – «адресат відсутній» (а.с. 24-42).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 24 червня 2026 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 24 червня 2026 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

07 липня 2026 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, щодо задоволення позову не заперечував (а.с. 43).

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, зважаючи на надані позивачем та відповідачем заяви, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18 березня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 3).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільну малолітню дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.04.2020 року (а.с. 4).

Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільну малолітню дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16 листопада 2022 року (а.с. 5).

З матеріалів справи встановлено, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/003033377 (а.с. 11).

Факт проживання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується довідкою Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради № 67/02.14.3-48 від 07 травня 2026 року (а.с. 6).

У той же час, відповідач – батько дітей – зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається із інформації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 15 червня 2026 року № 6/5-656, яка надійшла до суду 24 червня 2026 року (а.с. 19).

Отже, судом встановлено, що спільні діти позивача та відповідача проживають разом із матір`ю та перебувають на її утриманні.

Із довідок від 19 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідують заняття у танцювальній студії DiaMax на платній основі. Вартість абонементу становить 1200 гривень на місяць. Оплата за відвідування занять здійснюється щомісячно згідно з установленою вартістю абонементу (а.с. 7, 8).

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП «Новосанжарський центр первинної медико-санітарної допомоги Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» від 06 травня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: мігрень без аури (а.с. 9).

У позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо розміру аліментів, що будуть сплачуватись позивачем, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог частини 1 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно з частиною 2 статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Висновки щодо правозастосування

З огляду на викладені норми чинного законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що малолітні діти позивачки та відповідача проживають разом із матір`ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд враховує матеріальне становище дітей, які є малолітніми та не мають самостійного заробітку чи доходу. Зазначає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на утриманні матері, між батьками не досягнуто згоди щодо матеріального утримання батьком, який проживає окремо.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку, зважаючи на наявний обов`язок у обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем до суду не надано доказів неможливості надання матеріальної допомоги дітям, він ОСОБА_2 надійшла заява, в якій відповідач вказав, що проти позовних вимог не заперечує (а.с. 43).

Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти на утримання дітей: дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 червня 2026 року, по день їх повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва