Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/36485/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36485/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року (суддя Сластьон Анна Олегівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у незастосуванні статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% її середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня призначення пенсії, а саме з 17 червня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 160/20651/25, яке набрало законної сили 24 жовтня 2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046050025315 від 04.07.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.06.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до вимог п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

ОСОБА_1 24.11.2025 звернулась до пенсійного органу з заявою, в якій просила здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом від 19.12.2025 повідомило, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 160/20651/25 не зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проводити розрахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ОСОБА_1 вважає, що УПФУ невірно здійснило обрахунок розміру пенсії, без застосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у справі № 280/281/17, в якій Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 дійшов такого висновку:

«Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI, така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день».

Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 200/5813/20-а.

Застосовуючи наведені висновки суду касаційної інстанції, суд апеляційної зазначає, що для правильного вирішення справи необхідно встановити чи наявний у ОСОБА_1 пільговий трудовий стаж 7,5 років на роботах за списком № 1, на яких позивач була зайнята на підземних роботах повний робочий день.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 499 від 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 працювала повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» : з 20.12.2013 по 31.03.2015 – підземний стовбуровий; з 01.04.2015 по 02.08.2016 – стовбуровий (підземний); з 03.08.2016 по теперішній час продовжує працювати - стовбуровий (підземний), що передбачено списком № 1, статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI. За період з 20.12.2013 по 28.02.2025 – 11 років 2 місяці 8 днів.

Отже, загальний період роботи позивача на підземних роботах складає 11 років 2 місяці 8 днів, що є достатнім для обрахунку розміру пенсії із застосуванням приписів статті 8 Закону № 345-VI.

Такий висновок апелянтом не спростовано.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/36485/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 28 липня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 28 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров