Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №161/13267/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №161/13267/26

Суддя: Присяжнюк Л. М.

Справа № 161/13267/26

Провадження № 3/161/3422/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 23 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

- за ст. ст.124,122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694668 від 16.06.2026 вбачається, що 16.06.2026 о 14:10 год. у м. Луцьк по вул. Рівненська, 85, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортним засобом Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13,1 ПДР , за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694690 від 16.06.2026 вбачається, що 16.06.2026 о 14:10 год. у м. Луцьк по вул. Рівненська, 85, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце ДТП, до якого був причетним й разом з тим, не повідомив про нього працівників поліції, чим порушив вимоги п.2.10.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Подав письмову заяву про зупинення провадження на час проходження ним військової служби.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд цієї справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Учасники справ про адміністративні правопорушення наділені диспозитивними правами на звернення до суду з метою реалізації своїх прав, визначених Конституцією України та КУпАП. Серед різноманіття прав осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, визначають право особи на звернення до суду з метою відкладення судового розгляду. Реалізація даного права особою, що притягається до адміністративної відповідальності створює передумови для проміжного рішення суду про перенесення або відкладання судового розгляду (за наявності поважних обставин). Так, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисником було реалізовано таке право.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак, в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На думку суду ОСОБА_1 було надано достатньо часу (з 22.06.2026 – час отримання судової повістки) як для можливості прийти на слухання справи, подачі заперечень проти протоколу, чого зроблено не було, йому було достеменно відомо про дату та час розгляду справи. Судове засідання, призначене на 09.07.2026 було відкладене за заявою ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 не реалізував своє право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З метою недопущення затягування справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року тощо), а також ураховуючи наведені обставини та те, що ОСОБА_1 своєчасно сповіщений про дату, час і місце розгляду справи, йому було надано достатній час для реалізації ним права на захист, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

На переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, які були дослідженими в ході розгляду справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 під час складення протоколу, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 потерпілої ОСОБА_2 , рапортом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст. 122-4 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 23, 34-36, 40-1, 122-4, 124, 245, 251, 265, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за ст. 122-4 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua