Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №400/12595/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12595/25

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

повний текст судового рішення

складено 02.06.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – ГУНП) та просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП “По особовому складу” від 24 червня 2025 року №661о/с, яким інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження ГУНП в Миколаївській області на підставі пункту 3 частини 1 ст.67 Закону України “Про Національну поліцію” на строк з 23.06.2025р. по 21.08.2025р;

- стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за липень 2025р. за посадою інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в сумі 21600,1 грн.;

- стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за серпень 2025р. за посадою інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в сумі 4736 грн;

- стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористанні ним 02 доби щорічної відпустки за 2015р., за невикористанні 18 діб щорічної відпустки за 2017 рік, за невикористанні 22 доби щорічної відпустки за 2022рік, за невикористанні 23 доби щорічної відпустки за 2023 рік, за невикористанні 24 доби щорічної відпустки за 2024 рік, за невикористанні 22 доби щорічної відпустки за 2025р. в сумі 79883, 09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуваний ним наказ є протиправним, оскільки 24.06.2025 року до нього застосовано відсторонення від виконання службових обов`язків і зарахування у розпорядження. Це різні за правовою суттю та правовими наслідками заходи, які не можуть діяти одночасно. Також позивач зазначає, що внаслідок видання оскаржуваного наказу були порушені його права на отримання належного рівня грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, на які він отримав під час проходження служби в Національній поліції.

Відтак, позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП від 19.07.2021 року №415 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Баштанського РВП ГУНП.

24.06.3025 року за №47196 - 2025 до ГУНП з МУ ДВБ НПУ надійшов лист щодо призначення та проведення службового розслідування за подією, зазначеною у доповідній записці.

Наказом ГУНП від 24.06.2025 року №1818 із змінами, внесеними наказом ГУНП від 01.07.2025 року №1897, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію ГУНП.

23.06.2025 року працівниками ТУ ДБР старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

24.06.2025 року Інгульським районним судом міста Миколаєва старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з моменту фактичного затримання на строк з 23.06.2025 року до 21.08.2025 року із правом внесення застави у розмірі 605 тисяч 600 гривень.

Наказом ГУНП від 24.06.2025 року №655о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) на час проведення службового розслідування.

Також, наказом ГУНП від 24.06.2025 року №661 о/с інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП старшого поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження ГУНП відповідно до пункту 3 частини 1 ст.67 Закону України “Про Національну поліцію” на строк з 23.06.2025 року по 21.08.2025 року на підставі ухвали Інгульського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2025 року у зв`язку з застосуванням до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

02.07.2025 року начальником ГУНП затверджено висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.

07.07.2025 року ГУНП видано наказ №1950 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих поліцейських ГУНП в Миколаївській області”, яким до позивача за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП від 05.08.2025 №789 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 Закону України “Про Національну поліції” (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Позивач, вважаючи протиправними наказ ГУНП “По особовому складу” від 24 червня 2025 року №661 о/с щодо його зарахування у розпорядження ГУНП на строк з 23.06.2025р. по 21.08.2025р, а також розрахунок його грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскарженого наказу ГУПН.

Крім того, судом зауважено, що відповідачем правомірно розраховано позивачу розмір грошового забезпечення за липень, серпень 2025 року та також грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, що складає 111 днів.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що частково відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Пунктами 1, 2, 3, 6 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписами частин 1, 3-5 ст.59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.67 Закону №580-VIII зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі застосування до поліцейського тримання під вартою як запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУНП “По особовому складу” від 24 червня 2025 року №661 о/с позивача було зараховано у розпорядження ГУНП на підставі п.3 ч.1 ст.67 Закону України “Про Національну поліцію” на строк з 23.06.2025 року по 21.08.2025 року.

Підставою для видання зазначеного наказу була ухвала Інгульського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2025 року, якою застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні №62025150010001066 від 10.02.2025 за ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з моменту фактичного затримання на строк з 23.06.2025 до 21.08.2025 включно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивач, серед іншого, вказує, що оскаржуваний наказ ГУНП є протиправним в силу порушення ч.6 ст.67 Закону №580-VIII, оскільки, на думку скаржника, його було зараховано у розпорядження без звільнення із займаної посади.

Між тим, як вірно заначено судом першої інстанції, видання одночасно наказу “По особовому складу” від 24 червня 2025 року №661 о/с щодо зарахування позивача у розпорядження до ГУНП та наказу №655 о/с від 24.06.2025 щодо відсторонення позивач від виконання службових обов`язків у зв`язку з проведенням службового розслідування, є різні за своєю правовою суттю та правовими наслідками заходи та не є взаємовиключними.

Як вже було зазначено вище, приписами п.3 ч.1 ст.67 Закону №580-VIII передбачена безальтернативна підстава зарахування поліцейського в розпорядження органів поліції саме у разі застосування до поліцейського тримання під вартою як запобіжного заходу, що і було зазначено в оскарженому наказі у якості підстави, а саме - ухвали Інгульського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2025, відповідно до якої до ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним.

При цьому, не ознайомлення позивача особисто під підпис з наведеним вище наказом не може бути безумовною підставою для скасування цього наказу.

Разом з цим, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно нараховано та виплачено позивачу грошове забезпечення за липень-серпень 2025 року, а також грошова компенсація за невикористані дні відпустки, загальна кількість яких складає 111 днів (щорічної відпустки: 02 доби за 2015р., 18 діб за 2017 рік, 22 доби за 2022 рік, 23 доби за 2023 рік, 24 доби за 2024 рік, 22 доби за 2025р.)

Так, відповідно до вимог ч.7 ст.67 Закону України №580-VIII грошове забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. за №623 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення поліцейських зарахованих у розпорядження (далі Порядок №623), яким визначено механізм виплати грошового забезпечення поліцейським зарахованим у розпорядження (п.1 Порядку №623).

Приписами п.3 ч.2 Порядку №623 визначено, що грошове забезпечення виплачується у разі застосування до поліцейського запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку тримання під вартою - в розмірі, який встановлюється виходячи з розрахунку окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за стаж служби в поліції.

Частинами 1, 2 статті 92 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII та Постанови КМУ від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських і курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

В своєму рішенні суд першої інстанції зазначав, що оскільки наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.08.2025 №789 о/с позивача, який знаходиться у розпорядженні ГУНП в Миколаївській області, звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалось відповідно до п.3 ч.2 Порядку №623, як до такого, до якого було застосовано запобіжний захід тримання під вартою протягом строку тримання його під вартою - в розмірі, який встановлюється виходячи з розрахунку окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за стаж служби в поліції.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції у цій частині з огляду на таке.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що 25.06.2025р. є датою, відповідно до якої до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Разом з тим, час перебування позивача під вартою у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» склав лише два дні: 24.06.2025р. – день поміщення до місця попереднього утримання та 25.06.2025р день звільнення позивача з-під варти у зв`язку з внесенням з нього застави.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Надалі, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до листків непрацездатності (е-лікарняні №1093 3708 6405 2013, №8390 1733 7439 2430, №6263 2722 2474 0203) позивач з 26.05.2025 по 31.07.2025 перебував на лікарняному (а.с.67,68, 69).

Таким чином, наведене вище дає підстави апеляційному суду дійти висновку, що звільняючи позивача зі служби в поліції наказом від 05.08.2025 №789 о/с, відповідачем безпідставно було нараховано та виплачено позивачу грошове забезпечення відповідно до п.3 ч.2 Порядку №623, як до такого, який знаходився у розпорядженні ГУНП в Миколаївській області з 23.06.2025 по 05.08.2025, адже названі вище обставини повинні були бути враховані відповідачем при здійсненні відповідного розрахунку грошового забезпечення.

При цьому, як вже було зазначено вище, Порядком №260 прямо передбачено, що виплата грошового забезпечення поліцейському нараховується виходячи з розрахунку окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за стаж служби в поліції виключно протягом протягом строку тримання під вартою, що в даному випадку складає лише два дні (24.06.2025 та 25.06.2025).

В своєму відзиві на апеляційну скаргу, що також підтверджено у судовому засіданні, представник відповідача зазначав, що після звільнення позивача з під варти будь-яких доказів про те, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави останнім на адресу відповідача не надано, а тому ГУНП не володів інформацією стосовно того, що ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням за нього застави 24.06.2025.

Разом з цим, з аудіозапису, який було здійснено в суді першої інстанції під час допиту свідків вбачається, що свідок ОСОБА_2 (заступник начальника сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області) пояснив, що ОСОБА_1 повідомив усно його про лікарняний. При цьому, ОСОБА_2 відповів, що він повідомить про цю обставину начальника – ОСОБА_3 (начальника відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області).

Також, у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (інспектор з кадрового забезпечення відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області) повідомила, що з метою ознайомлення ОСОБА_1 з новою посадовою інструкцією намагалась з ним зв`язатись через його дружину, однак ОСОБА_1 відмовився.

Отже, твердження відповідача що останній не володів інформацією, що ОСОБА_1 було звільнено з-під варти, а відтак змінено запобіжний захід на не пов`язаний з позбавленням волі, спростовано матеріалами справи.

Так, приписами пункту 6 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено обов`язок поліцейського інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Між тим, у вказаній нормі не зазначено у якій саме формі (письмовій, усній) поліцейський повинен повідомити свого безпосереднього керівника.

Крім того, про обізнаність ГУНП змінення статусу апелянта, як такого, якого звільнено з-під варти, також підтверджують витяги з електронного реєстру листків непрацездатності (е-лікарняні №1093 3708 6405 2013, №8390 1733 7439 2430, №6263 2722 2474 0203), оскільки у графі «Страхувальник» автоматично відображалося ГУНП в Миколаївській області (код 40108735).

Тобто, відповідача автоматично було верифіковано в системі Пенсійного фонду про непрацездатність працівника, що є також достатньою підставою вважати, що доводи ГУНП щодо необізнаності перебування позивача на лікарняному та, відповідно, звільнення останнього з-під варти, є необґрунтованими.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що позивач не повідомив у належний спосіб про своє звільнення з під варти, оскільки відповідно до вказаних вище норм розмір нарахувань та виплат грошового забезпечення пов`язаний саме з часом перебування поліцейського під вартою, а не з тим, коли та у який спосіб поліцейський повідомив про своє поміщення під варту чи про звільнення з під варти.

Враховуючи викладене, апеляційний суд часткового погоджується з доводами апелянта, що оскільки правовий статус перебування ОСОБА_1 у розпорядженні після 25.06.2025 змінився, відповідач при звільнені позивача був зобов`язаний здійснити розрахунок грошового забезпечення, а саме за липень, серпень 2025 року та компенсацію за невикористані дні відпустки, що складає 111 днів, виходячи з його повного щомісячного грошового забезпечення за штатною посадою, на якій перебував позивач.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідний розрахунок ОСОБА_1 повинен бути здійснений ГУНП з урахуванням наведених вище листків непрацездатності за спірний період.

Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або матеріального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції частково неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області невиплаченої частини грошового забезпечення за липень та серпень 2025 року, а також грошової компенсації за невикористані дні відпустки, що складає 111 днів - скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за липень 2025р., серпень 2025р., а також грошову компенсацію за невикористанні ним 02 доби щорічної відпустки за 2015р., за невикористанні 18 діб щорічної відпустки за 2017 рік, за невикористанні 22 доби щорічної відпустки за 2022рік, за невикористанні 23 доби щорічної відпустки за 2023 рік, за невикористанні 24 доби щорічної відпустки за 2024 рік, за невикористанні 22 доби щорічної відпустки за 2025р. відповідно до посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, з урахуванням листків непрацездатності (е-лікарняні №1093 3708 6405 2013, №8390 1733 7439 2430, №6263 2722 2474 0203).

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк