Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №357/80/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/80/26

Провадження № 2/357/2681/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Цукуров В.П.,

секретар судового засідання – Чайка О.В.,

за участю представника відповідача – адвоката Мартинюк Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання –

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі – «Позивач»), в інтересах якої діє її представник, звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (далі – «Відповідач»), третя особа - ОСОБА_3 (далі – «Третя особа») про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на такі обставини.

12.05.2007 року між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 38.

17.09.2013 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/8655/13-ц шлюб між сторонами було розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.09.2013 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/12262/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , у розмірі 1\3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 29.08.2013 року і до досягнення ними повноліття.

Повнолітня донька сторін ОСОБА_3 навчається в старшій школі міста Трнава Респібліки Словаччина, що підтверджується довідкою від 01.12.2025 року та готується до вступної компанії з метою продовження навчання в Республіці Словаччина.

Навчання дитини у закладі освіти вимагає від Позивача додаткових матеріальних витрат та зусиль для організації освітнього процесу.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Він є працездатним та проходить службу у лавах Збройних сил України, тож має стабільний дохід.

За таких умов, Позивач просила суд стягнути з Відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) до закінчення нею навчання чи до досягнення нею 23-х років, у залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.

02.03.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 27).

23.03.2026 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від імені Відповідача надійшов лист, у якому було вказано, що Відповідач не може бути присутнім у судовому засіданні у зв`язку з проходженням військової служби. Разом з цим він не бажає зупинення провадження у зв`язку з такими обставинами та просить суд приєднати до матеріалів справи копію свідоцтва про народження його дитини від іншого шлюбу (а.с. 33-36).

27.03.2026 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання частково визнала позовні вимоги та просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до закінчення донькою ОСОБА_3 навчання чи до досягнення нею двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою. Зазначила, що 21.01.2017 року ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_5 (після шлюбу – ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.01.2017 року, а/з № 37. В цьому шлюбі у подружжя народилася донька – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 29.11.2018 р., а/з № 1099. За словами Позивача, ОСОБА_3 навчається в старшій школі міста Трнава Республіки Словаччини, та готується до вступу до університету. При цьому, довідку, яку позивачка додала до позовною заяви довідку на іноземній мові без кваліфікованого перекладу, що унеможливлює ознайомлення зі змістом документу, оскільки ані суд, ані Відповідач не володіють на достатньому рівні словацькою мовою. При поданні позовної заяви ОСОБА_1 повинна була обґрунтувати розмір стягнутих аліментів, однак нею не було подано жодного доказу про вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, вартість проживання за місцем знаходження доньки тощо. Таким чином, навіть за наявності стабільного доходу, місячного грошового забезпечення ОСОБА_2 не вистачає для матеріального забезпечення його нової сім`ї, враховуючи, що в нього є діти від першого шлюбу, аліменти на яких він також сплачує (а.с. 46-51).

21.07.2026 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій наступних документів: дозволу на проживання ОСОБА_1 , серія РА №4593664 від 06.12.2024 року; дозволу на проживання ОСОБА_3 , серія РА №8824274 від 19.08.2025 року (а.с. 71-82).

23.07.2026 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника Позивача про долучення до матеріалів справи копій документів було відмовлено, у зв`язку з тим, що його подано всупереч приписам ч.ч.2,10 ст.83 ЦПК України. Окрім того, представником Позивача не обґрунтовано неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього. Також судом ураховано, що документи, копії яких долучено представником Позивача до клопотання, складене іноземною мовою та не містять перекладу українською мовою та легалізації такого перекладу у встановленому порядку (а.с. 86).

23.07.2026 року у судове засідання Позивач не з`явилася, до канцелярії суду засобами електронного зв`язку її представник подав клопотання про розгляд даної справи за відсутності сторін (а.с. 60).

23.07.2026 року у судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зауважила, що її клієнтом було змінено правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Наголосила, що її клієнту достеменно відомо, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 не проживає з Позивачем, а остання, відповідно, не несе матеріальних витрат у зв`язку з її навчанням. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту навчання ОСОБА_3 , а наявна довідка не перекладена українською мовою, та такий переклад не легалізовано у встановленому порядку. Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що донька сторін несе витрати на проїзд, а також щодо інших її матеріальних потреб у зв`язку з навчанням. Окрім цього повідомила, що Відповідач добровільно надає матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, шляхом перерахування коштів на її особистий рахунок, та надаватиме її у майбутньому. Вони добре спілкуються. Разом з цим, із її матір`ю спілкування відсутнє, відносини між сторонами є напруженими. Також зазначила, що Відповідач є військовослужбовцем, він створив нову сім`ю та утримує там двох дітей. Окремо заначила, що у випадку звернення із таким позовом до нього самою ОСОБА_3 , тобто його повнолітньою донькою, у випадку відповідності заявленого розміру аліментів положенням СК України, Відповідач його б визнав.

У всі призначені по справі судові засідання Третя особа ОСОБА_3 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином (а.с. 41). Пояснень, жодних заяви чи клопотань від неї на адресу суду не надходило.

2. Мотивувальна частина.

Норми процесуального та матеріального права України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.8 ст.95 ЦПК України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Фактичні обставини справи. Висновки суду.

12.05.2007 року між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 38. 17.09.2013 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/8655/13-ц шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 83-84).

Від шлюбу сторони мають, зокрема, повнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 9).

24.09.2013 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/12262/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , у розмірі 1\3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 29.08.2013 року і до досягнення ними повноліття (а.с. 12-13).

У позовній заяві у якості місця свого проживання Позивач зазначає наступну адресу її проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 1).

Таку ж адресу вказано у якості адреси реєстрації місця проживання Позивача в копії її паспорта громадянина України (а.с. 6).

Разом з цим у тексті позовної заяви представник Позивача вказує, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 навчається в місті Трнава Республіки Словаччина (а.с. 2).

На підтвердження факту навчання повнолітньої доньки сторін ОСОБА_3 представником Позивача додано до матеріалів позову документ, складений іноземною мовою. Разом з цим матеріали справи не містять як перекладу указаного документа, так і відомостей щодо легалізації такого перекладу у встановленому порядку. Указане унеможливлює для суду ознайомлення зі змістом указаного документа (а.с. 4).

Будь-яких інших доказів, як щодо навчання ОСОБА_3 , так і на підтвердження факту спільного її проживання разом із Позивачем, матеріали справи не містять.

Відтак, у силу приписів ст.199 СК України, Позивачем не доведено права на звернення до суду з даним позовом.

Окрім того, сторонами/їхніми представниками не надано до суду жодних доказів на підтвердження їхнього майнового стану.

Відтак, у даній справі суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини справи щодо наявності підстав для стягнення з Відповідача аліментів, передбачених положеннями статей 182-184, 199 СК України.

З огляду на викладене, заслухавши пояснення представника Відповідача, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Роз`яснення суду.

Суд роз`яснює, що за встановлених обставин, право на звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, має безпосередньо дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 28.07.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров