Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №381/376/24 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/113/26

381/376/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023111310002825 від 20.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.01.2024 Макарівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 191, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2025 звільнено ОСОБА_7 від призначеного вироком Макарівського районного суду Київської області від 16.01.2024 покарання у виді 2 років позбавлення в волі в зв`язку із закінченням іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення.

Судом встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-Х від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв?язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

ОСОБА_7 розуміючи, що на території України введено воєнний стан, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

17.09.2023 близько 07 год 20 хв ОСОБА_7 , перебуваючи на робочому місці в виробничому приміщенні свиноферми в с. Триліси Фастівського району Київської області, побачив на столі мобільний телефон свого колеги ОСОБА_6 , після чого вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_6 з використанням його мобільного телефону, достовірно знаючи пароль для входу в мобільний додаток «Приват 24» ОСОБА_6 .

Відразу ж після цього, з метою реалізації свого умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , будучи впевненим, що за його діями ніхто з присутніх в приміщенні не спостерігає, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 поблизу залишеного мобільного телефону, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, шляхом відомого паролю зайшов з мобільного телефону ОСОБА_6 в його мобільний додаток «Приват24», де провів транзакцію по перерахунку грошових коштів з банківської карти ОСОБА_6 на банківську карту свого брата ОСОБА_8 в сумі 5000, 00 грн, якими в послідуючому розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 5000, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, які зазначені в обвинувальному акті.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_7 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є щире каяття та внесення ОСОБА_7 добровільного внеску (коштів) на ЗСУ, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 27.07.2026 на суму 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

Обставин, яка обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином проти власності.

Оцінюючи позицію прокурора, обвинуваченого про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд вважає, що таке звільнення від відбуття покарання може мати місце у даному випадку з огляду на таке.

Згідно положень ст. 75 КК України, якщо суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_7 до вчиненого злочину та його поведінку після його вчинення, а саме те, що він щиро розкаюється у вчиненому, на психіатричному обліку та на обліку в лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Таким чином, беручи до уваги обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_7 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення, яке буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим.

Розмір витрат на залучення експерта відсутні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

Покласти на ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку - з 27.07.2026.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_9