Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №160/35709/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35709/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Туренко К.М

представника позивача Венгер С.А.

представника відповідача Орлянської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 в адміністративній справі №160/35709/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпро"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР ПРОМОПТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМІРІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «БРУК ЮКРЕЙН», Товариство з обмеженою відповідальністю «АРВІТОН», Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛІВАН ПРОІМПОРТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РІНВУЛ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЦТЕК ОПТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІЯРД», Товариство з обмеженою відповідальністю «М.І.С. ТРЕЙДІНГ Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОПРОМТРЕЙД», Товариство з обмеженою відповідальністю «АМГ ЛОГІСТИК»

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені наступні вимоги:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0483720701 від 26.08.2025 р., №0483740701 від 26.08.2025 р., №0483780701 від 26.08.2025 р., прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення №0483720701 від 26.08.2025 р., №0483740701 від 26.08.2025 р., №0483780701 від 26.08.2025 р. є протиправними, складеними без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки були прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 04.07.2025 №3017/04-36-07-01/39356648. Вказано, що висновок відповідача в акті перевірки про те, що заниження задекларованих ТОВ «НАТУРПРО» показників у рядках 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 20 462 226 грн., є протиправним. До вказаного висновку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приходить зазначаючи в акті перевірки про те, що господарські операції ТОВ «НАТУРПРО» з закупівлі товарів у контрагентів ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ВІЛМАР ТРЕЙД», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА», ТОВ «М. І С. ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА», ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОПРОМТРЕЙД»», ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК», на думку відповідача, є нереальними операціями, через що відповідач вважає, що такі обставини призвели до заниження інших операційних доходів на вартість безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб та до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток / збиток) на загальну суму 20 462 226 грн. Звернуто увагу, що наведене твердження відповідача є передчасним та не відповідають фактичним обставинам. Позивач вважає, що господарські операції позивача з контрагентами є реальними та належним чином відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджується первинними документами, які позивачем були надані відповідачеві під час перевірки. Щодо відсутності завищення позивачем витрат, які враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат аудиторських послуг, юридичних та у сфері ЗЕД у сумі 8 258 771,10 грн. за контрагентом ТОВ «КОМПЛЕКТ CEPBIC КС», позивачем зазначено про те, що відображення в акті перевірки господарських операцій за цим контрагентом здійснено необґрунтовано та передчасно. Щодо відсутності завищення позивачем витрат, які враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості списаних будівельних матеріалів на проведення ремонту орендованих приміщень у сумі 11 176 896,09 грн. позивачем вказано, що ТОВ «НАТУРПРО» надавало відповідачу належні первинні документи, що обґрунтовують як прийняття керівником позивача рішень про необхідність виконання ремонтних робіт, їх фактичне виконання працівниками позивача, закупівлю будівельних матеріалів, а також їх належне списання. Щодо відсутності порушень ТОВ «НАТУРПРО» податкового законодавства при здійсненні у 2022-2024 рр. списання ТМЦ, що відображено в бухгалтерському обліку Дт.рах.947 Кт.рах.20,25.26, 28. 80 Дт.рах.791 Кт.рах.947 на суму 8 847 487,89 грн., позивач зазначає про те, що відповідно до наведеної в акті перевірки інформації, вбачається, що відповідачем помилково включено до суми 8 847 288,49 грн. суми списаних ТМЦ, що були знищені 24.06.2023 року внаслідок ракетного обстрілу приміщень по вул. Мільмана, 152, м.Дніпро. Отже, позивач вважає, що порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні у 2022-2024 рр. списання ТМЦ на суму 8 847 487,89 грн.відсутні Відповідачем протиправно зазначено в акті перевірки про необхідність складення ТОВ «НАТУРПРО» податкових накладних щодо списаних ТМЦ. Відносно відсутності заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ від вартості списаних товарно-матеріальних цінностей в cумi 2 457 119 грн. позивач зазначав, що надав відповідачеві належні докази того, що 24.06.2023 року внаслідок ракетного обстрілу приміщень по вул. Мільмана, 152, м. Дніпро було знищено майно позивача, такі ТМЦ позивача було придбано ним в оподатковуваних податком на додану вартість операціях. Тобто, на думку позивача, до таких товарів, що придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, і знищені у період дії воєнного стану не застосовуються приписи пункту 198.5 статті 198 ПК України. Щодо відсутності заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість від вартості списаних товарно-матеріальних цінностей у сумi 4125068 грн. позивач вказав, що при списанні дослідних зразків продукції суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту під час їх виробництва, коригуванню не підлягають, податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України підприємством не нараховуються за умови, що вартість таких зразків включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об`єктом оподаткування ПДВ та пов`язані з отриманням доходів. Також звернуто увагу на те, що відповідачем, на думку позивача, неправильно застосовано розмір штрафних санкцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0483720701 від 26.08.2025 р., №0483740701 від 26.08.2025 р., №0483780701 від 26.08.2025 р., прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпро" (вул. Шевченка, буд. 10Б, к. 3, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49044; ІК в ЄДРПОУ 39356648) понесені позивачем судові витрати в сумі 30 280 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про неврахування судом першої інстанції доводів контролюючого органу щодо винесеного податкового повідомлення - рішення від 26.08.2025 року № 0483720701, яким було збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 8 835 911 грн. Зауважено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в результаті здійсненої перевірки позивача – ТОВ «НАТУРПРО» дійшло об`єктивного висновку про те, що господарські операції останнього з купівлі товарів у контрагентів ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ВІЛМАР ТРЕЙД», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА», ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА», ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОПРОМТРЕЙД», ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК» є за своєю суттю нереальними операціями.

Апелянт в обґрунтування нереальності здійснення господарської операції ТОВ «НАТУРПРО» із вищенаведеними постачальниками під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначав, що контрагенти-постачальники не є виробниками товарів (робіт, послуг), які було реалізовано на адресу ТОВ «НАТУРПРО» у відповідний період, у зв`язку недостатністю фізичних можливостей та відсутністю основних засобів. При цьому згідно з аналізом податкових звітностей контрагентів-постачальників, у т.ч. по ланцюгу постачання за перевірений період (попередні періоди), перевіряючі дійшли висновку, що їх господарська діяльність має ознаки нереальності здійснення операцій а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

Також контролюючим органом під час перевірки було встановлено, що у контрагентів позивача відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній персонал; відсутня інформація про наявність транспортних засобів, про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), відсутні власні склади, проведеним аналізом ЄРПН у контрагентів відсутня плата за оренду приміщень; проведеним аналізом інформаційних систем (податкової інформації) ДПС встановлено, що у контрагентів та його постачальників відсутні власні або орендовані майданчики в місцях відвантаження, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ТОВ «НАТУРПРО» оприбутковано по складському обліку згідно прибуткових актів та проведено в обліку придбання товарів, які отримано безоплатно від невстановлених осіб, а у обліку підприємства оприбуткування та розрахунки по ним відображено за первинними документам, до яких внесено недостовірні відомості за нереальними господарськими операціями. Отже, апелянт вважає, що плановою перевіркою було правомірно та обґрунтовано встановлено, що ТОВ «НАТУРПРО» у періоді з 01.01.2021 по 20.09.2024 роки оприбутковано за даними бух. обліку ТМЦ, по яких встановлена фактична відсутність реального (законного) джерела походження товару, а відтак, і неможливість його руху за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, а їх документальне оформлення застосовується для прикриття фіктивних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу постачання, що отримані безоплатно від невстановлених осіб, а в обліку підприємства оприбуткування та розрахунки за отримання ТМЦ проведено на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до первинних бух. документів з наступним використанням у діяльності підприємства, про що свідчать відомості аналітичного та синтетичного обліку з оприбуткування активів у вигляді ТМЦ. Отже, на думку скаржника, позивачем було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) товарів і складено первинні документи, всупереч нормам частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1. і 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704.

Також, в апеляційній скарзі відповідач посилається на неврахування судом доводів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно завищення з боку позивача витрат, які враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат аудиторських послуг, юридичних послуг у сфері ЗЕД у сумі 8 258 771,10 грн. за контрагентом ТОВ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС КС». Зауважено, що перевіркою було встановлено, що позивачем було укладено договір від 01.01.2022 року № 1/115-22 з ТОВ «КОМПЛЕКТ СЕОВІС КС» (Виконавець), відповідно до якого Виконавець зобов`язується надавати клієнту аудиторські, юридичні послуги та супровідні ЗЕД. ТОВ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС КС» зареєстровано у ГУ ДПС у Київській області, Броварська ДПІ, стан платника – 0, а основний вид діяльності взагалі підпадає під категорію 46.39 «неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». При цьому, в ході розгляду справи в суді першої інстанції контролюючим органом в усному порядку наголошувалося, що окрім невідповідності основного виду діяльності предмету договору та тій господарській діяльності, яка нібито виконувалася контрагентом, у нього взагалі відсутня категорія КВЕД, яка б дозволяла надавати аудиторські та юридичні послуги. Проте, судом першої інстанції доводи контролюючого органу не було прийнято до уваги. А надані позивачем первинні документи, на думку скаржника, не розкривають змісту та обсягу наданих послуг, не містять конкретики щодо реального характеру придбаних та отриманих послуг окрім їх загального та неконкретного опису, що свідчить про неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена позивачем до облікових регістрів всупереч нормам ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції доводів та доказів, наведених Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість від вартості списаних товарно-матеріальних цінностей у сумі 4 125 068 грн. Вказує, що в ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість від вартості списаних товарно-матеріальних цінностей у сумі 4 125 068 грн., в тому числі: грудень 2021 року на суму 734 008 грн., грудень 2022 року на суму 3 391 060 грн. ТОВ "НАТУРПРО" до перевірки було надано акти списання товарно-матеріальних цінностей на суму 20 183 506,18 грн. В актах на списання ТМЦ зазначено «для потреб лабораторії». Також були надані службові записки на погодження керівнику списання сировини у зв`язку з технологічними втратами при приготуванні напівфабрикатів, з висновком комісії що сировина не підлягає подальшому використанню. Проте, апелянт зауважує, що відповідно до даних бухгалтерського обліку, дана сировина не приймала участі у виробництві, не формувала собівартість виготовленої продукції. Тому вважати що сировина втрачена у результаті технологічного процесу виготовлення відсутні підстави. При цьому, первинного документу, що свідчить про списання сировини у виробництво до перевірки не було надано. Підприємством готова продукція була списана на рахунок №977 «Інші витрати звичайної діяльності». На рахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності», обліковуються витрати, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 97 і не пов`язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг.

Апелянт також звертає увагу на неврахування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення доводів контролюючого органу про завищення позивачем витрат, що враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості списаних будівельних матеріалів на проведення ремонту орендованих приміщень у сумі 11 176 896,09 грн. До перевірки позивачем було надано акти списання будівельних матеріалів. Вартість придбаних матеріалів складала 11 176 896,09 грн. і у повному обсязі була списана позивачем до складу адмін. витрат та відображено у звітах про фінансові результати і враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2021, 2022, 2023 роки та 3 квартали 2024 року. Проте, позивачем не було надано до перевірки документи, що підтверджують відпуск матеріалів зі складу до виробничих або адміністративних приміщень (складання акту або накладної-вимоги на переміщення ТМЦ до інших структурних підрозділів підприємства. На підтвердження вибуття (переміщення) матеріалів з обліку підприємством до перевірки надані лише акти списання в кількісному та вартісному виразі. До перевірки ТОВ «НАТУРПРО» не надано актів на передачу таких ТМЦ (будматеріали) для виконання робіт з деталізованим зазначенням робіт, на які їх списано, підстави такого списання, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікувати використання таких матеріалів в межах господарської діяльності позивача. Також до перевірки не надано документи, що підтверджують згоду Орендодавця на проведення ремонту.

Скаржником звернуто також увагу і на порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні у 2022-2024 рр. при списанні ТМЦ, що відображено в бухгалтерському обліку Дт.рах.947 кт.рах.20,25.26,28.80 Дт.рах 791 Кт. рах. 947 на суму 8 847 487,89 грн. Так, до перевірки позивачем було надано витяг з ЄРДР за номером кримінального провадження № 22023040000000464 від 24.06.2023 за ч. 1 ст. 438 КК України, де зазначено, що подія сталася 24.06.2023 у проміжок часу з 03 год. 00 хв. по 03 год. 35 хв. На звернення ТОВ «НАТУРПРО» СБУ у Дніпропетровській області надано лист про реєстрацію кримінального провадження №22023040000000464 від 23.06.2023 за ч. 1 ст. 438 КК України. Позивачем були надані фотоматеріали пошкодженого приміщення (вибиті вікна в приміщенні, де знаходяться комп`ютери, документація, лабораторія, роздягальня), пошкоджена огорожа. Проте, апелянтом зауважено, що у наданих фотоматеріалах відсутнє пошкоджене майно, документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення майна, до перевірки не надано.

Окремо у скарзі апелянт посилається на неврахування Дніпропетровським окружним адміністративним судом при винесенні рішення від 14.04.2026 року у контексті викладених обставин правових позицій, викладених Верховним Судом у Постановах від 18.03.2020 року по справі № 826/8114/15, від 20.05.2021 року по справі №826/16627/18, від 28 березня 2024 року у справі № 120/7614/22, від 27 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 22.04.2021 по справі №520/11812/18.

Отже, відповідач вважає, що висновки, наведені в Акті перевірки №3017/04-36-07-

01/39356648 від 04.07.2025 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НАТУРПРО» (код ЄДРПОУ 39356648), та ППР є правомірними, такими, що винесені з урахуванням норм чинного законодавства, а рішення, винесене судом першої інстанції на користь ТОВ «НАТУРПРО» підлягає скасуванню.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи пояснень щодо суті спору не надали.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 в адміністративній справі №160/27814/25.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 призначено справу №160/35709/25 до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 10:00 годині 22 липня 2026 року.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТУРПРО» (ІК в ЄДРПОУ 39356648) зареєстровано 19.08.2014 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Дніпропетровській області; основним видом господарської діяльності є: 20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів; інші види діяльності: Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів, Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., Виробництво готових кормів для домашніх тварин, Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.

У період з 19.05.2025 року по 27.06.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, на підставі наказу 10.01.2025 №200-п, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «НАТУРПРО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2021 по 30.09.2024, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2025 №3017/04-36-07-01/39356648, у висновку якого зазначено про встановлення порушень, зокрема:

- ПСБО 15 «Доходи», ПСБО 16 «Витрати» та п. 44.1. п.44.2 ст.44, ст. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 7 312 472грн., а саме:

- за 2021 рік - 1218 716 грн.;

- за 2022 рік - 1 297 520 грн.;

- за 2023 рік - 3 142 279 грн.;

- за 2024 рік - 1 653 957 грн.

- п. 44.1 ст. 144, п. 189.9 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3, «г» п. 198.5 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 13 997 395грн., в тому числі:

- січень 2021 року на суму 250 270грн., лютий 2021 року-264 191 грн., березень 2021 року - 162 805 грн., червень 2021 року на суму 75 013 грн., серпень 2021 року - 166 467 грн., вересень 2021 року- 141533 грн., листопад 2021 року - 80 667 грн., грудень 2021 року на суму 734 008 грн.; лютий 2022 року - 99 000 грн., квітень 2022 року на суму 97 444 грн., травень 2022 року на суму 194 923 грн., червень 2022 року на суму 230 139 грн., липень 2022 року на суму 68 055 грн., серпень 2022 року на суму 75 650 грн., вересень 2022 року на суму 69 848 грн., жовтень 2022 року на суму 48 782 грн., листопад 2022 року на суму 52 393 грн., грудень 2022 року на суму 3 416 429 грн.; лютий 2023 року на суму 189 496 грн., червень 2023 року на суму 1 490 073 грн., липень 2023 року на суму 1 644 567 грн., вересень 2023 року на суму 53 461 грн., жовтень 2023 року на суму 53 771 грн., червень 2024 року на суму 903 005 грн., липень 2024 року на суму 1 059 233 грн., вересень 2024 року на суму 599 737 грн., листопад 2023 року на суму 357 705 грн., грудень 2023 року на суму 732 958 грн.; січень 2024 року на суму 685 775 грн.

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з незгодою з доводами, викладеними в акті перевірки від 04.07.2025 №3017/04-36-07-01/39356648, ТОВ «НАТУРПРО» подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки.

Листом відповідача від 22.08.2025 р. №74364/6/04-36-07-01 висновок акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НАТУРПРО» від 04.07.2025 №3017/04-36-07-01/39356648 визнано правомірним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, в задоволенні заперечень відмовлено.

На підставі акту перевірки 04.07.2025 №3017/04-36-07-01/39356648 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 26.08.2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0483720701 форми «Р», яким ТОВ «НАТУРПРО» нараховано податок на прибуток у розмірі 8 835 911,00 грн., у тому числі 7 312 472,00 грн. за основним платежем та 1 523 439,00 грн. за штрафними санкціями,

- №0483740701 форми «Р», яким ТОВ «НАТУРПРО» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 17496743,75 грн., у тому числі, 13 997 395,00 грн. за основним платежем та 3 499 348,75 грн. за штрафними санкціями,

- №0483780701 форми «ПН», яким ТОВ «НАТУРПРО» нараховано штраф з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5% на суму 64 600,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 189.1. статті 189 Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із наведеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки акту перевірки 04.07.2025 №3017/04-36-07-01/39356648 ґрунтуються на нереальності господарських операцій позивача з постачальниками ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ВІЛМАР ТРЕЙД», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА», ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА», ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОПРОМТРЕЙД», ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК».

Відтак, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ВІЛМАР ТРЕЙД», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА», ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА», ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОПРОМТРЕЙД», ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК».

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «ТК «АГРОПРОМТРЕЙД» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №20/02-1 від 20.02.2023 року, згідно з яким продавець зобов`язується поставити і передати покупцю товар – цукор білий кристалічний, а покупець – прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Поставка товару вважається виконаною в момент передачі товару перевізнику покупця за конкретною адресою поставки та підписання товаросупровідних документів.

На підтвердженням реальності зазначених господарських операцій позивачем були надані наступні документи: видаткова накладна №15 від 20.02.2023 року; товарно-транспортна накладна №Р15 від 20.02.2023 року, податкова накладна №1 від 20.02.2023 року.

Відповідно до вказаного відповідачем в акті перевірки аналізу податкової інформації ТОВ «ТК «АГРОПРОМТРЕЙД» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ, мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування зокрема приміщення для здійснення ТОВ «ТК «АГРОПРОМТРЕЙД» господарської діяльності: офіс у м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 74Б, офіс 11, та склад у м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14Д, офіс 14. Кількість найманих працівників у 2023 році – 6 осіб.

Також, між ТОВ «АРВІТОН» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір №АРВ13/11/2023-4 від 13.11.2023 року, згідно з яким продавець зобов`язується поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених договором, господарчі товари та інше, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору. У відповідності до умов договору №АРВ13/11/2023-4 від 13.11.2023 року кількісні характеристики, а також асортимент товару в кожній окремій партії закріплюються у відповідних накладних, які підписуються сторонами на кожну партію товару (п. 2.1.). Ціни на товар зазначаються у видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 6.1. договору). Поставка товару за договором здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу продавця (п. 3.1 договору). Обов`язок продавця щодо поставки партії товару покупцеві вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) партії товару покупцю відповідно до п. 3.1. даного договору (п. 3.5. договору). Предметом договору №АРВ13/11/2023-4 від 13.11.2023 року є наступні ТМЦ: флакони скляні, розпилювач для води, баночки, контейнер, пляшки, кришка для пляшки, ящик з пластмаси, спрей для тіла, шампунь, патчі під очі.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №339 від 16.11.2023 року, №340 від 23.11.2023 року, №342 від 21.11.2023 року, №358 від 22.11.2023 року, №359 від 27.11.2023 року, №360 від 04.12.2023 року, №551 від 15.12.2023 року, №510 від 19.12.2023 року, №550 від 20.12.2023 року, №552 від 20.12.2023 року, №155 від 15.01.2024 року, №227 від 25.01.2024 року; товарно-транспортні накладні №П1381 від 16.11.2023 року, №П1389 від 23.11.2023 року, №П1389 від 21.11.2023 року, №П1375 від 22.11.2023 року, №П1392 від 27.11.2023 року, №П1395 від 04.12.2023 року, №П1368 від 15.12.2023 року, №П1361 від 19.12.2023 року, №П1398 від 20.12.2023 року, №П1398 від 20.12.2023 року (до ВН №552), №П1331 від 15.01.2024 року, №П1339 від 25.01.2024 року; податкові накладні №125 від 16.11.2023 року, №126 від 23.11.2023 року, №128 від 21.11.2023 року, №140 від 22.11.2023 року, №141 від 27.11.2023 року, №7 від 04.12.2023 року, №189 від 15.12.2023 року, №144 від 19.12.2023 року, №188 від 20.12.2023 року, №190 від 20.12.2023 року, №157 від 15.01.2024 року, №229 від 25.01.2024 року; платіжні інструкції №3261 від 04.12.2023 року, №3262 від 04.12.2023 року, №3263 від 04.12.2023 року, №3829 від 09.02.2024 року, №28 від 25.01.2024 року.

Згідно з аналізом податкової інформації, ТОВ «АРВІТОН» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ (діюче на дату здійснення податкової перевірки позивача), мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування зокрема приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: офіс у м. Київ, вул. Будіндустрії, буд.6, офіс 21, та склад у м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1. Кількість найманих працівників у 2023 році – 5 осіб за ознакою 101, у 2024 році – 2 особи за ознакою 101; звітує, за 2023 та за 2024 роки ТОВ «АРВІТОН» задекларовано дохід за деклараціями з податку на прибуток.

15.06.2023 року ТОВ «ДОМІРІС» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір №ДМІ15/06/2023-8 від 15.06.2023 року, за яким продавець зобов`язався поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором, господарчі товари, швейну фурнітуру, вироби пакувальні та інше, а покупець зобов`язався приймати товар та оплачувати його на умовах договору. У відповідності до договору №ДМІ15/06/2023-8 від 15.06.2023 року кількісні характеристики, а також асортимент товару в кожній окремій партії закріплюються у відповідних накладних, які підписуються сторонами на кожну партію товару (п. 2.1.). Ціни на товар зазначаються у видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 6.1. договору). Загальна вартість товару визначається після закінчення строку дії цього договору на підставі видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 6.2 договору). Поставка товару за договором здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу продавця (п. 3.1 договору). Обов`язок продавця щодо поставки партії товару покупцеві вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) партії товару покупцю відповідно до п. 3.1. даного договору (п. 3.5. договору). Предметом договору №ДМІ15/06/2023-8 від 15.06.2023 року є наступні ТМЦ: стрічка текстильна, блістерна упаковка, мішок пакувальний, баночки скляні, пахощі.

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій до матеріалів надані наступні документи, які були досліджені судом: видаткові накладні №770, №771, №772, №773 від 19.06.2023 року, №28 від 10.01.2024 року, №29 від 18.01.2024 року; товарно-транспортні накладні №П1352, №П1381 (3 шт.) від 19.06.2023 року, №П1381 від 10.01.2024 року, №П1386 від 18.01.2024 року, податкові накладні №130, №131, №132, №133 від 19.06.2023 року, №27 від 10.01.2024 року, №28 від 18.01.2024 року, платіжні інструкції №1977, №1978, №1981, №1982 від 05.07.2023 року, від 27.12.2023 року.

Відповідно до вказаного відповідачем в акті перевірки аналізу податкової інформації, ТОВ «ДОМІРІС» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ (діюче на дату здійснення податкової перевірки позивача), мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування зокрема приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: офіс у м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 50Б, офіс 7, та склад у м. Київ, вул. Вербова, буд. 17. Кількість найманих працівників у 2023 році – 5 осіб за ознакою 101, у 2024 році – 6 осіб за ознакою 101; звітує, за 2023 та 2024 роки ТОВ «ДОМІРІС» задекларовано дохід за деклараціями з податку на прибуток.

09.11.2023 року між ТОВ «РІНВУЛ» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір №РНВ09/11/2023-6 від 09.11.2023 року, згідно з яким продавець зобов`язується поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором, пульверизатор та ін., а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору. У відповідності до умов договору №РНВ09/11/2023-6 від 09.11.2023 року кількісні характеристики, а також асортимент товару в кожній окремій партії закріплюються у відповідних накладних, які підписуються сторонами на кожну партію товару (п. 2.1.). Ціни на товар зазначаються у видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 6.1. договору). Поставка товару за цим договором здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу продавця (п. 3.1 договору). Обов`язок продавця щодо поставки партії товару покупцеві вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) партії товару покупцю відповідно до п. 3.1. даного договору (п. 3.5. договору). Предметом договору №РНВ09/11/2023-6 від 09.11.2023 року є наступні ТМЦ: пульверизатор, духи, баночки скляні.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №697 від 16.11.2023 року, №705 від 17.11.2023 року, №11 від 10.01.2024 року; товарно-транспортні накладні №П3049 від 30.11.2023 року, №П3044 від 17.11.2023 року, №П1347 від 10.01.2024 року; податкові накладні №8 від 16.11.2023 року, №15 від 17.11.2023 року, №7 від 10.01.2024 року; платіжні інструкції №3264 від 04.12.2023 року, №3432 від 26.12.2023 року, №185 від 08.02.2024 року.

Згідно з аналізом податкової інформації, наведеної в Акті перевірки, ТОВ «РІНВУЛ» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ (діюче на дату здійснення податкової перевірки позивача), мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування зокрема приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: офіс і склад, звітує, а 2023 та 2024 роки задекларовано дохід за деклараціями з податку на прибуток.

05.03.2021 року між ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №АМГЛ/СМ-05/03/21 від 05.03.2021 року, згідно з яким продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця продовольчу продукцію (цукор), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти таку продукцію та оплатити її вартість. У відповідності до умов договору поставки №АМГЛ/СМ-05/03/21 від 05.03.2021 року найменування товару, його асортимент, кількість, дата поставки, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних, видаткових накладних (п. 1.2.). Загальна сума товару по договору визначається сумарною вартістю партій товару, поставлених протягом дії цього договору (п. 2.5. договору).

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №184 від 12.03.2021 року, №928 від 01.10.2021 року, №937 від 04.10.2021 року, №1136 від 01.12.2021 року, №268 від 31.03.2021 року, №809 від 31.08.2021 року, №801 від 30.08.2021 року, №277 від 16.06.2022 року; товарно-транспортні накладні №12/03 від 12.03.2021 року, №01/10/05 від 10.10.2021 року, №04/10/01 від 04.10.2021 року, №01/12/5 від 01.12.2021 року, №31/03/10 від 31.03.2021 року, №31/08/05 від 31.08.2021 року, №30/08/4 від 30.08.2021 року, №16/06/3 від 16.06.2022 року; податкові накладні №4 від 11.03.2021 року (з розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №5 від 12.03.2021 року), №1 від 28.09.2021 року, №7 від 29.11.2021 року, №12 від 31.03.2021 року, №3 від 30.08.2021 року, №4 від 27.08.2021 року, №4 від 15.06.2022 року; платіжні інструкції №554 від 11.03.2021 року, №25 від 28.09.2021 року, №1880 від 30.08.2021 року, №2639 від 29.11.2021 року, №4020 від 15.06.2022 року, платіжні доручення №188 від 01.04.2021 року, №745 від 27.08.2021 року, №746 від 30.08.2021 року.

Відповідно до вказаного відповідачем в акті перевірки аналізу податкової інформації ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК», у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ, мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування, втому числі приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: два офіси та склад. Кількість найманих працівників у чотирьох кварталах 2021 року і першому кварталі 2022 року становила від 14 осіб до 21 особи (за ознакою 101), від 19 до 30 осіб (за ознакою 157), звітує за 2021 та 2022 роки ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК» задекларовано дохід за деклараціями з податку на прибуток.

15.02.2021 року між ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №ДП1501/21 від 15.02.2021 року, згідно з яким продавець зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов договору поставки №ДП1501/21 від 15.02.2021 року, у день доставки товару продавець зобов`язується надати покупцю видаткову накладну, в якій вказуються найменування товару, що постачається, його кількість, ціна за одиницю, загальна ціна товару та інша інформація, що підлягає внесенню у видаткову накладну відповідно до чинного законодавства (п. 2.4.). Загальна ціна договору складається з суми цін товару, поставленого продавцем та прийнятого покупцем протягом строку дії договору в порядку, визначеному договором (п. 3.1.). Предметом договору поставки №ДП1501/21 від 15.02.2021 року є цукор білий кристалічний.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №РН-0000102 від 18.02.2021 року, №РН-0000103 від 22.02.2021 року, №РН-0000104 від 24.02.2021 року, №РН-0000105 від 25.02.2021 року, №РН-0000106 від 26.02.2021 року; товарно-транспортні накладні №П3021 від 18.02.2021 року, №П3021 від 22.02.2021 року, №П3021 від 24.02.2021 року, №П3021 від 25.02.2021 року, №П3021 від 26.02.2021 року; податкові накладні №4 від 18.02.2021 року, №5 від 22.02.2021 року, №6 від 24.02.2021 року, №7 від 25.02.2021 року, №8 від 26.02.2021 року.

Згідно з аналізом податкової інформації, наведеної в акті перевірки, ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ, мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування в тому числі приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: склад за адресою м. Дніпро, вул.Автопаркова, 1Г; звітує, за 2021 рік ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» задекларовано дохід за декларацією з податку на прибуток. В акті перевірки відсутня податкова інформація щодо кількості персоналу у ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» протягом 2021 р.

01.12.2023 року між ТОВ «ВІЛМАР ТРЕЙД» (продавець, нова назва ТОВ «САЛІВАН ПРОІМПОРТ») та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №011202 від 01.12.2023 року, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця товар – визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності, а покупець – прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим договором. У відповідності до умов договору поставки №011202 від 01.12.2023 року асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами у видаткових накладних, за якими продавцем здійснюється передача товару покупцю (п. 2.1.). Товар передається продавцем покупцю на складі продавця (п. 2.4. договору). Предметом договору поставки №011202 від 01.12.2023 року є наступні ТМЦ: косметичні засоби для догляду за волоссям, туалетні парфумовані води, пудра косметична, пульверизатори, шампуні для миття волосся.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №1 від 08.01.2024 року, №580 від 04.12.2023 року, №576 від 04.12.2023 року, №583 від 04.12.2023 року, №579 від 04.12.2023 року, №582 від 04.12.2023 року, №584 від 04.12.2023 року, №578 від 04.12.2023 року, №581 від 04.12.2023 року, №577 від 04.12.2023 року; товарно-транспортні накладні №П921 від 08.01.2024 року, №П907 від 04.12.2023 року, №П904 від 04.12.2023 року, №П908 від 04.12.2023 року, №П909 від 04.12.2023 року, №П908 від 04.12.2023 року (до видаткової накладної №582 від 04.12.2023 року), №П902 від 04.12.2023 року, №П904 від 04.12.2023 року (до видаткової накладної №578 від 04.12.2023 року), №П906 від 04.12.2023 року, №П903 від 04.12.2023 року; податкові накладні №1 від 08.01.2024 року, №616 від 04.12.2023 року, №612 від 04.12.2023 року, №619 від 04.12.2023 року, №615 від 04.12.2023 року, №618 від 04.12.2023 року, №620 від 04.12.2023 року, №614 від 04.12.2023 року, №617 від 04.12.2023 року, №613 від 04.12.2023 року.

08.01.2024 року між ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №24/01-2 від 08.01.2024 року, згідно з яким продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору. У відповідності до умов договору поставки №24/01-2 від 08.01.2024 року предметом постачання є товар, найменування, асортимент, марка, одиниця виміру, кількість якого зазначаються в видаткових накладних, погоджених сторонами (п. 1.2.). Остаточна загальна сума договору визначається як загальна вартість фактично поставленого товару згідно видаткових накладних, підписаних з обох сторін (п. 3.3. договору). Поставка товару здійснюється само вивозом власними силами та засобами покупцем та за рахунок покупця (уповноваженим покупцем перевізником) зі складу продавця та/або вантажовідправника (п. 4.2. договору). Предметом договору поставки №24/01-2 від 08.01.2024 року є шампуні.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №РН-0000001 від 08.01.2024 року, №РН-0000002 від 08.01.2024 року; товарно-транспортні накладні №П3003 від 08.01.2024 року, №П3002 від 08.01.2024 року; податкові накладні №1 від 08.01.2024 року, №2 від 08.01.2024 року; платіжна інструкція №110 від 26.01.2024 року.

26.01.2021 року між ТОВ «АЦТЕК ОПТ» (продавець) та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №260101 від 26.01.2021 року, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця товар – визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності, а покупець – прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим договором. У відповідності до умов договору поставки №260101 від 26.01.2021 року асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами у видаткових накладних, за якими продавцем здійснюється передача товару покупцю (п. 2.1.). Товар передається продавцем покупцю на складі продавця (п. 2.4. договору). Предметом договору поставки №260101 від 26.01.2021 року є клейонка.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №76 від 26.01.2021 року, №74 від 26.01.2021 року, №79 від 26.01.2021 року, №80 від 26.01.2021 року, №78 від 26.01.2021 року, №77 від 26.01.2021 року, №75 від 26.01.2021 року; товарно-транспортні накладні №П3021 від 26.01.2021 року, №П3021 від 26.01.2021 року (до видаткової накладної №74 від 26.01.2021 року), №П3021 від 26.01.2021 року (до видаткової накладної №79 від 26.01.2021 року), №П3021 від 26.01.2021 року (до видаткової накладної №80 від 26.01.2021 року), №П3021 від 26.01.2021 року (до видаткової накладної №78 від 26.01.2021 року), №П3021 від 26.01.2021 року (до видаткової накладної №77 від 26.01.2021 року), №П3021 від 26.01.2021 року (до видаткової накладної №75 від 26.01.2021 року); податкові накладні №55 від 26.01.2021 року, №53 від 26.01.2021 року, №58 від 26.01.2021 року, №59 від 26.01.2021 року, №57 від 26.01.2021 року, №56 від 26.01.2021 року, №54 від 26.01.2021 року; платіжні інструкції №275 від 12.02.2021 року, платіжне доручення №317 від 15.04.2021 року.

З аналізу податкової інформації, наведеної в Акті перевірки, ТОВ «АЦТЕК ОПТ» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ (діюче на дату здійснення податкової перевірки Позивача), мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування в тому числі приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: офіс та три склади; звітує, задекларовано дохід за декларацією з податку на прибуток за 2021 р., звітувало до листопада 2024 р., було імпортером протягом листопада 2020 р. – лютого 2022 р. В акті перевірки відсутня податкова інформація щодо кількості персоналу у ТОВ «АЦТЕК ОПТ» протягом 2021р.

08.01.2024 року між ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС» (продавець, нова назва ТОВ «ФАКТОР ПРОМОПТ») та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №080101 від 08.01.2024 року, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця товар – визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності, а покупець – прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим договором. У відповідності до умов договору поставки №080101 від 08.01.2024 року асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами у видаткових накладних, за якими продавцем здійснюється передача товару покупцю (п. 2.1.). Предметом договору поставки №080101 від 08.01.2024 року є косметичні засоби для волосся, тіла і обличчя та ін.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №35 від 11.01.2024 року, №34 від 11.01.2024 року, №40 від 08.01.2024 року, №41 від 08.01.2024 року, №42 від 08.01.2024 року, №39 від 08.01.2024 року, №38 від 08.01.2024 року, №37 від 16.01.2024 року, №36 від 11.01.2024 року; товарно-транспортні накладні №П1392 від 11.01.2024 року, №П1392 від 11.01.2024 року (до видаткової накладної №34 від 11.01.2024 року), №П1381 від 08.01.2024 року, №П3003 від 08.01.2024 року, №П1382 від 08.01.2024 року, №П1382 від 08.01.2024 року (до видаткової накладної №39 від 08.01.2024 року), №П1385 від 08.01.2024 року, №П1396 від 16.01.2024 року, №П1389 від 11.01.2024 року; податкові накладні №28 від 11.01.2024 року, №27 від 11.01.2024 року, №35 від 08.01.2024 року, №36 від 08.01.2024 року, №37 від 08.01.2024 року, №34 від 08.01.2024 року, №33 від 08.01.2024 року, №30 від 16.01.2024 року, №29 від 11.01.2024 року; платіжні інструкції №3813 від 05.02.2024 року, №3880 від 12.02.2024 року.

Згідно з аналізом податкової інформації, ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ, мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування в тому числі приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: офіс та склад, кількість найманих працівників – 6 осіб в 1 кв. 2024 р., звітувало до 2025 р.

22.05.2023 року між ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА» (продавець, нова назва ТОВ «РЕГІЯРД») та ТОВ «НАТУРПРО» (покупець) укладено договір поставки №ХТУ22-05/23-1 від 22.05.2023 року, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити її у строки, в порядку та на умовах даного договору. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад продавця (п. 2.1 договору). Предметом договору поставки №ХТУ22-05/23-1 від 22.05.2023 року є наступні ТМЦ: тканина в рулонах, ручна помпа-дозатор.

Підтвердженням реальності зазначених господарських операцій є наступні первинні документи: видаткові накладні №1626 від 21.06.2023 року, №1706 від 23.07.2023 року; товарно-транспортні накладні №П3005 від 21.06.2023 року, №П3710 від 23.07.2023 року; податкові накладні №23 від 21.06.2023 року, №30 від 23.07.2023 року.

Відповідно до аналізу податкової інформації, ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА» у період здійснення вищевказаних господарських операцій було зареєстровано у якості платника податків, мало чинне свідоцтво ПДВ, мало стан платника податків – 0, до податкового органу було задекларовано об`єкти оподаткування в тому числі приміщення для здійснення своєї господарської діяльності: вісім складів та два офіси, земельна ділянка, автомобіль, причіп до автомобіля, бензоколонка, резервуар для автозаправочного модуля, кількість найманих працівників у 2023 р. – 8-9.

Колегія суддів зазначає, що скаржником ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не надано належного обґрунтування та відповідних розрахунків щодо того, чому саме контрагенти позивача не мали можливості виконувати господарські операції з позивачем, маючи відповідні матеріальні ресурси та відповідний персонал.

Матеріали справи та апеляційна скарга також не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні вище вказаних договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року №К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При цьому, слід зауважити, що відповідачем в Акті перевірки не зазначено про певні недоліки первинних документів, що підтверджують господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «ТК «АГРОПРОМТРЕЙД», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС» є фігурантами кримінальних проваджень, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки, як встановлено під час судового розгляду, фактично найменування даних підприємств виключно фігурують в ухвалах слідчих суддів щодо здійснення окремих процесуальних дій в кримінальних справах і, фактично, є даними, наведеними тільки слідчими органами, як наслідок, такі обставини не свідчать про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК «АГРОПРОМТРЕЙД», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС». При цьому, Вироки у перелічених в акті перевірки кримінальних справах не ухвалено, відповідачем такі суду не надано та матеріали справи не містять.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 808/1507/16 дійшов висновку, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, на дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що апелянт під час судового розгляду не спростував встановлених судом першої інстанції обставин щодо реальності господарських операцій з придбання товарів у контрагентів: ТОВ «ФРАЙТ ТАЙМС», ТОВ «ДОМІРІС», ТОВ «БРУК ЮКРЕЙН», ТОВ «АРВІТОН», ТОВ «ВІЛМАР ТРЕЙД», ТОВ «РІНВУЛ», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА», ТОВ «М.І.С. ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА», ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОПРОМТРЕЙД» та ТОВ «АМГ ЛОГІСТІК».

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій з його контрагентами з придбання товару та послуг, їх використання в господарській діяльності, підтвердження виконання умов укладених договорів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність заниження позивачем задекларованих показників у рядках 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 20 462 226 грн.

Щодо доводів відповідача стосовно операцій з ТОВ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС КС», колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що спір між сторонами виник щодо того чи враховано позивачем при визначенні фінансового результату до оподаткування в податковій звітності за 2022 та 2023 роки результати господарських операцій з закупівлі аудиторських, юридичних послуг та супровідних послуг у сфері ЗЕД.

Судом під час судового розгляду було з`ясовано, що позивачем під час перевірки було помилково надано відповідачу первинні документи щодо контрагента ТОВ «КОМПЛЕКТ CEPBIC КС», про що позивач повідомив відповідача листом від 24.06.2025 р. №24/06, який був отриманий відповідачем 13.05.2026 р. разом з запереченнями на акт перевірки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував його доводи щодо завищення позивачем витрат на аудиторські та юридичні послуги за контрагентом ТОВ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС КС» у загальній сумі 8 258 771,10 грн, є, на переконання суду апеляційної інстанції, необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що включення вказаних операцій до Акта перевірки відбулося через помилкове надання позивачем первинних документів під час перевірки. Отже, фактично позивач не відображав зазначені господарські операції у своїй податковій звітності та даних бухгалтерського обліку (що підтверджується звітами по рахунках 92, 93, 94 та карткою рахунку 977), як наслідок, вони не мали жодних податкових наслідків та не могли вплинули на формування фінансового результату до оподаткування за 2022– 2023 роки.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку цим обставинам та у Рішенні правомірно зазначив, що відповідач, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, не надав належних доказів врахування позивачем у деклараціях з податку на прибуток витрат за ТОВ «КОМПЛЕКТ СЕРВІС КС» (у 2022 році - 2 585 011,12 грн, у 2023 році - 5 673 759,98 грн).

Щодо доводів відповідача про заниження податкового зобов`язання з ПДВ при списанні ТМЦ на суму 4 125 068 грн, колегія суддів зазначає, такі доводи відповідача про нібито заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ у грудні 2021 року (на 734 008 грн) та грудні 2022 року (на 3 391 060 грн) у зв`язку зі списанням сировини та пакувальної тари «для потреб лабораторії» (проведення досліджень, експериментів з фасування та оцінки технологічних втрат) є необґрунтованими та такими, що базуються на неправильному трактуванні податкового законодавства.

Висновки відповідача про те, що зазначені ТМЦ не використовувалися в господарській діяльності, оскільки вони безпосередньо не формували собівартість готової продукції та не відображалися на рахунках 23 і 26, суперечать пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що лабораторні випробування, розробка дослідних зразків та тестове фасування є невід`ємною складовою виробничого процесу та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства, спрямованою на отримання доходу.

Списання сировини й матеріалів у межах таких технологічних та дослідних процесів підтверджено належними первинними документами (службовими записками, висновками комісій, наказами про проведення експериментів). Оскільки, як було встановлено, такі ТМЦ було використано в межах господарської діяльності позивача, колегія суддів вважає, що підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПК України або коригування податкового кредиту за ст. 192 ПК України були відсутні.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність вимог відповідача щодо нарахування ПДВ на вартість списаних для потреб лабораторії ТМЦ, а відповідні доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню.

Щодо завищення позивачем витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості списаних будівельних матеріалів на проведення ремонту орендованих приміщень у сумі 11 176 896,09 грн.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначило, що в ході проведення перевірки було встановлено завищення ТОВ «НАТУРПО» витрат, які враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок не підтвердження використання у господарській діяльності вартості списаних будівельних матеріалів на проведення ремонту орендованих приміщень у сумі 11 176 896,09 грн.

В обґрунтування наведеного висновку відповідачем поставлено під сумнів необхідність прийняття рішення щодо проведення ремонту приміщень, документальне оформлення здійснення позивачем ремонту орендованих приміщень господарським способом, виконання робіт саме працівниками підприємства. Свою позицію відповідач обґрунтовує посиланням на приписи Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561.

Колегією суддів встановлено, що реальність та правомірність списання будівельних матеріалів повністю підтверджуються наданими до перевірки первинними та розпорядчими документами: наказами директора, службовими записками керівника виробництва з обґрунтуванням потреби в ремонті, документами на придбання ТМЦ, списками залучених працівників та актами списання матеріалів.

Зауваження відповідача щодо відсутності дефектних актів, кошторисів та актів за формою № ОЗ-2 колегією суддів відхиляються з огляду на відсутність імперативних вимог законодавства. Так, посилання відповідача на Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (наказ Мінфіну від 30.09.2003 № 561) та лист Держбуду від 24.02.2005 № 7/8-134 є безпідставними, оскільки зазначені акти мають виключно рекомендаційний (роз`яснювальний) характер, не є нормативно-правовими актами та не встановлюють обов`язкового переліку первинних документів для оформлення поточних ремонтів. Крім того, наведений відповідачем в апеляційній скарзі зміст п. 28 Методичних рекомендацій є викривленим та відсутній у чинній редакції акта.

Відповідність вимогам П(С)БО: Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби», витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (зокрема поточний ремонт), відносяться до складу витрат відповідного періоду. Законодавство не вимагає складання форм капітального будівництва (актів приймання-здачі чи кошторисів) під час проведення поточного ремонту господарським способом для підтримання майна у робочому стані.

Також колегія суддів зазначає, що відповідач не заперечує факт реального придбання будівельних матеріалів, їх оприбуткування та відсутність дефектів у первинних окументах постачальників, а також не оскаржує правомірність включення їх вартості до фінансового результату в бухобліку.

Спроби податкового органу встановити додаткові, не передбачені законом вимоги до форми первинних документів порушують принцип правової визначеності та належного урядування (ст. 19 Конституції України).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав належні та достатні докази на підтвердження проведення поточного ремонту, а доводи апеляційної скарги в цій частині є лише суб`єктивними припущеннями відповідача.

Щодо доводів апелянта стосовно списання ТМЦ у 2022– 2024 роках на суму 8 847 487,89 грн, колегія суддів зазначає наступе.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про нібито порушення позивачем податкового законодавства при списанні ТМЦ на суму 8 847 487,89 грн (дебет рахунку 947, кредит рахунків 20, 25, 26, 28, 80; дебет рахунку 791, кредит рахунку 947).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у цій частині відповідач взагалі не висловлює незгоди з висновками суду першої інстанції: в апеляційній скарзі відсутні посилання на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, як і твердження про неналежну оцінку доказів судом першої інстанції.

Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що позивач нібито не надав під час перевірки доказів фіксації знищення ТМЦ внаслідок ракетного обстрілу 24.06.2023 за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, 152, а також Сертифіката ТПП України про обставини непереборної сили.

Такі висновки відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, контролюючий орган як під час перевірки, так і під час розгляду справи по суті припустився подвійного врахування тих самих сум та протиправного застосування відповідальності у порушення статті 61 Конституції України.

Суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, в Акті перевірки відповідач безпідставно включив до складу списання через нестачі, втрати та псування вартість ТМЦ, знищених внаслідок ракетного обстрілу. Надалі ці ж самі суми, списані за актами № 100 від 30.06.2023 та № 101 від 30.07.2023 на загальну суму 12 285 597,54 грн. Отже, відповідач повторно кваліфікував їх як порушення.

Щодо решти списаних ТМЦ, судом було встановлено, що позивач у процесі виробництва косметичної продукції здійснював списання сировини та готової продукції межах затверджених норм технологічних втрат та природного убутку (втрати при розливі, випаровування, усушка, контроль якості). Такий порядок повністю відповідає вимогам статті 44, пункту 138.1.1 статті 138 Податкового кодексу України та Положенню про інвентаризацію активів і зобов`язань № 879.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність позивачем порушення податкового законодавства при здійсненні у 2022– 2024 роках списання ТМЦ на суму 8 847 487,89 грн, а висновки відповідача про обов`язок складання податкових накладних щодо таких операцій є безпідставними.

Щодо доводів відповідача стосовно списання ТМЦ та відсутності заниження ПДВ на суму 2 457 119 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зокрема, в Акті перевірки на сторінці 84 відповідач включив до складу нестач і псування вартість ТМЦ, знищених внаслідок ракетного обстрілу 24.06.2023. Надалі, як було встановлено, ці ж самі суми списання відповідач повторно відобразив в Акті перевірки, фактично двічі застосувавши відповідальність за один і той самий факт у порушення статті 61 Конституції України.

Крім того, списання сировини та готової продукції у виробництві косметичних засобів здійснювалося в межах затверджених норм природного убитку, таких як технологічні втрати при розливі, випаровування та контроль якості, що повністю відповідає статті 44, пункту 138.1.1 статті 138 ПК України та Положенню про інвентаризацію № 879.

Також належить враховувати пряму дію пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Оскільки майно позивача за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, 152 було знищено внаслідок ракетного обстрілу 24.06.2023, то товари, знищені внаслідок обставин непереборної сили у період воєнного стану, не вважаються використаними у негосподарській діяльності, а правила пункту 198.5 статті 198 ПК України до них не застосовуються.

Факт ракетного удару та знищення ТМЦ підтверджується належними доказами, а саме: наказами позивача, інвентаризаційними описами, актами списання, матеріалами фотофіксації, Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22023040000000464, де позивача визнано потерпілим, а також Сертифікатом Дніпропетровської ТПП № 1200-25-1581 та Експертним висновком № ГО-1086.

При цьому, слід зазначити, що Акт про ненадання документів у порядку пункту 85.6 статті 85 ПК України, податковим органом не складався. Отримання ж Сертифіката ТПП після завершення перевірки лише додатково засвідчує факт форс-мажору та не спростовує первинних доказів, наданих під час перевірки.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що у позивача були відсутні підстави для нарахування компенсуючих податкових зобов`язань з ПДВ, а висновок відповідача про заниження ПДВ у сумі 2 457 119 грн є протиправним.

Згідно із нормами частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим наявні підстави для їх скасування.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно з ч. 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 в адміністративній справі №160/35709/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов