Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №120/10148/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10148/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

27 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 01.08.2022 по 31.08.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 01.08.2022 по 31.08.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 01.08.2022 по 31.08.2022 року позивач перебував у оперативному підпорядкуванні (службовому відрядженні) у Військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), яка виконувала завдання в складі оперативного тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

З інформації про грошове забезпечення позивача за період з січня 2022 по квітень 2023 року встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Позивач 28.03.2025 направив запит до відповідача з метою встановлення обставин невиплати додаткової винагороди за серпень 2022 року.

Відповідач листом №04.3.2/П-305/385 від 17.04.2025 року зазначив, що у разі надходження з військової частини НОМЕР_2 довідки у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу №392-АГ, якою буде підтверджена участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, нарахування та виплата відповідної додаткової винагороди буде здійснена у найкоротші терміни.

Разом із тим, на переконання позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за вищезазначений період.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 вказаної постанови (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який набрав чинності та підлягає застосуванню з 01.08.2022.

Так, згідно з п. 1 наказу № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Підпунктом 3 п. 8 наказу № 392-АГ визначено, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець відмовився виконувати бойові накази (розпорядження) в бойовій обстановці - за місяць, у якому здійснено таку відмову, що зазначається в рапорті безпосереднього начальника такого військовослужбовця, поданого по команді, та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Якщо кримінальне провадження за ст. 402 ККУ (непокора) було закрите через відсутність ознак кримінального правопорушення, то це означає, що факт невиконання наказу не підтвердився і відповідно відсутнє злочинне діяння.

Відповідно до п. 14 наказу № 392-АГ у разі скасування наказу про усунення військовослужбовця від виконання службових обов`язків, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися, а так само спростування інших умов, передбачених пунктом 8 цього наказу, військовослужбовцю виплачується додаткова винагорода за весь період, протягом якого він її не отримував, у порядку та на умовах, передбачених цим наказом.

З аналізу наведених норм слідує, що Постанова КМУ № 168 від 28.02.2022 передбачає можливість отримання військовослужбовцями додаткової грошової винагороди та розділяє таку винагороду на дві суми, зокрема до 30000 грн - для всіх військовослужбовців за час виконання обов`язків військової служби протягом місяця, та додаткову суму збільшення такої винагороди у розмірі до 70000 грн - для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом місяця. Підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Водночас, передбачено й випадки, коли військовослужбовець позбавляється виплати додаткової винагороди повністю. Однак у разі спростування обставин, що стали підставою для позбавлення винагороди, така виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець її не отримував.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні у Військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонному загоні), яка виконувала завдання в складі окремого оперативно-тактичного угрупування.

З інформації про грошове забезпечення позивача за період з січня 2022 по квітень 2023 року встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Вказане зумовлено тим, що відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 ККУ "Непокора".

У зв`язку із надходженням вказаної інформації, на підставі п.п. 3 п. 8 Наказу № 392-АГ, наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 06.09.2022 № 462-ОС вирішено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.

За змістом ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань слідчим Першого слідчого відділу Територіального бюро ДБР розташованого у м. Краматорську винесено постанову про закриття, в тому числі відносно позивача, кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення.

Таким чином, факт закриття кримінального провадження відносно позивача у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення є тією обставиною, що спростовує наявність умови для позбавлення його додаткової винагороди.

Позаяк відсутність складу правопорушення означає відсутність доведеного факту невиконання наказу в юридичному сенсі та виключає застосування в цьому випадку будь-яких обмежень, які є наслідками такого невиконання.

Щодо посилань відповідача на неможливість виплати позивачеві додаткової винагороди, оскільки постанова про закриття кримінального провадження до нього у встановленому законом порядку не надходила, то суд зазначає, що позивачем разом із колективним зверненням про виплату додаткової винагороди надавались до відповідача відомості з ЄРДР, з яких однозначно можна встановити факт винесення слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, 18.07.2023 постанови про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1

Отже, враховуючи спростування умов, передбачених п. 8 наказу №392-АГ, які зумовили позбавлення позивача додаткової винагороди за серпень 2022 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди за весь період, протягом якого він її не отримував.

За приписами п. 3, 7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 25.06.2018 №228, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

З приводу доводів відповідача, що лише довідка за формою, передбаченою додатком 2 Наказу №392-АГ є належним підтвердженням участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, яка надається прикордонним загоном у якому останній перебував у відрядженні, для виплати збільшеної винагороди, суд вказує, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (пункт 48 постанови Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23).

Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької області із з 01.08.2022 по 31.08.2022 є встановленою та підтвердженою довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 16.10.2022 №12/4544 (виданою на підставі наказу НОМЕР_3 прикордонного загону від 09.07.2022 року №276-ос), а в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови № 168, тому, на переконання суду, має місце протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати такої винагороди за вказаний у довідці період участі позивача у бойових діях.

Разом з тим, порушене право позивача за наслідками розгляду цієї справи підлягає захисту у спосіб зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.