Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №620/12409/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/12409/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Вертіївського сільського голови Лозяна Федіра Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Савченко Валерій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом до Вертіївського сільського голови Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Лозяна Федіра Миколайовича (далі - відповідач 1), у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження № 128-к від 05.11.2025 сільського голови Вертіївської сільської ради Федора Лозяна «Про оголошення догани ОСОБА_1 та втрати чинності розпорядження сільського голови» в частині оголошення догани ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження від 05.11.2025 №128-к сільського голови Вертіївської сільської ради «Про оголошення догани ОСОБА_1 та втрати чинності розпорядження сільського голови» в частині оголошення догани ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач та його представник, правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 09.08.2016 працює на посаді начальника відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.10.1995 .

Відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання педагогічної ради від 14.08.2025 зокрема вирішено організувати з 01.09.2025, на період дії воєнного стану, освітній процес для здобувачів освіти 1-11 класів в очній (денній) формі із застосуванням змішаного навчання (п.1.1).

31 жовтня 2025 року сільський голова Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Федір Лозян виніс розпорядження від 31.10.2025 № 71 про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею, яким відповідно статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 року № 1003 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», у зв`язку з нестабільною безпековою ситуацією у регіоні та з метою захисту прав здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, враховуючи колективне звернення батьків учнів першого класу Вертіївського ліцею Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області: " Начальнику відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_2 забезпечити організацію освітнього процесу для здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за дистанційною формою навчання з 03.11.2025".

ОСОБА_1 листом від 05.11.2025 №01/1361 на виконання розпорядження від 31.10.2025 поінформувала сільського голову Вертіївської сільської ради Федора Лозяна, що на її ім`я 05.11.2025 року надійшло звернення (зареєстроване за №01) від батьків 1 класу Вертіївського ліцею про очну форму навчання дітей. Враховуючи думку батьків та право дітей на отримання якісної освіти, їх соціалізацію, розвиток комунікативних навичок, здобувачі освіти 1 класу Вертіївського ліцею продовжуватимуть навчатись за очною формою. До листа додала копію звернення батьків учнів 1 класу Вертіївського ліцею.

05.11.2025 розпорядженням сільського голови Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з невиконанням розпорядження сільського голови від 31.10.2025 №71 «Про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею», лист - пояснення від начальника відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_3 від 05.11.2025 №01/1361 зареєстрований №03-10/174 від 05.11.2025 та звернення батьків учнів 1 класу Вертіївського ліцею до сільського голови Федора Лозяна та начальника відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту ОСОБА_3 сільської ради зареєстроване 05.11.2025 №КО-328/03-12:

1.Оголошено догану ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області;

2.Визнано таким, що втратило чинність розпорядження сільського голови 31.10.2025 №71 «Про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївської ліцею».

Вважаючи розпорядження сільського голови Вертіївської сільської ради від 05.11.2025 №128-к протиправним у частині оголошення догани, адвокат Савченко В.В. звернувся до суду із цим позовом в інтересах свого довірителя ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 07.06.2001 (далі - Закон № 2493-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-ІІІ служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно із статтею 2 Закону № 2493-ІІІ, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Закону № 2493-ІІІ встановлено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Статтею 7 Закону № 2493-ІІІ встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Частиною четвертою статті 42 Закону № 2493-ІІІ передбачено, що сільський, селищний, міський голова, серед іншого, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Таким чином, із аналізу згаданих вище приписів чинного законодавства слідує, що дисциплінарна відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування наведеними приписами не визначена, а дія Закону України «Про державну службу» на них не поширюється, відтак, у даних правовідносинах підлягають субсидіарному застосуванню положення Закону № 2493-Ш, якими врегульовані обов`язки посадових осіб органів місцевого самоврядування у взаємозв`язку із загальними приписами трудового законодавства, якими передбачена дисциплінарна відповідальність працівників, зокрема, приписи Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Основні обов`язки посадових осіб місцевого самоврядування перелічені у статті 8 згаданого вище Закону № 2493-Ш, а саме:

- додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;

- додержання прав та свобод людини і громадянина;

- збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;

- постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;

- сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;

- шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

- недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною першою статті 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (частина перша статті 148 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Таким чином, за порушення трудової дисципліни, в тому числі за неналежне виконання посадових обов`язків, зокрема, за порушення обов`язків в частині шанобливого ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, спілкування і поведінки, посадова особа органу місцевого самоврядування може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності із застосуванням одного з видів стягнення.

При цьому, факт протиправної винної дії або бездіяльності такої посадової особи, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні своїх посадових обов`язків або порушенні обов`язку в частині шанобливого ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, спілкування і поведінки та інших вимог, встановлених законодавством, повинен бути підтверджений достатніми матеріалами.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку № 950 може бути проведено службове розслідування в разі: невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства; внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб; вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадків, визначених абзацами третім і четвертим пункту 2 цього Порядку; осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов`язки яких у частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 4 Порядку №950, рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Згідно пункту 5 Порядку №950, рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Період проведення службового розслідування не охоплює час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших поважних причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

Службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб`єкт призначення або керівник органу (пункт 6 Порядку № 950).

Пунктом 9 Порядку №950 встановлено, що комісія з проведення службового розслідування має право: отримувати від осіб, щодо яких проводиться службове розслідування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, або виявлено порушення, усні чи письмові пояснення, консультації осіб, які залучаються до службового розслідування; ознайомлюватися та вивчати, у тому числі з виїздом на місце, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних та фізичних осіб на підставі письмового запиту голови комісії з проведення службового розслідування; використовувати за погодженням з особами, яких опитують (які надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень і свідчень; вести протокол засідання комісії з проведення службового розслідування.

Пункт 10 Порядку № 950 визначає, що у разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування або яка вчинила порушення, надати пояснення комісія з проведення службового розслідування складає акт, в якому обов`язково зазначається інформація про осіб, які запитують пояснення, перелік питань та підстави відповідного запиту, відомості про особу, яка відмовляється надати пояснення, та підстави для її відмови.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; звертатися із клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати в письмовій формі зауваження до проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися до суб`єкта призначення або керівника органу в письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, письмово повідомляється особі, стосовно якої проводиться службове розслідування; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого нею представника. У разі коли під час службового розслідування, яке проводиться за фактом виявленого порушення, встановлено особу, яка вчинила таке порушення, ця особа має всі права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, визначені цим Порядком.

За результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт. Члени комісії з проведення службового розслідування мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта - пункт 12 Порядку № 950.

Згідно пункту 13 Порядку № 950 встановлено, що акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

У відповідності до вимог пункту 14 згаданого Порядку № 950 передбачено, що за результатами розгляду акта службового розслідування суб`єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення.

Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено згідно із законодавством - пункт 15 Порядку № 950.

Із аналізу наведених приписів слідує, що притягненню до дисциплінарної відповідальності посадової особи місцевого самоврядування за фактом події недотримання такою особою своїх посадових обов`язків, встановлених статтею 8 Закону № 2493-Ш, передує процедури проведення службового розслідування, таке службове розслідування проводиться відповідною комісією, призначеною у органі місцевого самоврядування.

Проте, доказів утворення відповідної комісії як і доказів проведення відповідного службового розслідування матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі № 824/773/17-а виснував, що необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника щодо порушення трудової дисципліни, яка має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Також, колегія суддів бере до уваги постанову Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 по справі №554/9493/17 в якій вказано, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком. Особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка пов`язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв`язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та правомірності притягнення її до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним розпорядженням від 05.11.2025 №128-к, і таке розпорядження не відповідає критеріям правомірності, є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Вертіївського сільського голови Лозяна Федіра Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна