Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №160/9553/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2026 року м.Дніпросправа № 160/9553/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 160/9553/25 (суддя Рябчук О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо виплати з 01.01.2025 року належної ОСОБА_1 пенсії (пенсійної виплати) із застосуванням коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та визначених пунктом 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити з 01.01.2025 року виплату належної ОСОБА_1 пенсії (пенсійної виплати) у повному розмірі без застосування коефіцієнтів, передбачених ст.46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та визначених пунктом 1 постанови КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

В решті позовних вимог судом відмовлено.

Рішення набрало законної сили 10.02.2026.

26.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/9553/25, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року в адміністративній справі №160/9553/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року у справі № 160/9553/25 у визначений судом строк.

В обґрунтування заяви позивач зазначав, що рішення суду у справі № 160/9553/25 вступило у законну силу вже довгий час не виконується ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, оскільки пенсія нараховується з обмеженням максимальним розміром у зв`язку з чим вважає, що за його виконанням необхідно встановити судовий контроль.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/9553/25 відмовлено.

З ухвалою суду від 03 квітня 2026 року не погодився позивач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, позивач просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову якою задовольнити про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/9553/25.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на умисне невиконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 160/9553/25 про відновлення у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 виплати належної йому пенсії. Вказує, що нарахування відповідачем доплати за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 в розмірі 415 517,64 грн. не може вказувати на належне виконання рішення, оскільки предметом позивних вимог було саме відновлення з 01.01.2025 належної йому виплати пенсії.

Відповідач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.ст.311, 312 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Так, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2026 №0400-010506-8/45098 повідомлено ОСОБА_1 , що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року по справі №160/9553/25 проведено відповідний перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 в розмірі 415 517,64 грн..

Отже, відповідачем вчиняються активні дії щодо виконання рішення суду у даній справі.

Колегія суддів вважає, що відповідач не ухиляється від обов`язку виконати рішення суду, та в межах своїх повноважень ним вчиняються дії щодо виконання рішення суду першої інстанції.

Із наведених позивачем обставин не встановлено підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В спірному випадку відсутні обставини, які б свідчили про умисне невиконання або ухилення відповідачем від виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для встановлення судового контролю, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, у суду на час прийняття оскарженої ухвали не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 160/9553/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак