Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №358/1480/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1480/25 Провадження № 2-др/358/22/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря Шпак К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи, заяву адвоката Ковальського Віталія Валентиновича про ухвалення додаткового рішення у справі №358/1480/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ковальський В.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 20000 грн.

Заявлені вимоги мотивував тим, що в провадженні Богуславського районного суду перебувала справа №358/1480/25 за позовом ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_2

15 липня 2026 року у справі постановлено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Питання судових витрат з правничої допомоги у вказаному рішенні не вирішувалося.

У відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, що він не володіє достатніми знаннями в галузі права, тому для реалізації своїх прав та законних інтересів змушений був звернутися до адвоката за правничою допомогою. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, склав 20000 грн. Так, 03.04.2025 між відповідачем та адвокатом Ковальським В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги, а 01.09.2025 укладено Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 03.04.2025. Зазначив, що згідно додаткової угоди: оплата вартості послуг з надання правничої допомоги (гонорару) здійснюється за домовленістю сторін і складає наступний розрахунок: 1 година робочого часу адвоката станом на дату укладення Договору складає 1500 (одна тисяча) гривень; участь у судових засіданнях з розрахунку 2500 грн. за одне судове засідання. Сторони погодили, що фактичні витрати адвоката, які виникнуть під час виконання Договору, сплачуються клієнтом по факту їх підтвердження.

Згідно акту виконаних робіт від 30.06.2026 відповідно до Додаткової угоди від 01.09.2025, адвокатом виконані наступні юридичні дії в інтересах клієнта:

1.Зустріч, вивчення претензії, надання усної консультації, узгодження правничої позиції та підготовка договору про надання правничої допомоги - поніс 1500 гривень.

2. Вивчення позовної заяви з доказами та підготовка заяви (заперечення) проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження 1500 грн.

3. Відібрання пояснень в ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 поніс 1500 грн.

4. Підготовка відзиву на позовну заяву поніс 4500 гривень.

5. Підготовка заяви про виклик свідків 1000 грн.

6. Вивчення відповіді на відзив та підготовка заперечення відповіді на відзив поніс 3000 грн.

7. Підготовка до участі у судовому процесі: надання усної консультації з питань процесуальної поведінки клієнта при провадженні судового процесу в цивільному судочинстві поніс 1000 грн.

8. Участь представника в судових засіданнях 2500 грн. за участь адвоката в одному судовому засіданні (всього прийнято участь більше, ніж в 6 судових засіданнях по суті, не враховуючі судові засідання, відкладені з тих чи інших причин).

На підтвердження понесених витрат заявником долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт виконаних робіт, який містить детальний опис наданих адвокатом послуг, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2026 справу передано на розгляд судді Романенко К.С.

Ухвалою від 23.07.2026 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України, та роз`яснено позивачу право подати заперечення.

27.07.2026 представник позивача адвокат Хоменко Р.В.подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просив відмовити у її задоволенні. Зазначав, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. є неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом, а також належним чином не обґрунтований.

Вказував на недоліки поданих на підтвердження понесених витрат доказів, зокрема: квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.10.2025 та 30.06.2026 долучені без номерів; у квитанціях до прибуткового касового ордеру від 14.10.2025 та 30.06.2026 не було вказано, за які саме види послуг сплачувалися грошові кошти адвокату та у якому розмірі; у квитанціях до прибуткового касового ордеру від 14.10.2025 та 30.06.2026 загальна сума наданої правничої допомоги становить 20000 грн., а відповідно до акту виконаних робіт від 30.06.2026 правнича допомога була надана лише на суму 16500 грн., з різницею у 3500 грн.

Додатково зазначив, що представник відповідача певною мірою зловживав своїми процесуальними правами в частині затягування розгляду справи, а саме заявляв багато клопотань про відкладення розгляду справи з різних причин. Деякі клопотання не були підтвердженні належними та допустимими доказами.

Також представником відповідача не було подано до суду жодного доказу, який би підтвердив факт передачі йому готівкових грошових коштів від відповідача.

Крім того, вказав, що представник відповідача до закінчення судового розгляду не подав заяви та доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу, хоча мав таку можливість, у зв`язку з чим вважає, що заяву представником відповідача подано з порушенням норм матеріального та процесуального права, адже до 15.07.2026 представник відповідача мав змогу подати всі наявні у нього докази про понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, оскільки акт виконаних робіт датований 30.06.2026, однак він своїм правом не скористався, відтак вважає заяву про ухвалення додаткового рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши вказану заяву представника позивача, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами другою-третьою статті 270 ЦПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 15.07.2026 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями. Під час ухвалення рішення питання про розподіл судових витрат професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

Разом із тим у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. та повідомив про намір подати докази, що підтверджують їх розмір, у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

22.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення разом із документами, поданими на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених витрат подані у строк, передбачений частиною восьмою ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається із заяви та матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Ковальським В.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 03.04.2025, що підтверджується копією, долученою до заяви про ухвалення додаткового рішення. Строк дії договору встановлено не пізніше, ніж 03.04.2026.

Також 01.09.2025 між ОСОБА_2 та адвокатом Ковальським В.В. укладено Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги, за умовами якої продовжено строк дії Договору про надання правничої допомоги до 03.04.2027. Погоджено, що оплата вартості послуг з надання правничої допомоги здійснюється за домовленістю сторін та складає такий розрахунок: 1 година робочого часу адвоката складає 1500 грн., участь у судових засіданнях з розрахунку 2500 грн. за одне судове засідання.

Згідно з актом виконаних робіт від 30.06.2026, адвокатом виконані наступні юридичні дії в інтересах клієнта: 1.Зустріч, вивчення претензії, надання усної консультації, узгодження правничої позиції та підготовка договору про надання правничої допомоги - поніс 1500 грн. 2. Вивчення позовної заяви з доказами та підготовка заяви (заперечення) проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження 1500 грн. 3. Відібрання пояснень в ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 поніс 1500 грн. 4. Підготовка відзиву на позовну заяву поніс 4500 грн. 5. Підготовка заяви про виклик свідків 1000 грн. 6. Вивчення відповіді на відзив та підготовка заперечення відповіді на відзив поніс 3000 грн. 7. Підготовка до участі у судовому процесі: надання усної консультації з питань процесуальної поведінки клієнта при провадженні судового процесу в цивільному судочинстві поніс 1000 грн. 8. Участь представника в судових засіданнях 2500 грн. за участь адвоката в одному судовому засіданні.

Також до заяви представником відповідача додано копію квитанцій до прибуткового ордера від 14.10.2025, з якого вбачається, що Василенко В.О. сплатив на користь Ковальського В.В. кошти у сумі 13000 грн. за надання правничої допомоги, та від 30.06.2026, з якого вбачається, що Василенко В.О. сплатив на користь ОСОБА_6 кошти у сумі 7000 грн. за надання правничої допомоги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Ковальський В.В. здійснював представництво інтересів відповідача протягом розгляду справи, брав участь у судових засіданнях 12.11.2025, 16.03.2026, 21.05.2026, 13.07.2026, та окрім того з`явився до суду 03.12.2025, 12.02.2026, 30.06.2026, хоча судові засідання було відкладення з інших причин; підготував відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь, заяву про виклик свідків та інші процесуальні документи, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо доводу представника позивача про зловживання процесуальними правами

Суд відхиляє цей довід з наступних мотивів. Із матеріалів справи вбачається, що клопотання про відкладення розгляду справи подавались представником відповідача 03.12.2025, 12.02.2026 та 30.06.2026. Кожне з цих клопотань містило конкретне обґрунтування причин (зайнятість в іншому судовому процесі, необхідність додаткового ознайомлення з поданими доказами тощо), що підтверджується матеріалами справи, і жодне з них не було визнано судом безпідставним на момент його розгляду - ухвали про відкладення не оскаржувались і не скасовувались. Саме по собі багаторазове звернення з процесуальними клопотаннями не є доказом недобросовісності, оскільки процесуальний закон надає учасникам справи право на такі клопотання, а зловживання правом має доводитися стороною, яка на нього посилається (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України), проте представником позивача не наведено конкретних доказів, які б спростовували обґрунтованість поданих клопотань чи свідчили про свідомий намір затягнути розгляд справи.

Щодо доводів про недоліки оформлення квитанцій до прибуткових касових ордерів

Суд оцінює цей довід критично. Відсутність номера на квитанції та відсутність деталізації видів послуг безпосередньо в тексті квитанції не спростовує факту оплати, оскільки такі відомості деталізовано в акті виконаних робіт від 30.06.2026, який є невід`ємним додатком до заяви і містить конкретний перелік виконаних адвокатом дій із зазначенням вартості кожної з них. Чинне законодавство не встановлює обов`язкової форми квитанції до прибуткового касового ордера із зазначенням переліку послуг - достатньою є сукупність поданих доказів (договір, акт, документ про оплату), які в сукупності підтверджують зв`язок оплати з конкретним видом наданої допомоги.

Щодо співмірності розміру витрат - оцінка по кожному виду робіт

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову. Оцінюючи заявлені суми окремо по кожному виду робіт, зазначених в акті виконаних робіт, суд встановлює таке:

- 1500 грн за зустріч, вивчення претензії, надання консультації та підготовку договору - відповідає погодинній ставці адвоката (1500 грн/год), погодженій сторонами в додатковій угоді від 01.09.2025, та є співмірною з обсягом підготовчої роботи;

- 1500 грн за вивчення позовної заяви з доказами та підготовку заяви про розгляд справи поза спрощеним провадженням - відповідає одній розрахунковій годині роботи, необхідній для ознайомлення з матеріалами позову та формулювання мотивованого клопотання;

- 1500 грн за відібрання пояснень у трьох осіб - є співмірною з урахуванням кількості осіб (по 500 грн на особу) та необхідності збору доказової бази для формування захисту відповідача;

- 4500 грн за підготовку відзиву на позовну заяву - є найбільшою окремою статтею витрат, що суд визнає обґрунтованим з огляду на обсяг цього документа (наведення власної правової позиції, оцінки доказів, заперечень по суті вимог), який відповідає приблизно трьом розрахунковим годинам роботи за погодженою сторонами ставкою;

- 1000 грн за підготовку заяви про виклик свідків - є співмірною з незначним обсягом такого процесуального документа;

- 3000 грн за вивчення відповіді на відзив та підготовку заперечення - відповідає складності повторного циклу процесуальної роботи (аналіз позиції протилежної сторони та формулювання контраргументів);

- 1000 грн за консультування клієнта щодо процесуальної поведінки - є розумною платою за допоміжну послугу, що не потребує значних часових затрат;

- вартість участі представника відповідача у судових засіданнях, обчислена за ставкою 2500 грн. за одне засідання, відповідає кількості засідань, у яких взяв участь представник відповідача (12.11.2025, 16.03.2026, 21.05.2026, 13.07.2026), а також явкам представника до суду 03.12.2025, 12.02.2026 та 30.06.2026, коли судові засідання були відкладені з причин, що не залежали від відповідача, що також підлягає компенсації, оскільки передбачає витрачений адвокатом час на підготовку та явку до суду.

Оцінивши таким чином кожну складову заявлених витрат окремо, а не лише у сукупності, суд дійшов висновку про їх реальність, необхідність та співмірність із заявленою до стягнення сумою.

Враховуючи наведене, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, беручи до уваги характер спірних правовідносин, обсяг виконаної адвокатом роботи, підготовлених процесуальних документів, участь представника відповідача у судових засіданнях, а також відсутність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 258, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Ковальського Віталія Валентиновича про ухвалення додаткового рішення у справі №358/1480/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3

Головуючий: суддя К. С. Романенко