Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/23171/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23171/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:

визнати протиправним та скасувати протокол №6/975 від 09.02.2024 Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі постанови №975 Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 як члену сім`ї загиблого ОСОБА_4 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини у сумі 1240500,00 грн;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 під час виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а саме: ОСОБА_1 , двом синам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та матері ОСОБА_2 , батьку ОСОБА_3 , як членам сім`ї загиблого їх сина, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15000000,00 грн та здійснити доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 13759500,00 грн у рівних частинах кожному.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство оборони України в особі Комісії Міноборони, незаконно, безпідставно, в порушення вимог чинного законодавства, яким регулюється виплата одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого солдата у розмірі 15 000000,00 грн відмовила сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн, та з врахуванням виплаченого розміру 1240500,00 грн зобов`язана виплатити 13759500,00 грн у рівних частинах кожному. Крім того, виплати, які здійснено в рахунок одноразової грошової допомоги з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від

25.12.2013 №975, не відповідають розміру, встановленому цією Постановою, та порядку нарахування, тобто нараховане та перераховано у меншому розмірі, чим передбачено цією Постановою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №6/975 від 09.02.2024 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4 у сумі 1240500,00 грн.

Зобов`язано Міністерство оборони України призначити членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 під час виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а саме: ОСОБА_1 , синам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та матері ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15000000,00 грн та здійснити доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 13759500,00 грн у рівних частинах кожному, з урахуванням частки батька ОСОБА_3 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що 02.02.2023 згідно витягу з протоколу 18 Регіональної військово-лікарської комісії № 1304 смерть ОСОБА_4 настала в наслідок раку прямої кишки, поліорганної

недостатністю. Причина смерті - захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби. Дане рішення чинне, доказів їх скасування позивачкою не надано. Судом першої інстанції не враховано, що позивачка не зверталась до відповідача за виплатою одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови № 168, тому задоволення вимог є передчасним. У спірних правовідносинах вищевказані умови для отримання допомоги згідно п. 2 Постанови № 168 не дотримано, що в свою чергу виключає її призначення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Треті особи, у відзиві на апеляційну скаргу просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, наявного в матеріалах справи, 08.09.2007 укладено шлюб між громадянкою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .

Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 .

Родинний зв`язок підтверджено на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 06.08.1984.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: м. Харків, Харківська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 02.11.2022.

За наслідком смерті військовослужбовця ОСОБА_4 наказом командира військової частини НОМЕР_8 від 30.10.2022 №505 призначено службове розслідування.

30.11.2022 командиром військової частини НОМЕР_8 підполковником ОСОБА_8 погоджено акт за результатами службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 , головного сержанта 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_8 .

В пункті 2.5 розділу ІІ акту службового розслідування встановлено, що 13.10.2022 старший сержант ОСОБА_4 був госпіталізований до ЛСБ Військово-медичного клінічного центру Північного регіону смт. Ківшарівка Куп`янського району Харківської області з діагнозом гострий живіт, кишкова непрохідність. Перебуваючи у стаціонарі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків, ІНФОРМАЦІЯ_7 старший сержант ОСОБА_4 помер. Причиною смерті став рак прямої кишки протягом тривалого часу. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 31.10.2022 №17 причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_4 є рак прямої кишки. Також, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 02.11.2022 підтверджено факт дійсності того, що ОСОБА_4 помер у віці 38 років, ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Харкові, Харківської області. Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради, Криворізького району, Дніпропетровської області №128/04-18 від 02.11.2022, ОСОБА_4 похований 02.11.2022 на кладовищі с. Степове Криворізького району Дніпропетровської області. Під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, не виявлено.

В пункті 3.1 розділу ІІІ викладено висновок службового розслідування, відповідно до якого смерть старшого сержанта ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання раку прямо кишки протягом тривалого часу, розвиток якої патогенетично почалося до призову на військову службу, і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання. Хвороба та смерть старшого сержанта ОСОБА_4 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

У витягу з протоколу №528 від 02.02.2023 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що захворювання старшого сержанта ОСОБА_4 , 1984 року народження: «Рак прямої кишки. Поліорганна недостатність», яке призвело до смерті, що підтвердженно медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 виданим 02.11.2022, лікарським свідоцтвом про смерть від 31.10.2022 №17, актом службового розслідування №505 від 30.10.2022, - Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби.

11.04.2023 командиром військової частини НОМЕР_8 прийнято наказ №412 «Про внесення змін до наказу від 30.11.2022 №628 про результати проведення службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 », яким внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 30.11.2022 №628 про результати проведення службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 , виклавши його у новій редакції: « 2. Визнати захворювання старшого сержанта

ОСОБА_4 , яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби».

01.05.2023 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 особисто та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 нотаріально оформив заяву про відмову від належної йому частини одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 підготовлено лист від 22.06.2023 №7/16851/7 до директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, в якому повідомлено, що відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов?язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (зі змінами), подається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок (під час) захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

На підставі поданих документів командування вважає, що члени сім?ї, батьки,

утриманці, а саме:

1. мати ОСОБА_2 , 1949 р. н.;

2. дружина ОСОБА_1 , 1982 р. н.

3. син ОСОБА_6 , 2008 р. н.

4. син ОСОБА_5 , 2018 р. н. мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги.

Батько ОСОБА_3 надав нотаріально оформлену заяву про відмову від отримання частки ОГД.

09.02.2024 проведено засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про що складено протокол №6/975, затверджений заступником Міністра оборони України Юрієм Джигиром 15.02.2024.

Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення

одноразової грошової допомоги: пункт 3 матері, дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого сержанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_7 від 02.11.2022 - в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1240500

(Один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

Не погоджуючись з неналежно проведеним розрахунком одноразової грошової допомоги, дружина загиблого старшого сержанта ОСОБА_4 , звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та діє на момент розгляду цієї справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Отже подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII.

За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 проходив службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_8 .

ОСОБА_4 отримав статус учасника бойових дій серії НОМЕР_10 від 25.12.2025.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: м. Харків, Харківська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 02.11.2022.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 11.04.2023 №412 «Про внесення змін до наказу від 30.11.2022 №628 про результати проведення службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 », внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 30.11.2022 №628 про результати проведення службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 , виклавши його у новій редакції: «2. Визнати захворювання старшого сержанта

ОСОБА_4 , яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби».

Актом службового розслідування факту перебування

ОСОБА_4 в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння станом на момент смерті не встановлено.

Згідно з витягом з протоколу від 09.02.2024 №6/975 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення матері, дружині та двом синам потерпілого одноразової грошової допомоги в розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1240500 грн 00 коп.

Отже, смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок захворювання під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов`язана з проходженням військової служби та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Так, пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011).

Як зазначалось судом вище, приписами підпунктів 1-3 пункту 4 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до положень пункту 11 Порядку № 975 одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть;

у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, у редакції, чинній на час виникнення спору).

Пунктом 2 Постанови № 168 встановлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Щодо доводів відповідача про те, що причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_4 стало не поранення, а захворювання, а тому, на думку МО України, відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, то суд не приймає такі до уваги, оскільки така допомога виплачується й у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, а тому відсутність поранення не є підставою для відмови у виплаті, якщо є встановлений причинний зв`язок між захворюванням і проходженням служби в умовах збройного конфлікту.

Крім того, в пункті 2.5 розділу ІІ акту службового розслідування встановлено, що 13.10.2022 старший сержант ОСОБА_4 був госпіталізований до ЛСБ Військово-медичного клінічного центру Північного регіону смт. Ківшарівка Куп`янського району Харківської області з діагнозом гострий живіт, кишкова непрохідність. Перебуваючи у стаціонарі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків, ІНФОРМАЦІЯ_7 старший сержант ОСОБА_4 помер. Причиною смерті став рак прямої кишки протягом тривалого часу. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 31.10.2022 №17 причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_4 є рак прямої кишки. Також, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 02.11.2022 підтверджено факт дійсності того, що ОСОБА_4 помер у віці 38 років, ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Харкові, Харківської області. Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради, Криворізького району, Дніпропетровської області №128/04-18 від 02.11.2022, ОСОБА_4 похований 02.11.2022 на кладовищі с. Степове Криворізького району Дніпропетровської області. Під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, не виявлено.

В пункті 3.1 розділу ІІІ викладено висновок службового розслідування, відповідно до якого смерть старшого сержанта ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання раку прямо кишки протягом тривалого часу, розвиток якої патогенетично почалося до призову на військову службу, і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання. Хвороба та смерть старшого сержанта ОСОБА_4 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

У витягу з протоколу №528 від 02.02.2023 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що захворювання старшого сержанта ОСОБА_4 , 1984 року народження: «Рак прямої кишки. Поліорганна недостатність», яке призвело до смерті, що підтвердженно медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 виданим 02.11.2022, лікарським свідоцтвом про смерть від 31.10.2022 №17, актом службового розслідування №505 від 30.10.2022, - Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби.

11.04.2023 командиром військової частини НОМЕР_8 прийнято наказ №412 «Про внесення змін до наказу від 30.11.2022 №628 про результати проведення службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 », яким внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 30.11.2022 №628 про результати проведення службового розслідування щодо смерті старшого сержанта ОСОБА_4 , виклавши його у новій редакції: « 2. Визнати захворювання старшого сержанта

ОСОБА_4 , яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби».

Враховуючи, що протоколом №528 від 02.02.2023 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання старшого сержанта ОСОБА_4 , 1984 року народженн, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби, члени його сім`ї набули право на отримання одноразової грошової допомоги.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на висновки суду викладені у постановах Верховного Суду у справах від 18.11.2024 №240/1743/24, від 29.03.2024 №440/3321/23, від 21.08.2024 №160/20229/22.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2024 у справі №240/1743/24 вирішувалося питання щодо призначення одноразової грошової допомоги матері, як члену сім`ї загиблого старшого солдата її сина в належній їй частині в розмірі 7 500 000,00 грн від 15 000 000,00 грн, однак, причина смерті солдата не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби чи захистом Батьківщини, так, згідно з наказом командира Військової частини (по стройовій частині) від 22.11.2022 №314, старший солдат, вважається таким, що помер, причина смерті: поліарганна недостатність, перитоніт, гострий панкреатит, смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2022 у справі №160/20229/22 висловлено правовий висновок щодо здійснення перерахунку матері і батьку одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у зв`язку із загибеллю їх сина. При цьому, смерть військового настала в період проходження військової служби і пов`язана з виконанням обов`язків військової служби: під час несення служби на стаціонарному блокпості на пересічні вул. Бобринецький шлях та Кільцевої дороги при виїзді з міста Кропивницький в напрямку міста Миколаїв, що засвідчено також актом № 72/22 про нещасний випадок (у тому числі поранення), затвердженим начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України 18.07.2022. Згідно з висновком указаного акта: нещасний випадок з старшим солдатом військової служби за контрактом стався в період проходження військової служби при виконанні службових обов`язків. Разом з тим, причина смерті пов`язана саме з нещасним випадком, а не з захистом Батьківщини.

У постанові Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №440/3321/23 вирішувалося питання щодо призначення одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого поліцейського, однак в рамках такої справи судами не встановлено/досліджено, чи загибель, яка сталася у місті Полтава, відповідає обставинам, що вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу, у розмірі встановленому пунктом 2 Постанови № 168, а саме: чи настала смерть поліцейського під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (відповідність функціональній ознаці); чи перебував він на момент смерті безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (відповідність територіальній ознаці); чи настала смерть поліцейського у період здійснення зазначених заходів (відповідність часовій ознаці), як того вимагають у своїй сукупності положення Постанови № 168 та Порядку № 376. Крім того, постановою Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №440/3321/23 справу було направлено на продовження розгляду, в результаті чого 10.01.2025 Полтавським окружним адміністративним судом винесено рішення про задоволення позовних вимог про призначення одноразової грошової допомоги, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2025 залишено без змін. Надалі, постановою Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №440/3321/23 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі №440/3321/23 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних. Зазначено, що не встановлено віднесення міста до районів бойових дій станом на час смерті позивача.

Зазначене є відмінним від обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, вказані позиції Верховного Суду, не є релевантними до спірних правовідносин та не підлягають застосуванню у даній справі.

Отже, під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкти владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування, зокрема, індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі загибеллю (смертю) військовослужбовця, належить до повноважень Міністерства оборони України, які є дискреційними.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

З урахуванням повноважень суду, що визначені ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що повноваження комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум є дискреційними, належним способом захисту порушеного права позивачів у даних спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивачів та додані до них документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі загибеллю (смертю) військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби, у порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду.

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 в справі № 480/4122/22.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №6/975 від 09.02.2024 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4 у сумі 1240500,00 грн.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути особисті заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як законної представниці неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4 , з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1009 (одна тисяча дев`ять) грн 33 коп.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров