Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №600/3462/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3462/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

28 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 Прикордонного загону щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту “ж” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”;

- зобов`язати НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту “ж” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що положення підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон №2232-XII), на яке посилається позивач, набрало чинності 18.05.2024 і застосовується виключно до контрактів, укладених після цієї дати. Контракт позивача укладений 29.09.2022, тобто до набрання чинності зазначеною зміною, а відтак не підпадає під сферу дії нової норми. Такий підхід підтверджується правовими позиціями апеляційних адміністративних судів, які вказують на незастосовність цієї підстави до контрактів, укладених до 18.05.2024.

Більше того, строк дії контракту позивача юридично ще не закінчився, оскільки він визначений до 28.09.2025 року. Навіть за відсутності воєнного стану строк служби позивача не завершився, а під час воєнного стану відповідно до статті 23 Закону №2232-XII контракт продовжується до моменту оголошення демобілізації. Ця норма має імперативний характер і не передбачає можливості її обмеження в інший спосіб.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.09.2022 позивачем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу, строком на 3 (три роки) з 29.09.2022 по 28.09.2025 (пункт 3 контракту).

23.07.2025 ОСОБА_1 подав рапорт на начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з проханням звільнити його з військової служби відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII.

01.08.2025 посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону надано відповідь на даний рапорт, у якій зазначалось, що підстави для звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил України за підпунктом «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII відсутні.

Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII, а тому позивач має право на звільнення з військової служби з такої підстави, а оскаржувана відмова відповідача є протиправною.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Підстави звільнення з військової служби визначає статті 26 Закону №2232-XII.

Підпунктом «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII (в редакції на момент подання рапорту на звільнення) визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Станом на час укладення вказаного контракту у статті 26 Закону №2232-XII був відсутній вказаний підпунктом «ж» пункту 3, чи інша норма яка дозволяла звільнення з військової служби під час дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Відповідач в обґрунтування оскаржуваної відмови вказав, що положення підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII, на яке посилається позивач, набрало чинності 18.05.2024 (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX) і застосовується виключно до контрактів, укладених після цієї дати. Контракт позивача укладений 29.09.2022, тобто до набрання чинності зазначеною зміною, а відтак не підпадає під сферу дії нової норми.

Однак наведене правозастосування відповідача суперечить доктринальним положенням дії закону в часі. Так, дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом.

Колегія суддів зауважує, що положення Закону №2232-XII не містять зауважень чи виключень щодо дії у часі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII, а тому його положення застосовуються до правовідносин щодо звільнення з військової служби з 18.05.2024.

Отже, після набрання чинності підпунктом «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII (18.05.2024), контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Пунктом 2 частини 8 статті 23 Закону № 2232-XII (в редакції станом на дату завершення дії строку контракту) визначено, що під час дії особливого періоду: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Аналогічний припис міститься у підпункті 1 пункту 307 Положення № 1115/2009.

Однак, наведені норми містять виключення - "крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону", до яких також віднесено підпункт «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII (звільнення у зв`язку із закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану).

У даному випадку позивач під час дії воєнного стану уклав контракт, строк якого закінчився після 18.05.2024, а тому станом на день подання рапорту, позивач має право на звільнення з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII у зв`язку із закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Так, вказане право могло бути реалізоване позивачем з 28.09.2025 (останній день згідно контракту), а позивач подав рапорт про звільнення 23.07.2025.

Разом з цим, завчасність подання рапорту не спростовує наведених висновків, а свідчить про завчасне повідомлення відповідача про волевиявлення позивача звільнитися із військової служби.

До того ж, єдиною підставою для відмови ОСОБА_1 у звільненні стало не застосування відповідачем приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-IX.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.