Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №340/8602/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8602/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року (суддя В.В. НАУМЕНКО) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.09.2025 № 112850005420 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 15.09.2025.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.09.2025 № 112850005420 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи з 13.06.2005 по 18.07.2007, з 19.07.2007 по 24.12.2007, з 01.01.2008 по 13.12.2008, з 01.01.2009 по 21.09.2009, з 01.01.2010 по 09.11.2010, з 01.01.2011 по 18.10.2011, з 01.01.2012 по 02.03.2012. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, з 15.09.2025 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що після набрання чинності Законом № 2148 пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2 призначаються виключно згідно зі ст. 114 Закону № 1058.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 15.09.2025 звернулася до органу ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заява в порядку перерозподілу була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким прийнято рішення від 22.09.2025 № 112850005420 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що у заявниці відсутній необхідний пільговий стаж.

У названому рішенні зазначено: Вік заявниці 58 років. Страховий стаж особи становить 35 років 11 місяців 11 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно з довідкою № 9 від 02.12.2009, оскільки відомості, наявні в довідці, не відповідають відомостям, наявних в атестаціях, а саме згідно з атестацією від 27.07.2000 та від 20.03.2006 зазначено посаду «ливарник пластмас», який працює на термопластавтоматах, що не відповідає вищезазначеній довідці, де вказано «ливарник пластмас». Також відсутня назва дільниці, яка вказана в атестаціях робочих місць. Період роботи згідно з довідкою № 114 від 25.07.2013, оскільки в довідці не зазначено відділення (дільницю), які атестовані від 19.07.2007.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що в жовтні 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким доповнено Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV розділом XIV-1, який містить, зокрема, пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.»

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки – після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Таким чином Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку з цим Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

В даному випадку позивач на час звернення до ПФУ з заявою досягла 58 років. Отже, досягнення пенсійного віку не є спірним у цій справі, адже відповідач відмовив у призначенні пенсії саме з підстав відсутності пільгового стажу за Списком № 2.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем разом із заявою про призначення пенсії було надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, згідно з довідкою № 9 від 02.12.2009 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ДП ВАТ «Чисті метали» з 13 червня 2005 року по 18 липня 2007 року за професією ливарник пластмас, що передбачено Списком 2 розділ ХХХІІ позиція 33 підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003.

Згідно з довідкою № 114 від 25.07.2013 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ «Сілікон» з 19 липня 2007 року по 17 червня 2013 року за професією ливарник пластмас, що передбачено Списком 2 розділ ХХХІІ позиція 33 підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003. За вказаний період відпрацювала в шкідливих умовах: з 19.07.2007 по 24.12.2007, з 01.01.2008 по 13.12.2008, з 01.01.2009 по 21.09.2009, з 01.01.2010 по 09.11.2010, з 01.01.2011 по 18.10.2011, з 01.01.2012 по 02.03.2012. Всього три роки одинадцять місяців 08 днів.

Зауваження відповідача щодо оформлення вказаних довідок що стосується атестації робочих місць, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, адже відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце якої підлягає атестації відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення такої атестації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а дійшла правового висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» – «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у справі). Таким чином, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.09.2025 №112850005420, та як наслідок його скасування.

Відтак періоди роботи позивача за Списком № 2, зазначені в довідках № 9 від 02.12.2009 та № 114 від 25.07.2013, підлягають зарахуванню.

Також суд апеляційної інстанції не вбачає слушними доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, щодо застосування до спірних правовідносин пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, адже позивач набула стажу за Списком № 2 до 1 квітня 2015 року.

Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційна скарга взагалі не містить зауважень в частині обраного способу захисту порушеного права позивача, а тому висновки суду в цій частині не перевіряються відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року в адміністративній справі № 340/8602/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 28 липня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 28 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова