Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №160/28448/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року м.Дніпросправа № 160/28448/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 160/28448/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 10.08.2022 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року позов було задоволено частково. Так, суд:

- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 10.08.2022 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

До суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/28448/24.

11.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/28448/24 було задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року у справі №160/28448/24.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року у справі №160/28448/24 протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 прийнято звіт суб`єкта владних повноважень у справі №160/28448/24, завершено процедуру судового контролю.

Не погодившись з ухвалою суду, представником позивача було подано апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, скаржник просить оскаржену ухвалу скасувати, зобов`язати відповідача подати новий звіт щодо виконання судового рішення.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи звіт відповідача, виходив з того, що пенсійним органом виконано судове рішення в частині нарахування позивачу заборгованості з виплати пенсії у спірному періоді. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, тому суд вважав, що відсутня доцільність у неприйнятті цього звіту в цілому, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Згідно частин 1, 2 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Судом встановлено, що спірним є питання виконання рішення суду в частині нарахування та виплати позивачу пенсії, починаючи з 10.08.2022 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання судового рішення у справі №160/28448/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1

була нарахована пенсійна доплата у розмірі 59617,41 грн., проте її виплата не здійснена у зв`язку з відсутністю фінансування.

Тобто, відповідач не забезпечив виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з перерахованої пенсії.

Судом встановлено, що невиконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої заборгованості з пенсії відбулося через відсутність бюджетних асигнувань у відповідача, але керівником Головного управління ПФУ вжито всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань (зокрема листування з Пенсійним фондом України з питань виділення коштів), і ці заходи, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як було зазначено в попередніх звітах, фінансування пенсійних виплат за вислугу років здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відтак, порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду визначається за окремою програмою за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті України на цю мету. Облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, ведеться боржником відповідно до Порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Таким чином, нарахована Позивачу заборгованість за рішенням суду буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішенням суду.

Оскільки відповідачем здійснено нарахування позивачу заборгованості на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року у справі №160/28448/24, яка складає 59617,41 грн, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутня доцільність у неприйнятті цього звіту в цілому, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто.

Зловживань з боку відповідача судом не встановлено, вжиті відповідачем дії є достатніми для прийняття звіту у суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки вважає, що боржником - відповідачем у справі внаслідок встановлення судом заходів судового контролю вжито всі можливі дії по його виконанню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 160/28448/24 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак