Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/3741/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3741/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року (суддя Ільков Василь Васильович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі заяви від 21.11.2025 про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 19.10.1994 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 21.11.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.11.2025 за № 045750007536 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі заяви від 20.11.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи з 19.10.1994 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії за віком державного службовця. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2025 про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, та прийняти рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 20.11.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Заява ОСОБА_1 в порядку перерозподілу була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким прийнято рішення від 27.11.2025 № 045750007536 про відмову в її задоволенні у зв`язку з тим, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займала посади, віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, та не має необхідного стажу на зазначених посадах, тому право на призначення пенсії на підставі Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 899-VIII відсутнє.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, страховий стаж державної служби станом на 01.05.2016 становить 0 років 6 місяців 1 день. До стажу державного службовця не зараховано період роботи згідно з записами трудової книжки: з 19.10.1994 по 01.10.1995 - робота в державній податковій інспекції по Індустріальному району м. Дніпропетровська, оскільки відсутня інформація про встановлений ранг; з 02.10.1995 по 30.06.1999 - робота в державній податковій інспекції по Індустріальному району м. Дніпропетровська, оскільки згідно з наказом № 66 від 02.10.1995 заявниці присвоєно персональне звання «Інспектор податкової служби III рангу»; з 01.07.1999 по 30.06.2003 - робота в державній податковій інспекції в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, оскільки згідно з наказом № 47 від 01.07.1999 заявниці присвоєно персональне звання «Інспектор податкової служби II рангу»; з 01.07.2003 по 30.06.2013 - робота в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська, оскільки згідно з наказом № 120 від 01.07.2003 заявниці присвоєно персональне звання «Інспектор податкової служби І рангу»; з 02.01.2014 по 01.05.2016 - робота у Лівобережній об`єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, оскільки згідно з наказом № 275-0 від 30.12.2013 заявниці присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу».

Назване рішення є предметом оскарження в цій справі, в межах вирішення якої суд повинен встановити чи відноситься період роботи в органах державної податкової служби до державної служби.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналіз наведеної норми дає можливість дійти висновку, що право на призначення пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII мають державні службовці за наявності сукупності таких обставин: на день набрання чинності цього Закону займали посади державної служби та мали стаж не менш як 10 років на посадах, віднесених до державної служби; досягли пенсійного віку та мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 було визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Щодо посилань відповідача, що займані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, оскільки позивачеві як посадовій особі контролюючих органів присвоювались спеціальні звання, а не ранги державної служби, варто зазначити таке.

Верховний Суд України сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року (справа № 21-275а13) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, Закону № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку № 283.

Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/3741/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 28 липня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повна постанова складена 28 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров