Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №560/11753/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11753/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

28 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішеннята зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним, скасування рішеннята зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням ПФУ від 28.02.2024 йому відмовлено через недостатність страхового стажу. До стажу не зараховано період роботи з 02.03.2000 по 31.12.2003 у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків, у результаті чого страховий стаж склав 29 років 08 місяців 16 днів при необхідних 31 році.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 02.03.2000 по 31.12.2003, слід зазначити наступне.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 614166, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.03.2000.

Як встановлено, позивач у період з 21.03.2000 по 30.06.2000 перебував на загальній системі оподаткування, з 01.07.2000 по 31.12.2000 - на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2001 по 30.06.2001 - на загальній системі оподаткування, з 01.07.2001 по 31.12.2003 - на спрощеній системі оподаткування.

Листом від 05.04.2024 Головне управління ДПС у Хмельницькій області на запит ОСОБА_1 щодо надання інформації про періоди перебування та сплату єдиного податку за 2000-20003 роки та про надання копій звітів платника єдиного податку за 2000-2003 роки, повідомило позивача, що позивач перебуває на обліку у Головного управління ДПС у Хмельницькій області (Славутська ДПІ), як фізична особа-підприємець з 21.03.2000 по теперішній час.

Формування інформації з баз даних Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо сплати податків по фізичних особах здійснюється з часу завантаження інформації на обласному рівні, а саме з 01.01.2008.

Враховуючи викладене, відсутня технічна можливість формування інформації про сплату податків за період з 01.01.2000 по 31.12.2003.

Крім того, у Головного управління ДПС у Хмельницькій області відсутні копії звітів платника єдиного податку за 2000-2003 роки.

Слід звернути увагу, що згідно пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" від 03.07.1998 за №727/98 (який припинив свою дію 01.01.2012 та був чинним в період сплати позивачем єдиного податку у спірний період), суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" суб`єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, здійснюючи підприємницьку діяльність, позивач сплачував у Пенсійний фонд внески у складі єдиного податку через Управління державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 (42% від суми сплаченого єдиного податку перераховувались на рахунок територіального управління Пенсійного фонду).

Отже, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу період здійснення позивачем підприємницької діяльності, під час якої 42% від суми сплаченого єдиного податку перераховувались на рахунок територіального управління Пенсійного фонду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період провадження позивачем підприємницької діяльності з 02.03.2000 по 31.12.2003 має бути зарахований до його страхового стажу. Тому слід зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи позивача період провадження підприємницької діяльності з 02.03.2000 по 31.12.2003.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Страховий стаж позивача, який врахований пенсійним органом, складає 29 років 08 місяців 16 днів. З урахуванням періоду з 02.03.2000 по 31.12.2003 загальний страховий стаж позивача становить більше 33 років, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.02.2024 № 222330006276 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 21.02.2024 про призначення пенсії за віком, слід вказати наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, для повного і належного захисту порушених прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 14.01.2024 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.