Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №160/909/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/909/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року в адміністративній справі №160/909/26 (головуючий суддя першої інстанції - Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.01.2026 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п.3 Наказу ГУНП в Дніпропетровській області №2425к від 04.11.2025 року в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2025 року №1573о/с, в частині звільнення його зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліції» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено;

- поновити його на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області;

- стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яку рахувати з 08.11.2025 року, до дати фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що накази відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції є протиправними. Зазначає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проведено без належного урахування вини та пов`язане виключно через наявність відкритого кримінального провадження №62024000000000700 від 09.08.2024 року, проте до свого затримання до позивача не було жодних зауважень від керівництва, лише після затримання в травні 2025 року інших працівників ВП №2 КРУП ГУНП, відповідачем розпочалися службові розслідування та виявлені порушення службової дисципліни, які позивач не скоював. Вважає, що затримання особи за вчинення кримінального правопорушення чи злочину та повідомлення їй про підозру у його вчиненні не є доказами винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки відповідальність осіб має індивідуальний характер, який належить встановити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належними доказами. Проте, підставою для прийняття рішення про звільнення позивача фактично стало його залучення до кримінального провадження, обставини якого потребують окремого аналізу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2 , 07 листопада 2025 року склав присягу працівника Національної поліції України.

Наказом відповідача від 18.04.2025 року №500 о/с позивача переміщено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції (СКП ВП №2 КРУП).

Наказом відповідача від 04.08.2025 року №1039 о/с позивачу надано відпустку тривалістю 14 діб.

25 серпня 2025 року позивачу повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №62024000000000700.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.08.2025 року №757/41231/25-к до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Наказом відповідача від 04.09.2025 року №2031 призначено проведення цільової перевірки службової діяльності сектору кримінальної поліції ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області.

За результатами проведеної службової перевірки на підставі наказу ГУ НП від 18.09.2025 року №2151, у межах строків, встановлених наказом ГУ НП від 02.10.2025 року №2302 проведено службове розслідування за відомостями, викладеними в довідці від 16.09.2025 року №33/1-44дск «Про результати цільової перевірки підрозділу кримінальної поліції ВП №2 Криворізького РУП ГУНП».

Працівниками СОГ та добового наряду ЧЧ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області під час проведення службового розслідування за результатами проведеної перевірки наданні письмові пояснення за якими повідомлено, що позивач 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року як відповідальний від керівництва, особисто не перевіряв готовність добового наряду до чергування та інструктаж не проводив.

Висновком службового розслідування запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, підпункту 2 пункту 4, підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І, підпункту 6 абзацу 4 пункту 1, підпунктів 1,2,3 абзацу 7 пункту 1, підпункту 2 абзацу 6 пункту 2 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 5 розділу II, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, абзацу 3 пункту 3, підпункту 1 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року № 440, пункту 12 розділу III Порядку використання і зберіганні транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, пункту 2 розділу V, пункту 9 розділу VI Інструкції про організацію та проведення розшукової роботи органами і підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 24.03.2025 року № 212дск, пункту 21 розділу VI Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 року № 07т, пунктів 3, 4, 10, 19, 22 розділу II, пункт. З розділу III посадової інструкції від 05.05.2025 року № 45.2/2-183дек, що виразилося у порушенні порядку отримання 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року та здачі 08.08.2025 року, 14.08.2025 року, 20.08.2025 року вогнепальної зброї і набоїв до неї, не забезпеченні включення портативного відеореєстратора та ведення безперервної відеозйомки з моменту початку виконання службових обов`язків 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року, перебуванні 19.08.2025 року в підрозділі поліції у цивільному одязі та без табельної вогнепальної зброї під час чергування в якості відповідального по відділенню поліції, не здійсненні 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року перед заступанням на чергування в якості відповідального по відділенню поліції готовності чергової зміни, добового наряду які залучаються до чергування, а також не проведенні їх інструктажу, внесенні недостовірних даних до дорожнього листа №3/3230 та журналу виїзду та повернення транспортних засобів, не здійсненні контролю за діями підлеглих поліцейських, що призвело до неналежного ведення останніми справ контрольно-спостережного провадження за напрямками діяльності, відсутності контролю за діями підлеглих поліцейських під час організації розпуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних), осіб безвісно зниклих, у тому чисті за особливих обставин, а також за веденням підлеглими оперативно-розшукових справ, не здійсненні аналізу оперативної обстановки на території обслуговування відділення поліції № 2 Криворізького РУП, не забезпеченні якісного виконання покладених на сектор кримінальної поліції завдань та функцій щодо боротьби зі злочинністю, тобто у вчиненні в умовах воєнного стану дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосувати до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 (0046662) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Відповідно до службової характеристики на позивача в період служби в займаній посаді він зарекомендував себе посередньо, до виконання службових обов`язків не завжди ставиться з належною відповідальністю, не завжди правильно використовує в роботі нормативні документи.

Судом першої інстанції досліджено Журнал від 15.07.2025 року №1206 обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, книгу нарядів від 06.05.2025 року №1197, а також журнал виїзду та повернення транспортних засобів від 01.01.2025 року №1150.

Згідно наказу відповідача від 18.07.2025 року №1608 (п. 22) службовий автомобіль (д/Н 3904) закріплено в т.ч. за позивачем.

Відповідно до акту перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів «Motorola VB400» №797584 та №799413:

1) 13.08.2025 року позивач зранку присутній при проведення інструктажу, однак його не проводить, готовність до несення служби не перевіряє;

2) 19.08.2025 року наявна аналогічна бездіяльність.

Відповідно до акту від 16.10.2025 року про відмову надати пояснення 19.09.2025 року та 29.09.2025 року для отримання пояснень від позивача на адресу ДУ «Київський слідчий ізолятор» надіслано лист з питаннями. 08.10.2025 року отримано відповідь з поясненнями позивача, які стосуються лише обставин кримінального провадження, відповіді на інші пояснення відсутні.

Відповідно до акту перегляду відеозаписів з відеокамери, яка встановлена в адміністративній будівлі ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, від 08.10.2025 року 19.08.2025 року позивач під час виконання службових обов`язків перебував у службовому одязі, без спорядження для носіння зброї.

Відповідно до акту перегляду відеозаписів з відеокамери, яка встановлена у кімнаті приймання та здачі зброї ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, від 08.10.2025 року позивач:

1) 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року при прийнятті пістолету та боєприпасів не перевіряє стан отриманих патронів;

2) 08.08.2025 року, 14.08.2025 року, 20.08.2025 року при здачі пістолету та боєприпасів не перевіряє стан отриманих патронів.

Рапортом члена дисциплінарної комісії ОСОБА_4 від 23.09.2025 року повідомлено про стан КСП ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за лініями з протидії визначеним злочинам. Також встановлено, що в листах ознайомлення, відсутні відмітки про їх вивчення позивачем.

Відповідно до рапорту члена дисциплінарної комісії ОСОБА_4 від 22.09.2025 року надійшло повідомлення, що в накопичувальній справі від 02.01.2025 року №45.2-64 відсутні протоколи нарад, на яких розглядався стан дисципліни та законності у СКП, стан розкриття злочинів минулих років, а також розкриття злочинів, пов`язаних з незаконним поводженням зі зброєю та вибухівкою.

Згідно листа Сектору контролю за обігом зброї КРУП ГУНП в Дніпропетровській області позивач 06.06.2025 року отримав дозвіл на реалізацію гладкоствольної зброї. Дозвіл на зберігання та носіння анульовано.

Також до суду надано 2 диски DVD-R («Рубан 1» та «Рубан»), на яких наявні відеозаписи подій, щодо яких складені вищевказані рапорти.

Пунктом 3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 04.11.2025 року №2425к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за встановлені висновком службового розслідування порушення.

Наказом відповідача від 07.11.2025 року №1573 о/с позивача звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII.

Вважаючи протиправними накази відповідача №2425к від 04.11.2025 року про застосування дисциплінарного стягнення та №1573о/с від 07.11.2025 року про звільнення зі служби в поліції, позивач оскаржив такі накази до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що в межах проведення службового розслідування відсутні будь-які порушення, які могли б бути оцінені як істотні. Також при оформленні наказу відповідача від 04.11.2025 року №2425к відсутні порушення, які могли б бути визнані істотними. Кожному з діянь, поставлених позивачу у вину, наведено вірний юридичний еквівалент (вказано порушену норму права).

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).

Згідно ч.1 ст.1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.3 Закону №580-VIII).

Частиною 3 ст.11 Закону №580-VIII передбачено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписам ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII.

Частиною першою статті 24 Закону №580-VIII передбачено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан.

Пунктом 2 Указу постановлено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закону №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно із частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

За ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно ч.1-4 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року №893 (далі по тексту - Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку №893).

За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно із пунктом 17 розділу V Порядку №893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судом першої інстанції в наказі №2425к від 04.11.2025 року визначено, що позивачем

1) порушено порядок отримання 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року та здачі 08.08.2025 року, 14.08.2025 року, 20.08.2025 року вогнепальної зброї і набоїв до неї;

2) не забезпечено включення портативного відеореєстратора та ведення безперервної відеозйомки з моменту початку виконання службових обов`язків 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року;

3) перебування 19.08.2025 року в підрозділі поліції у цивільному одязі та без табельної вогнепальної зброї під час чергування в якості відповідального по відділенню поліції;

4) не здійснення 07.08.2025 року, 13.08.2025 року, 19.08.2025 року перед заступанням на чергування в якості відповідального по відділенню поліції готовності чергової зміни, добового наряду, які залучаються до чергування, а також не проведенні їх інструктажу;

5) внесення недостовірних даних до дорожнього листа №3/3230 та журналу виїзду та повернення транспортних засобів;

6) не здійснення контролю за діями підлеглих поліцейських, що призвело до неналежного ведення останніми справ контрольно-спостережного провадження за напрямками діяльності;

7) відсутність контролю за діями підлеглих поліцейських під час організації розпуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних), осіб безвісно зниклих, у тому чисті за особливих обставин, а також за веденням підлеглими оперативно-розшукових справ;

8) не здійснення аналізу оперативної обстановки на території обслуговування відділення поліції №2 Криворізького РУП;

9) не забезпечення якісного виконання покладених на сектор кримінальної поліції завдань та функцій щодо боротьби зі злочинністю.

Вказані порушення в сукупності відповідач визначив як скоєння в умовах воєнного стану дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений.

При цьому відповідачем визначено, що цими діями позивачем порушено наступні нормативні положення:

1) п.1, п.2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII (поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва);

2) пунктів 1, 4, 8 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту (Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку);

3) п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту (керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень);

4) присяги поліцейського (вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки);

5) пп.2 п.4, пп.1, 3 п.6 розділу І, пп.6, абз.4 п.1, пп.4, пп.1, 3 п.6 розділу І, пп.6 абз.4 п.1, пп.1, 2, 3 абз.7 п.1, пп.2 абз.6 п.2 розділу ІІІ Інструкції №70:

- основні правила дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю: кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами;

- поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний: знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією, отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, IV цієї Інструкції;

- отримавши вогнепальну зброю і боєприпаси, поліцейський здійснює їх огляд та зобов`язаний: перевірити кількість та стан отриманих патронів та самостійно спорядити ними магазини;

- при огляді патронів необхідно перевірити:

1) відсутність на гільзах іржі й зеленого нальоту, особливо на капсулі, ум`ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона до патронника;

2) чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи. Патрони з такими дефектами повинні бути відібрані і здані до чергової частини органу (закладу, установи) поліції;

3) відсутність навчальних патронів серед бойових.

- при розряджанні зброї необхідно: самостійно вийняти патрони з магазинів, перевірити їх кількість та стан.

6) п.5 розділу ІІ, п.2 розділу VII Інструкції №1026:

- включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу;

- поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

7) абз.3 п.3, пп.1 п.4 розділу IV Інструкції №440:

- відповідальний по ТВП заступає на добове чергування в єдиному однострої, із службовим посвідченням, спеціальним жетоном і табельною вогнепальною зброєю;

- відповідальний по ТВП зобов`язаний прибути перед заступанням на чергування до чергової частини та ознайомитися з оперативною обстановкою, перевірити готовність чергової зміни, добового наряду та нарядів поліції ТВП, які залучаються до чергування, провести їх інструктаж.

8) п.12 розділу ІІІ Порядку №757 правильним веденням дорожніх листів, облікових журналів та іншої передбаченої цим Порядком дорожньої документації вважається своєчасне внесення до них достовірних даних за наявності всіх необхідних підписів і відповідних штампів. Виїзд транспортного засобу без заповненого дорожнього листа забороняється. Контроль за своєчасною видачею і поверненням дорожніх листів покладається на керівництво органів поліції;

9) п.2 розділу V, п.9 розділу VI Інструкції про організацію та проведення розшукової роботи органами і підрозділами Національної поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.03.2025 року №212дск;

10) п.21 розділу VI Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2016 року №07т;

11) п.3, 4, 10, 19, 22 розділу ІІ, п.3 розділу ІІІ посадової інструкції від 05.05.2025 року №45.2/2-183дск.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що згідно із частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Так, норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 23.11.2023 року у справі №420/14443/22, від 12.11.2025 року у справі №120/6919/24.

Враховуюче наведене, звільнення позивача першим дисциплінарним стягненням саме по собі не є протиправним та не порушує вимог законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу в провину поставлено протиправні дії, а не негативні наслідки. Порушення має протиправний характер в зв`язку з тим, що поведінка суперечить законодавству, а не тому, що настали негативні наслідки.

Позивач ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів на спростування встановлених порушень, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно тексту позову, позивач не заперечує наведені в наказі порушення, а лише посилається на те, що його звільнення пов`язане із кримінальною справою.

Таке посилання позивача в апеляційній скарзі є безпідставним, оскільки звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбачено пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII.

Натомість ОСОБА_5 звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що слід розглядати такий спір та надавати оцінку правомірності/протиправності дій поліцейського у більш широкому тлумаченні «вчинення діяння, несумісне з його посадою», оскільки, за висновком відповідача, позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним покладених обов`язків.

Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 07.03.2024 року у справі №420/3952/20.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності , апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Охримович Лілії Сергіївни в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року в адміністративній справі №160/909/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року в адміністративній справі №160/909/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко