Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/2331/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2331/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 30.05.2024 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та рішення ВКДКА № XII-007/2024 від 13.12.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області було встановлено, що позивач нібито скоїв дисциплінарний проступок 14 та 21 квітня 2023 року. Проте, питання щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку під час судового провадження по справі № 183/3309/23 вже розглядалось судовим органом.

Так, 05.06.2023 слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігнатьєв Д.П. відмовив в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Крутько про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, заявленого під час розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12013040370000391 від 01.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала суду мотивована тим, що ні в клопотанні, ні в судовому засіданні прокурор не пояснила, які саме дії представника потерпілого свідчать про ганебне ставлення до учасників процесу, образах, погрозах життю та здоров`ю процесуальних опонентів, а саме прокурору, який приймав участь у розгляді клопотання. Сам суддя-головуючий Ігнатьєв Д.П. жодних вказаних дій в судовому засіданні не встановив.

В судовому засіданні, що відбулось 22.11.2023 слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І. залишив без розгляду клопотання прокурора Крутько О. про притягнення мене до адміністративної відповідальності за нібито ганебне ставлення до прокурора, який приймав участь у розгляді клопотання.

Заявник зазначає, що він та його клієнт 30 травня 2024 року за годину перед засіданням прибули до будівлі дисциплінарної палати КДКА в Дніпропетровській області і зайшли в приміщення дисциплінарної палати КДКА, проте до внутрішніх приміщень дисциплінарної палати КДКА не запросили. Прокурор ОСОБА_2 перебувала безпосередньо у внутрішньому приміщенні дисциплінарної палати до початку розгляду справи.

Позивач заявив про недовіру ОСОБА_3 який тривалий час наодинці перебував перед початком розгляду з прокурором ОСОБА_4 , що свідчить про їх позапроцесуальні стосунки. Комісія відмовила в заявленому відводі. Про вказані факти не зазначено у рішенні комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач наголошує про відсутність обставин за якими його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Також, у своєму рішенні дисциплінарна палата визнала, що позивача не можна притягувати до дисциплінарної відповідальності за події, що трапились в квітні 2023 року в зв`язку з тим, що сплив строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності але провадження в цій частині закрите не було.

Зазначає, що позивача, як захисника, прокурор Крутько Ольга Анатоліївна намагається усунути від справи.

Також вказує, що одночасно не можна притягувати особу до дисциплінарної відповідальності в умовах, коли строк притягнення до дисциплінарної відповідальності вже сплив. Не можна притягувати особу сторону по справі в суді до дисциплінарної відповідальності в умовах не скасованих судових рішеннях де суддя головуючий відмовляє в наявності факту дисциплінарного проступку або адміністративного правопорушення.

Від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що судом перевірена відповідність процедури дисциплінарного провадження діючому законодавству, та встановлено, що дії відповідачів у дисциплінарному провадженні стосовно адвоката ОСОБА_1 відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України від « 30» серпня 2014 року № 120 із наступим змінами.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд прийшов до правильного висновку, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.

Судом правильно встановлено, що в даному випадку, Дисциплінарна палата вважала доведеним факт порушення позивачем Правил адвокатської етики на підставі досліджених нею технічних записів судових засідань у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області 14.04.2023, 21.04.2023, 15.11.2023 та 22.11.2023 та дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 під час судових засідань 14.04.2023, 21.04.2023, 15.11.2023 та 22.11.2023 порушив вимоги статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Дисциплінарною палатою враховано, що за обставинами дисциплінарного проступку які відбулися 14 та 21 квітня 2023 року, строки притягнення адвоката до відповідальності збігли. В той же час, враховуючи встановлення факту порушення позивачем положень статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики 15 та 22 листопада 2023 року, наслідки дисциплінарного проступку, особу адвоката, позитивні висловлювання ОСОБА_5 щодо представництва адвокатом Савченко С.А. його інтересів, дисциплінарна палата наклала на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Переглядаючи рішення Дисциплінарної палати ВКДКА надано оцінку підставам притягнення позивача до відповідальності та доказам, як то відеозаписи судових засідань 15.11.2023 та 22.11.2023, якими підтверджено порушення позивачем Правил адвокатської етики.

Суд прийшов до висновку про дотримання відповідачами процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Позивачем не спростовано зазначені у рішенні обставини щодо наявності в його діях порушень вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

Так, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі № 420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.

Від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов відзив на скаргу.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що апеляційна скарга відповідає позовній заяві позивача та викладені обставини та доводи, які не мають жодного відношення до предмету позову.

Також зазначає, що за аналізом Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначаємо, що суд не є органом, який здійснює дисциплінарне провадження щодо адвоката. Відтак, окремою ухвалою суддя вправі лише визначити обставини, які можуть містити ознаки дисциплінарного проступку адвоката чи його відсутності, але не факт такого проступку чи його відсутності. Встановлення ж фактів дисциплінарного проступку адвоката належить до компетенції дисциплінарних органів адвокатури.

Вказаний висновок, узгоджується зі змістом ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 05.06.2023 про відмову прокурору ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про звернення до КДКА Дніпропетровської області зі скаргою на нього. Судом не встановлювалась наявність чи відсутність дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 , в той же час роз`яснено прокурору його право звернутися до КДКА з відповідною скаргою на дії адвоката ОСОБА_1 .

З оскаржуваного рішення, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім розпорядку судового засідання 15.11.2023 та 22.11.2023.

Оцінюючи доводи скарги, письмові та відеодокази у справі, пояснення адвоката, який приймав учать в розгляді скарги в режимі відеоконференцзв`язку ВКДКА дійшов висновку про невідповідність поведінки адвоката ОСОБА_1 в судових засіданнях 15.11.2023 та 22.11.2023 Правилам адвокатської етики (ст.42,44,45 ПАЕ). На думку ВКДКА, доводи скарги не спростовують висновків КДКА регіону.

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА, в останньому викладено правову позицію та доводи адвоката Савченка С.А. у скарзі до ВКДКА, також в оскаржуваному рішенні ВКДКА викладені доводи учасників провадження.

При прийнятті оскаржуваного рішення ВКДКА було повно та всебічно розглянута скарга, в повному обсязі досліджені матеріали дисциплінарного провадження, що відображено у рішенні ВКДКА № XII-007/2024 від 13.12.2024.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів колегія суддів дійшла таких висновків.

08 лютого 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Савченка Сергія Анатолійовича (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №2242 від 24.01.2011).

12.02.2024 відповідно до вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Головою дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Биваліним О.В. надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області адвокату Яловенко О.В. про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 .

23.02.2024 членом ДП КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_6 на електрону адресу позивача надіслано повідомлення про проведення перевірки, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько, в якому зазначено про необхідність надання пояснень по суті порушених питань.

05.03.2024 позивачем на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надані пояснення.

Членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Яловенко О.В. складено довідку щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 від 03.04.2024, за висновками якої зазначено, що обставини, які викладені у скарзі прокурора містять в діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та можуть свідчити про порушення адвокатом вимог статей 44 (Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді). 45 (Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження), 59 (Дотримання принципів чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, інтернет, форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет) Правил адвокатської етики.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 38/ДПП-24 від 04.04.2024 вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2242 від 24.01.2011 року, видане КДКА Дніпропетровської області, розгляд якої призначено на 11-00 годин 02 травня 2024 року.

30.05.2024 проведено засідання дисциплінарної палати, на якому прийнято рішення № 38/ДПР-24, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Не погодившись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 30.05.2024 № 38/ДПР-24, позивач звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

13.12.2024 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення № XII-007/2024, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 38/ДПР-24 від 30.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження залишено без змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076)

Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Закону № 5076 адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

За правилами частини 1 статті 4 Закону № 5076 адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Професійні обов`язки адвоката визначені у статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пунктом 4 частини 1 статті 32 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (пункт 4 частини 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 33 Закону № 5076 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

За приписами статті 34 Закону № 5076 підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Пунктом 3 частин 1 статті 35 Закону № 5076 передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема, для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до частини 2 статті 35 Закону № 5076 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 5076 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно ст. 37 Закону №5076, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За приписами статті 39 Закону № 5076 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (частина 1 статті 41 Закону № 5076).

Згідно ст. 41 Закону №5076, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до статті 42 Закону № 5076 адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до статті 50 Закону, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема: прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Згідно із ч. 5, 6 зазначеної статті, до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата. Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Частиною 8 статті 50 Закону № 5076 визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (абзац 1 частини 1 статті 52 Закону № 5076).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 52 Закону № 5076 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Частиною 5 статті 52 Закону № 5076 визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина сьома статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Стаття 33 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі - Положення): Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи (пункт 43 Положення).

Відповідно до пункту 53 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Стаття 57 Положення встановлює, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.

Відповідно до пункту 7.9 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 № 77, на засіданні КДКА (Палати) ведеться протокол, який підписується Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту.

Пунктом 8.1 Розділу 8 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, визначено, що результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури є рішення. У передбачених Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата;

З аналізу зазначених норм слідує, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій, як проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної справи, прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За результатами відповідної стадії дисциплінарного провадження приймається рішення.

Після прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за результатами розгляду якої дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Таким чином, після прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи.

Так як зазначалось відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема порушення правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури у сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Відповідно до статті 42 Правил представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно зі статтею 44 Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до статті 45 Правил у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, надання правової оцінки діям адвоката та визначення їх кваліфікації відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики цим Законом віднесено до повноважень відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 у справі № 821/1030/17, від 25 листопада 2020 року у справі №820/623/17, від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі №813/2639/18.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, Верховний Суд дійшов висновку про те, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Також суди, при прийнятті рішення, повинні надавати оцінку рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Дніпропетровської області виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а також суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного не обґрунтування.

Також, суд враховує, що у постанові від 30.10.2019 у справі № 825/533/16 Верховний Суд, з посиланням на положення частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктів 13, 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 12, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з моменту вчинення дисциплінарного проступку адвоката минуло більше року, то подана скаржником заява не підлягала розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, натомість таку належало повернути скаржникові з відповідними роз`ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження.

Матеріали справи свідчать, що 08 лютого 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

03.04.2024 членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Яловенко О.В. складено довідку щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , за висновками якої зазначено, що обставини, які викладені у скарзі прокурора містять в діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та можуть свідчити про порушення адвокатом вимог статей 44 (Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді). 45 (Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження), 59 (Дотримання принципів чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, інтернет, форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет) Правил адвокатської етики.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 38/ДПП-24 від 04.04.2024 вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2242 від 24.01.2011, видане КДКА Дніпропетровської області, розгляд якої призначено на 11-00 годин 02 травня 2024 року.

30.05.2024 проведено засідання дисциплінарної палати, на якому прийнято рішення № 38/ДПР-24, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Так, позивачу було надано можливості надати пояснення, було повідомлено про дату та час засідання з розгляду питання про порушення справи.

Дисциплінарною палатою ВКДКА надано оцінку підставам притягнення позивача до відповідальності та доказам, як то відеозаписи судових засідань 15.11.2023 року та 22.11.2023 року, якими підтверджено порушення позивачем Правил адвокатської етики.

З огляду на вказане, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем дотримано процедуру розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, передбачену ст.ст.38, 39, 40, 41 Закону № 5076.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, Дисциплінарна палата вважала доведеним факт порушення позивачем Правил адвокатської етики на підставі досліджених нею технічних записів судових засідань у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області 14.04.2023, 21.04.2023, 15.11.2023 та 22.11.2023 та дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 під час судових засідань 14.04.2023, 21.04.2023, 15.11.2023 та 22.11.2023 порушив вимоги статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Щодо посилання скаржника на притягнення адвоката до відповідальності після збігу строку, колегія суддів зазначає, що Дисциплінарною палатою враховано, що за обставинами дисциплінарного проступку які відбулися 14 та 21 квітня 2023 року, строки притягнення адвоката до відповідальності збігли. Так , позивача притягнуто до відповідальності за порушення під час судових засідань 15.11.2023 та 22.11.2023, а саме враховуючи встановлення факту порушення позивачем положень статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики 15 та 22 листопада 2023 року, наслідки дисциплінарного проступку, особу адвоката, позитивні висловлювання ОСОБА_5 щодо представництва адвокатом ОСОБА_1 його інтересів, дисциплінарна палата наклала на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Щодо посилання скаржника на відсутність в його діях складу порушення, колегія суддів зазначає, що надання оцінку діям позивача є втручанням у дискреційні повноваження органів адвокатського самоврядування. Також скаржник посилається на порушення вчиненні прокурором під час кримінального провадження, що не є предметом судового розгляду у цій справі.

Щодо посилання скаржника на судові рішення якими відмолено у задоволенні клопотання прокурора про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, колегія суддів зазначає, що наявність таких судових рішень не виключає право та можливість розгляду Комісією скарги на факти дисциплінарних проступків. Так за приписами чинного законодавства саме Комісія наділена повноваженнями розглядати та встановлювати факти наявності у діях адвокату складу дисциплінарного проступку.

Стосовно посилання скаржника на те, що судом не було надано оцінку всім доказам позивача щодо безпідставності висновків відповідача викладеним у оскарженому рішенні, суд зазначає таке.

Згідно приписам частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Окрім того, відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, ухвалюючи рішення у справі, суд повинен перевірити і дослідити факти, які лягли в основу, як скарги позивача, так і оспорюваного рішення відповідача із наданням власної оцінки їх обґрунтованості в частині наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 815/6188/17.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту постанови.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко