Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №120/920/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/920/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

28 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» (далі- ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач ) із позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податку у банках/ небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу від 27.11.2025 року №327/4-0232;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" (Ідентифікаційний код 05412693 ) шляхом виключення (списання) з неї податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 262 914,40 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення , оскільки позивач сплатив суму боргу в розмірі 262 914, 40 грн., та повідомив відповідача листом про сплату такого (боргу).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. 8 червня 2026 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги .

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. 27.11.2025 р. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу в сумі 262 914, 40 грн.

6. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

7 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

8. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

10. Згідно пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

11. Як видно із картки обліку платника до 31.07.2023 р. за апелянтом рахувалась недоїмка в сумі 291 263, 06 грн., що погашалась поточними платежами, які вносились товариством, зокрема з липня 2023р., відповідно, через погашення попередньої заборгованості, поточна заборгованість не погашалась через що й утворилась заборгованість по сплаті ПДВ відображена в спірному рішенні.

12. Такі дії податкового органу узгоджуються з положеннями пункту 87.9 статті 87 ПК України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

13. Наведеною нормою ПК України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

14. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

15. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган діяв у межах та у спосіб, передбачений пунктом 87.9 статті 87 ПК України, оскільки за наявності у позивача податкового боргу всі сплачені товариством кошти правомірно зараховувались у рахунок погашення податкового боргу відповідно до черговості його виникнення, незалежно від призначення платежу, визначеного платником податків.

16. Наявність у апелянта недоїмки станом на 31.07.2023 року в сумі 291 263,06 грн. зумовила спрямування поточних платежів на погашення саме попередньо виниклого податкового боргу, у зв`язку з чим поточні податкові зобов`язання залишались непогашеними та сформували заборгованість з ПДВ, відображену у спірному рішенні.

17. При цьому, Апеляційний Суд зазначає, що питання правомірності списання коштів у рахунок погашення недоїмки, яка виникла до липня 2023 року та після липня 2023 року не є предметом розгляду у цій справі, а тому оцінці суду не підлягає.

18. Додатково Апеляційний Суд врахує, що станом на дату прийняття спірного рішення розмір недоїмки становив 419 749,53 грн, а станом на 28.02.2026 року податковий борг позивача залишався непогашеним та складав 215 425,94 грн, що свідчить про тривале існування податкового боргу та підтверджує правомірність застосування контролюючим органом механізму, передбаченого пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

19. При цьому, Апеляційний Суд не приймає до уваги доводи апелянта про повне погашення заборгованості, оскільки надані ним платежі були здійснені вже після прийняття спірного рішення.

20. Так, апелянт посилається на сплату грошових коштів 11.12.2025, 15.12.2025, 05.01.2026, 07.01.2026 та 13.01.2026, які дійсно відображені в інтегрованій картці платника.

21. Разом з тим, вказані платежі були внесені після прийняття спірного рішення від 27.11.2025, а тому не спростовують факту наявності у апелянта податкового боргу станом на дату його прийняття. Крім того, відповідно до вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України, зазначені кошти були зараховані контролюючим органом у рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення, зокрема на погашення заборгованості, яка виникла до прийняття спірного рішення, а також частково — на погашення заборгованості, визначеної цим рішенням.

22. Таким чином, здійснення апелянтом платежів після прийняття спірного рішення саме по собі не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

23. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

24 . Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

25 . Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

26 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

27. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

29 . Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.