Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №161/14252/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №161/14252/26

Суддя: Рудська С. М.

Справа № 161/14252/26

Провадження № 3/161/3623/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк Волинської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 3 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

02.07.2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адмінстративне правопорушення серії ВБА № 207445 від 23.06.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 150 СК України, відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 22.06.2026 року близько 20.00, перебуваючи поблизу будинку № 42 по вул. Рівненська в м. Луцьку обмежив рухливість неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом тримання за руку з метою відібрання електронної сигарети, чим вчинив адмінстративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнала частково, суду пояснила, що дійсно між її неповнолітнім сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відбувся конфлікт. ОСОБА_7 відбирав у ОСОБА_8 електронну сигарету, а її син розбороняв їх. Дійсно, електронна сигарета, яка була приводом даного конфлікту, була придбана її сином, а потім продана ним ОСОБА_8 . Вину визнає в тій частині, що не прослідкувала за тим, що її неповнолітній син витрачає гроші на електронні сигарети.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення неповнолітнього свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Частина ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

З протоколу про адмінстративне правоопрушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується невиконання нею батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке полягало у вчинення ним, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодного доказу, який би підтверджував вчинення ним дій, які б підпадали під ознаки дрібного хуліганства.

Так, диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Одночасно з цим, у даному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що неповнолітній ОСОБА_2 вчинив адмінстративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, обмеживши рухливість неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом тримання за руку з метою відібрання електронної сигарети.

Жодних доказів того, що такі дії неповнолітнього ОСОБА_2 порушили громадський порядок і спокій громадян, були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, матеріали справи не містять.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий та недостовірний доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів вчинення її неповнолітнім сином ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Керуючисьч. 3 ст. 184 КУпАП. , п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 184 КУпАП в зв`язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua