Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №280/6460/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м.Дніпросправа № 280/6460/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 280/6460/25 (суддя Бойченко Ю.П., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2025 № 084750011443;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 наступні періоди: період роботи з 25.01.2000 по 05.06.2000 в Кіровському будинку інвалідів на посаді санітарки-палатної; період роботи з 06.11.2019 по 07.11.2019 в Комунальній установі “Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням” Запорізької обласної ради на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими; період роботи з 03.02.1994 по 31.03.2005 в Кіровському психоневрологічному інтернаті та Кіровському будинку інвалідів на посаді санітарки-палатної; період роботи з 28.05.2015 по 02.01.2017 в Комунальній установі “Кіровський будинок інвалідів” Запорізької обласної ради та Комунальній установі “Таврійський будинок інвалідів” Запорізької обласної ради на посаді санітарки палатної;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, з 29.05.2025.

Позовна заява обґрунтована тим, що наявні правові підстави для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача, що відповідачем безпідставно не здійснено. Відповідно, безпідставно відмовлено у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року адміністративний позов було задоволено. Так, суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2025 № 084750011443 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи: з 25.01.2000 по 05.06.2000, з 06.11.2019 по 07.11.2019, з 03.02.1994 по 31.03.2005, з 28.05.2015 по 02.01.2017 до стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 29.05.2025.

Із рішенням суду не погодився відповідач – ГУ ПФУ в Запорізькій області, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неналежну оцінку судом доказів у справі, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В скарзі відповідач вказує, що у призначенні пенсії позивачу було відмовлено у зв`язку з недостатністю у неї пільгового стажу. Так, пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком № 2 складає 15 років 10 місяців 26 днів, який зараховано відповідно до даних наказів «Про результати проведення атестації робочих місць за умовам праці» та переліку до них. Щодо спірних періодів роботи позивача, то відповідачем встановлено, що з 25.01.2000 по 05.06.2000 та з 06.11.2019 по 07.11.2019, згідно з пільговою довідкою КУ «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради від 22.05.2025 № 53, у цей період атестація робочих місць не проводилась; з 03.02.1994 по 31.03.2005 – у довідці не зазначено зміну професії по періодам; відповідно до довідки від 22.05.2025 № 52 про підтвердження періодів роботи за посадами та в долучених до електронної пенсійної справи переліках до наказів «Про результати проведення атестації робочих місць за умовам праці» від 25.01.1995 № 3, від 06.06.2000 № 3 АТ- професія «санітарка-палатна» в долучених переліках до атестації відсутня (значиться професія «молодша медична сестра (санітарка палатна)»). З 01.04.2005, згідно зі змінами у штатному розписі посада санітарки-палатної перейменована на молодшу медичну сестру санітарку палатну; з 28.05.2015 по 02.01.2017 відповідно до вищезазначеної пільгової довідки, у ній не зазначено зміну професії по періодам. В долученому до електронної пенсійної справи переліку до наказу «Про результати проведення атестації робочих місць за умовам праці» від 06.11.2014 № 71 професія «молодша медична сестра санітарка-палатна» в атестації відсутня (значиться професія «молодша медична сестра з догляду за хворими»). З 03.01.2017 позивач переведена з молодшої медичної сестри санітарки-палатної на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими.

Позивачем не надано інших документів, які б підтверджували проведення атестації робочих місць за умовами праці за вищезазначеними професіями. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористалася.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою від 29.05.2025 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2025 № 084750011443 у призначенні пенсії відмовлено. В обґрунтування рішення зазначено про недосягнення позивачем пенсійного віку, встановленого ст. 114 Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV. У рішенні також зазначено, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи:

з 25.01.2000 по 05.06.2000 та з 06.11.2019 по 07.11.2019 згідно з пільговою довідкою КУ “Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням” Запорізької обласної ради від 22.05.2025 № 53, оскільки за цей період атестація робочих місць не проводилась;

з 03.02.1994 по 31.03.2005 відповідно до вищезазначеної пільгової довідки, оскільки в ній не зазначено зміну професії по періодам відповідно до довідки від 22.05.2025 № 52 про підтвердження періодів роботи за посадами та в долучених до електронної пенсійної справи переліках до наказів “Про результати проведення атестації робочих місць за умовам праці” від 25.01.1995 № 3, від 06.06.2000 № 3 АТ професія “санітарка-палатна” в долучених переліках до атестації відсутня (значиться професія “молодша медична сестра (санітарка палатна)”). З 01.04.2005 згідно зі змінами у штатному розписі посада санітарки-палатної перейменована на молодшу медичну сестру санітарку палатну;

з 28.05.2015 по 02.01.2017 відповідно до вищезазначеної пільгової довідки, оскільки в ній не зазначено зміну професії по періодам відповідно до довідки від 22.05.2025 № 52 про підтвердження періодів роботи за посадами. В долученому до електронної пенсійної справи переліку до наказу “Про результати проведення атестації робочих місць за умовам праці” від 06.11.2014 № 71 професія “молодша медична сестра санітарка-палатна” в атестації відсутня (значиться професія “молодша медична сестра з догляду за хворими”). З 03.01.2017 позивач переведена з молодшої медичної сестри санітарки-палатної на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими.

Позивач вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2025року №084750011443 щодо відмови в призначенні пенсії та безпідставним незарахування відповідачем спірних періодів її роботи до пільгового стажу, звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновків, що спірні періоди трудової діяльності позивача є документально підтвердженими та підлягають зарахуванню повністю до спеціального пільгового стажу позивача. Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла віку 50 років; мала страховий стаж понад 20 років, а також стаж за Списком № 2 більше 10 років, що не оспорюється відповідачем. Вказані обставини в сукупності свідчать про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Так, відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічні приписи містив і п.“б” частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII.

В той же час, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до положень ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України “Про Конституційний Суд України”.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

…б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах…”.

При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Отже, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Таким чином, доводи відповідача, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії не досягла пенсійного віку, є неприйнятними.

Стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 25.01.2000 по 05.06.2000 та з 06.11.2019 по 07.11.2019.

Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Записами у трудовій книжці позивача та довідкою КУ “Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням” Запорізької обласної ради від 22.05.2025 № 53 підтверджується, що позивач у період, в тому числі з 25.01.2000 по 05.06.2000 та з 06.11.2019 по 07.11.2019 виконувала роботу повний робочий день по обслуговуванню психоневрологічно хворих людей за професією, що передбачена Списком № 2.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме: “…особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. … особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці….”.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак, доводи скаржника про непроведення атестації робочих місць як причини незарахування до пільгового стажу позивача періодів її роботи з 25.01.2000 по 05.06.2000 та з 06.11.2019 по 07.11.2019, судом відхиляються.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, вона у періоди з 03.02.1994 по 31.03.2005 та з 28.05.2015 по 02.01.2017 працювала на посаді “санітарка-палатна”.

Згідно довідки КУ “Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням” Запорізької обласної ради від 22.05.2025 № 52, з 01.04.2005 згідно зі змінами у штатному розписі посада санітарки-палатної перейменована на молодшу медичну сестру санітарку палатну.

Посилання відповідача на те, що професія “санітарка-палатна” в долучених переліках до атестації відсутня (значиться професія “молодша медична сестра (санітарка палатна)”) зводяться до формалізму та є неприйнятними.

Відповідно пункту 6 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України Міністерства праці України “Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах” від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2, якщо в Списках № 1 і 2 зазначені виробництва без переліку професій і посад, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади, яку вони займають.

Списками № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинними на час роботи позивача, передбачено, що розділ XXIV містить такі професії, як: молодший медичний персонал у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення.

Відтак, посади “санітарка-палатна” та “молодша медична сестра санітарка-палатна” дають право на пільгове пенсійне забезпечення, що підтверджується також довідкою КУ “Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням” Запорізької обласної ради від 22.05.2025 № 53.

Отже, є правильними висновки суду, що спірні періоди з 03.02.1994 по 31.03.2005 та з 28.05.2015 по 02.01.2017 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

З огляду на викладе, суд обгрунтовано визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2025 № 084750011443 та, відповідно, зобов`язав відповідача зарахувати позивачу періоди роботи з 25.01.2000 по 05.06.2000, з 06.11.2019 по 07.11.2019, з 03.02.1994 по 31.03.2005, з 28.05.2015 по 02.01.2017 до стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Стосовно зобов`язання судом відповідача призначити позивачу пенсію.

Суд встановив, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла віку 50 років; мала страховий стаж понад 20 років, а також стаж за Списком № 2 більше 10 років, що не оспорюється відповідачем. Вказані обставини в сукупності свідчать про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №280/6460/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак