Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №240/11744/20 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11744/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

28 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 по справі №240/11744/20 протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.

Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області на виконання ухвали подало до суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року прийнято звіт Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/11744/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені прийняття звіту відмовити.

20 липня 2026 року позивачем на адресу суду подано клопотання про постановлення окремої хвалу щодо виявлених фактів грубого порушення закону, маніпуляцій та невиконання судового рішення з боку керівника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, а також злісної бездіяльності посадових осіб ВПВР Державної виконавчої служби у Житомирській області.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції вважає його необґрунтованим та безпідставним, яке подане без належних та допустимих доказів щодо виявленя фактів грубого порушення закону, маніпуляцій та невиконання судового рішення з боку керівника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, а також злісної бездіяльності посадових осіб ВПВР Державної виконавчої служби у Житомирській області, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області провести ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Як вбачається з наданих до звіту доказів, відповідачем вживалися заходи для виконання рішення суду, що набрало законної сили, зокрема направлялись звернення до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної військової адміністрації, Міністерства соціальної політики України про виділення додаткового фінансування, а також народному депутату України ОСОБА_2 з проханням вирішити питання фінансування на законодавчому рівні, однак фінансування не виділено.

Таким чином, відповідачем повідомлено про здійснення нарахування позивачу щомісячної грошової допомоги відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, в розмірі 31105,29 грн., а також про неможливість виконання ним судового рішення в частині виплати вказаної заборгованості, яка зумовлена відсутністю відповідного фінансування.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

У зв`язку із вказаним та підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми, а відповідно невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу нарахованої суми доплати відбувається з причин, які не залежать від Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий Управлінням соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області.

Додатково суд враховує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 у даній справі змінено спосіб і порядок виконання судового рішення від 12.03.2026 у справі №240/11744/20 шляхом стягнення з Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 нараховану за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №240/11744/20 заборгованості з виплати щомісячної грошової допомоги у розмірі 25547,95 грн.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.