Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №420/35262/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35262/25

Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

Дата і місце ухвалення: 12.03.2026р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо винесення рішення №311377 від 29 жовтня 2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №311377 від 29 жовтня 2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 12.03.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що неявка її у підготовче засідання, призначене на 12.03.2026р., була зумовлена поганим самопочуттям ОСОБА_5 зв`язку з цим, позивач невідкладно підготувала та надіслала на адресу електронної пошти визначеного складу суду заяву про розгляд справи за її відсутністю. До зазначеного електронного листа позивачем було прикріплено копію оригіналу заяви з її особистим підписом, в якій вона також клопотала розглянути справи за її відсутності. А відтак, за твердженнями апелянта, ОСОБА_6 належним чином повідомила суд про неможливість прийняти участь у підготовчому засіданні.

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без мін. Відповідач зазначає, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, п`ять разів не з`явилася у призначені судові засідання, про причини неявки суд не повідомляла, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Неодноразова неявка позивача до суду без належного повідомлення причин та без їх документального підтвердження свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України. Доводи апелянта про направлення заяви про розгляд справи за її відсутності на службову електронну адресу судді не свідчать про належне подання відповідного процесуального документу до суду. Процесуальні документи повинні подаватися до суду через офіційні канали приймання документів, що забезпечують їх реєстрацію та долучення до матеріалів справи. До того ж, до апеляційної скарги ОСОБА_8 не долучено жодного медичного документу, який би підтверджував неможливість участі позивача у судовому засіданні саме з причини погіршення стану здоров`я.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною другою статті 131 КАС України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою вказаної статті Кодексу у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, де визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Постановляючи спірну ухвалу від 12.03.2026р. про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 в судові засідання, призначені на 20.11.2025р., 18.12.2025р., 20.01.2026р., 12.02.2023р., 12.03.2026р. не прибула, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не подавала.

В апеляційній скарзі апелянт не заперечує факт неявки в судові засідання, призначенні судом на вказані дати, а також свою обізнаність про них.

Апелянт стверджує, що неявка в судове засідання, призначене на 12.03.2026р., була зумовлена її станом здоров`я, про що вона повідомила суд шляхом надіслання на електронну адресу судді v.homyakova@adm.od.court.gov.ua відповідної заяви, в якій просила розгляд справи провести без її участі.

Надаючи правову оцінку таким доводам апелянта колегія суддів виходить з наступного.

Частиною сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право учасників справи подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до частини восьмої статті 44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Абзацом 2 частини восьмої статті 18 цього Кодексу передбачено, що особа, яка зареєструвала офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.09.2023р. у справі №204/2321/22 зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, процесуальних заяв в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", або з використанням офіційної електронної адреси суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Тобто, фізична особа може звернутися до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, однак такий документ повинен бути підписаний електронним цифровим підписом та підтверджуватися протоколом створення та перевірки кваліфікаційного електронного підпису.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано доказів надіслання Князевою Н. підписаної електронним цифровим підписом заяви від 12.03.2026р. про розгляд справи за її відсутністю на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду inbox@adm.od.court.gov.ua.

При поданні заяви від 12.03.2026р. ОСОБА_8 не було дотримано визначеної законодавством електронної форми звернення до суду, внаслідок чого відповідну заяву у встановленому порядку не зареєстровано судом та не передано головуючому судді для долучення її до матеріалів справи. Відповідно, таку заяву не могло бути враховано судом при вирішенні питання про наявність, передбачених п.4 ч.1 ст.240 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача.

Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача у підготовче судове засідання - залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_7 та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук