Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/36757/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36757/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року (суддя Царікова Олена Василівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням підвищення розміру пенсії за віком за більш пізній вихід на пенсію; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення розміру пенсії за віком, передбаченого ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за більш пізній вихід на пенсію - у розмірі 14,5%, починаючи з 26 липня 2023 року, та у зв`язку з цим провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що єдиним мотивом відмови у задоволенні позову є те, що позивачу призначена пенсія до досягнення ним 60 років. Між тим, 01.01.2021 позивач у віці 57 років набув право на пенсію відповідно до Закону № 1058, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. Позивач відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058 мав необхідний стаж – 23 роки. Позивач продовжив працювати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі № 160/24007/23, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046350013617 від 03 серпня 2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. на підставі заяви про призначення пенсії № 5275 від 26 липня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 21.11.1993р. по 29.10.1998р. в ПП фірма «ТSІ»; з 01.01.2004р. по 30.12.2005р. в ТОВ фірма «Хімреактив» та з 03.01.2006р. по 22.08.2013р. в ТОВ фірма «Хімреактив», а також зарахувати до його страхового стажу періоди його роботи за Списком № 1 у загальній кількості 3 роки 2 місяці 2 дні відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. із розрахунку за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково по одному року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26 липня 2023 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

На виконання судового рішення ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 26.07.2023.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням підвищення розміру пенсії за віком за більш пізній вихід на пенсію, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення.

Так, за приписами названої статті особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Підвищення розміру пенсії відповідно до частини першої цієї статті не встановлюється за неповний місяць страхового стажу, а також у разі призначення за нормами цього Закону пенсії особам, яким раніше призначалася пенсія іншого виду, за іншими законами України або в іншій державі.

Верховний суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 752/13469/16-а вказав, що за змістом вказаної норми підвищення розміру пенсії за віком визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію. Отже, для підвищення пенсії на підставі статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу.

Враховуючи, що позивач реалізував право виходу на пенсію у 2023 році, при досягненні 59 річного віку, використавши право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058, то в даному випадку відсутні підстави вважати, що відбулося відстрочення виходу на пенсію за віком.

Доводи позивача, що він набув право на призначення пенсії у віці 57 років 01.01.2021 відповідно до Закону № 1058, з урахуванням положень абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, є помилковими, адже стаття 114 визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, а не загальний пенсійний вік, який прямо визначений статтею 26 Закону № 1058, пряма відсилка на яку міститься у статті 29 Закону.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/36757/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 28 липня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 28 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров