Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №528/318/26 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/318/26

Провадження № 2/528/527/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Хундай Туксон», чорного кольору, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , у сумі 28 850,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обгрунтування позову вказує, 24.05.2025 року близько 14-00 год. позивач разом із своєю сім`єю, чоловіком та двома малолітніми дітьми, приїхала на автомобілі «HYUNDAI TUCSON» чорного кольору, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить їй на праві власності, до своєї матері ОСОБА_3 , в АДРЕСА_1 .

Зазначає, що автомобіль позивача був припаркований біля воріт домоволодіння матері. Близько 16-00 години, брат позивача, який перебував в той час на подвір`ї, почув як каміння б`є по огорожі домоволодіння. Вибігши за ворота позивач побачила, що сусід гр. ОСОБА_4 , бензокосою косить траву, і каміння, яке знаходиться в траві все летить на припаркований автомобіль та ворота. Внаслідок неправомірних дій відповідача було пошкоджено майно позивача автомобіль «HYUNDAI TUCSON», а саме пошкоджено двері попереду з правої сторони в п`яти місцях, пошкоджено двері автомобіля позаду справа та попереду, розкололося праве переднє скло, пошкоджені крила автомобіля, що є наслідком падіння каміння, яке сталося під час косіння трави бензокосою гр. ОСОБА_5

24.05.2025 року позивач звернулась із заявою до ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області по факту події, яка сталася.

03 липня 2025 року позивач отримала повідомлення від ВП №1 Лубенського районного відділу поліції в Полтавській області про розгляд звернення щодо події яка сталася 24.05.2025 року. Із повідомлення т.в.о. начальника ВП №1 Лубенського районного відділу поліції в Полтавській області від 10.06.2025 року ОСОБА_6 вбачається, що заява була зареєстрована до єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за №6192 від 24.05.2025 року, дана подія не містить ознак кримінального правопорушення та підстави для внесення матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено.

Отже, внаслідок протиправних дій відповідача, позивач понесла матеріальні збитки у вигляді проведеного ремонту автомобіля. Послуги по ремонту були надані ФОП ОСОБА_7 , а саме: проведено фарбування дверей – позаду, попереду справа; фарбування крил справа переднє, заднє; заміна скла дверей – попереду справа; часткове розбирання – збирання дверей і крил; тонування бокового правого скла; повна заміна скла переднє праве, загальну сума проведеного ремонту склала 28 850,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду завдану його неправомірними діями у розмірі 25 000,00 грн, оскільки у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача у зв`язку із пошкодженням майна ОСОБА_1 , та конфлікту який відбувся, позивач та її сім`я пережила психологічний стрес, діти які були свідками даної події, плакали та були. Як вказує відповідач, вона втратила нормальні життєві зв`язки, втратила можливість вільно пересуватись по місту та поїхати до матері, яка є літньою жінкою пенсійного віку, і позивач закуповує їй продукти харчування та необхідні лікарські засоби; вирішувати питання щодо навчання дітей, оскільки сім`я проживає віддалено від навчального закладу і позивачу доводилось кожного дня викликати службу таксі.

У зв`язку з тим, що відповідач не вжив заходів, щодо добровільного відшкодування шкоди, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів, позивач вимушена звернутись до суду з цим позовом.

20 березня 2026 року до суду надійшла відповідь Відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, згідно якої встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.23).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено судове засідання з викликом сторін на 22.04.2026 о 10-30 год. Копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Встановлено відповідачу строк для подання до суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (а.с.34,35).

В зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача та не отримання відповідачем судової кореспонденції 22.04.2026 року постановлено ухвалу суду про опублікування на офіційному веб сайті судової влади України оголошення про виклик до Гребінківського районного суду Полтавської області в судові засідання відповідача. (а.с.75,76).

23.07.2026 року позивач у судове засідання не з`явився, він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав заяву в якій просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягає просить задовольнити позов у повному обсязі, проти винесення судом заочного рішення не заперечує. (а.с.41).

У судові засідання, призначені на 22.04.2026, 14.05.2026, 10.06.2026, 23.07.2026 відповідач не з`явився, відзиву не подавав. За зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , судова кореспонденція відповідачем не отримана, конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній». (а.с.31). Від нього не надходило заяв/клопотань про перенесення розгляду справи.

Крім того, відповідач викликався до суду шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про виклик до Гребінківського районного суду Полтавської області.

В Постанові КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23) зроблено такий висновок, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

З огляду на положення ст.128 ЦПК України, він вважається таким, що належним чином сповіщений про день і час розгляду справи.

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Згідно ухвали суду від 23.07.2026 року суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником автомобіля «HYUNDAI TUCSON» чорного кольору, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , про що свідчить відповідний технічний паспорт серії НОМЕР_4 . (а.с.42).

Із матеріалів справи вбачається, що 24.05.2025 року гр. ОСОБА_1 звернулась із заявою до ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області по факту пошкодження гр. ОСОБА_2 належного їй автомобіля «Хундай Туксон», чорного кольору, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 . (а.с.10).

03 липня 2025 року гр. ОСОБА_1 отримала повідомлення від ВП №1 Лубенського районного відділу поліції в Полтавській області про розгляд її звернення щодо події яка сталася 24.05.2025 року. Із повідомлення т.в.о. начальника ВП №1 Лубенського районного відділу поліції в Полтавській області від 10.06.2025 року ОСОБА_6 вбачається, що заява була зареєстрована до єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за №6192 від 24.05.2025 року, дана подія не містить ознак кримінального правопорушення та підстави для внесення матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено. (а.с.11-15)

Згідно розрахунку вартості ремонту транспортного засобу автомобіля «HYUNDAI TUCSON» (JM), 2.0 CRDі повний, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , від 03.06.2025 №MRD-2014-2251038 (виконавець ФОП « ОСОБА_7 »), вартість ремонту пошкодженого автомобіля, зокрема: фарбування дверей – позаду, попереду справа; фарбування крил справа переднє, заднє; заміна скла дверей – попереду справа; часткове розбирання – збирання дверей і крил; тонування бокового правого скла; повна заміна скла переднє праве, становить 28 850,00 грн. (а.с.16).

Згідно наряду-замовлення на ремонт транспортного засобу автомобіля «HYUNDAI TUCSON» (JM), 2.0 CRDі повний, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , від 03.06.2025 №MRD-2014-2251038 (виконавець ФОП « ОСОБА_7 »), проведено фарбування дверей – позаду, попереду справа; фарбування крил справа переднє, заднє; заміна скла дверей – попереду справа; часткове розбирання – збирання дверей і крил; тонування бокового правого скла; повна заміна скла переднє праве, загальну сума проведеного ремонту склала 28 850,00 грн. (а.с.17).

За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/4720/20.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач добровільно не відшкодував завданих ним позивачу матеріальних збитків, отже підтверджена належними доказами сума матеріального збитку (проведення відновлювального ремонту транспортного засобу) у розмірі 28 050,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн., суд виходить з такого.

За правилами ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, 12 липня 2007 року).

Відповідно до приписів п.2 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:

- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;

- у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;

- при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

За змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Суд вважає доведеним, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження належного позивачу майна, останньому заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, пов`язаних тривалим позбавленням можливості користуватися належним йому транспортним засобом, з необхідністю вчинення дій на відновлення свого порушеного права, оскільки в будь-якому випадку пошкодження майна призводить до незапланованих майнових втрат та незручностей, стресу та душевних хвилювань, впливає на звичайний уклад життя та потребує додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Водночас, позивач розрахунок та належного обґрунтування розміру моральної шкоди в сумі 25 000,00 грн не надав.

Суд зазначає, що сума відшкодування моральної шкоди не повинна призводити до збагачення позивача, а слугує справедливою сатисфакцією цивільного правопорушення.

Враховуючи вимоги справедливості, добросовісності та розумності, закріплені у ст. 3 ЦК України, а також конкретні обставини цієї справи, суд дійшов до висновку про відшкодування завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подавав, майнові збитки завдані ним не спростовані. Отже, проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Хундай Туксон», чорного кольору, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , у сумі 28 850,00 грн. та завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. (а.с.1).

Отже в даному випадку, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Хундай Туксон», чорного кольору, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , у сумі 28 850,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені витрати на оплату судового збору у сумі 1 331,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку тобто, роз`яснюється, що апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 28.07.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено 28.07.2026

Суддя М. О. Вітківський