Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №400/13141/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13141/25

Категорія 106020200Головуючий у суді І інстанції: Брагар В.С. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів: Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, мотивуючи його тим, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо призову його на військову службу під час мобілізації, оскільки процедура мобілізації була порушена.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовільнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 25.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було примусово доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії від 29.10.2025 №2025-1029-1200 1704-3, позивач пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до результатів проходження медичного огляду ВЛК останній був визнаний здоровим.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.10.2025 року № 663 з 30.10.2025 року позивача призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в складі команди Військової частини НОМЕР_1 .

Під час утримання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 було надано посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву на відстрочку від 25.10.2025 року.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо призову на військову службу під час мобілізації, звернувся з до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний у даній справі наказ, вже реалізовано, а тому, його скасування, не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543 особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до п. 2.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі – Положення № 402) для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі – ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Таким чином, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити її придатність за станом здоров`я до військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, їх порушення пов`язував із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XI призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 3543 організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Зі змісту положень ст. 23 Закону № 3543 вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Частина 5 ст. 22 Закону № 3543 передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення № 402.

Пункт 1.1. Розділу І Положення № 402 передбачає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: “Придатний до військової служби”; “Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)”; “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку” .

У матеріалах справи наявна довідка військово лікарської комісії від 29.10.2025 року № 2025-1029-1200-1704, відповідно до якої старший солдат запасу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , “здоров”.

Таким чином, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити її придатність за станом здоров`я до військової служби.

Факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби та поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних.

У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Оскаржуваний у даній справі наказ, вже реалізовано, а тому, його скасування, не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

Крім того, позивач заявляючи вимоги щодо не законності дій та наказу відповідача не просить визнати дії відповідача щодо неналежного розгляду, не розгляду або рішення про відмову у наданні відстрочки від призову, що є передумовою для визнання наказу про мобілізацію та зарахування до військової частини незаконними.

За наведених обставин, підстави для визнання протиправним та скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини відсутні.

Доводи апеляційної скарги дублюють позовну заяву (а.с. 3), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року по справі № 400/13141/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик