Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №440/16969/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р.Справа № 440/16969/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2026, (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) по справі № 440/16969/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Авангард"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Авангард" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 25.11.2025 №13462721/42141266;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 20.12.2024, що виписана та подана на реєстрацію ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» датою її фактичного подання.

В обґрунтування позову зазначило, що надало контролюючому органу відповідні пояснення і підтверджуючі документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, однак, оскаржуваним рішенням позивачу безпідставно відмовлено в її реєстрації.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі- відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки платіжній інструкції, яка слугувала підставою складання податкової накладної.

Вказує, що сума зазначена у платіжній інструкції від 20.12.2024 № 2874 не відповідає сумі, зазначеній у податковій накладній.

Зауважує, що складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати однією сумою суперечить нормам ПК України та не дає можливості ідентифікувати операцію.

Зазначає, що судом першої інстанції надано оцінку документам, які не надавались позивачем до податкового органу. При цьому не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати саме у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів.

Через надання позивачем на розгляд Комісії документу, який не дає можливості ідентифікувати операцію за спірною податковою накладною, вважає, що ним правомірно прийнято рішення про відмову у її реєстрації.

Також, вважає безпідставним покладення судом обов`язку на податковий орган зареєструвати ПН в ЄРПН, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.

Позивач, ДПС України (далі – відповідач 2) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом підтверджено, що 23.09.2024 між ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» (субпідрядник) та ТОВ «Прімум Актив» (підрядник) укладено договір субпідряду № 09/2024-102, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами і засобами забезпечити виконання робіт по об`єкту: «Термомодернізація та реконструкція системи опалення будівлі Вишняківського будинку-інтернату в с. Вишняки Лубенського району Полтавської області» в обсязі договірної ціни, якісно виконати обсяги робіт відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, здати їх в обумовлені строки, усувати на протязі гарантійного терміну експлуатації об`єкта дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а підрядник зобов`язується прийняти об`єкт в обумовлені строки та сплатити їх вартість.

На виконання умов Договору, ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» надавало ТОВ «Прімум Актив» послуги з будівельних робіт, перелік яких міститься у актах приймання виконаних будівельних робіт.

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 20.12.2024 № 9 на загальну суму 149 425,68 грн, в тому числі сума ПДВ 24 904,28 грн.

ГУ ДПС у Полтавській області складено квитанцію від 18.01.2025 про зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

21.11.2025 ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній направило контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарської операції, а саме: штатний розпис, декларації про провадження господарської діяльності, договори оренди нежитлового приміщення від 12.08.2024, договір оренди будівельної битовки від 04.10.2024, бухгалтерську довідку, договір субпідряду від 23.09.2024 з додатковою угодою, договір підряду від 06.06.2025, акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2024 № 3, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 р., підсумкову відомість ресурсів до Акту, оборотно-сальдову відомість, акт звірки, платіжну інструкцію від 20.12.2024 № 2874, договір з ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2025, акти виконаних робіт від 22.11.2024, платіжну інструкцію від 19.11.2024, договір з ТОВ «Поло Інвестбуд» від 20.11.2024, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції на виконання Договору від 20.11.2024, договір з ТОВ «ПТО Комплект» від 29.12.2023, договір поставки від 04.10.2024, акти здачі-прийняття робіт.

За наслідками розгляду документів, Комісія ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 25.11.2025 №13462721/42141266, яким відмовила у реєстрації податкової накладної № 9 від 20.12.2024.

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної слугувало надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства.

В графі «додаткова інформація» зазначено: до повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 20.12.2024 № 2874 на загальну суму 2 321 612, 40 грн, яка не відповідає сумі зазначеній в податковій накладній. Складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати однією сумою суперечить нормам Податкового кодексу України, а саме: порушено ст. 201.1, ст.. 201.7 та не дає можливості ідентифікувати операцію.

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час реєстрації ПН подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, по якій вона складена, тоді як спірне рішення прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.

Так, згідно пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій відносяться: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що зупинення реєстрації ПН/РК за цим пунктом відбувається у разі дотримання такої умови: обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та обсягу його постачання.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Подібні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 27.04.2024 у справі № 460/8040/20, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23.

Колегія суддів враховує, що податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН зазначено узагальнений перелік первинних документів, які запропоновано надати підприємству на підтвердження вчинення господарської операції без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній від 20.12.2024 № 9 позивач направив контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарської операції, а саме: штатний розпис, декларації про провадження господарської діяльності, договори оренди нежитлового приміщення від 12.08.2024, договір оренди будівельної битовки від 04.10.2024, бухгалтерську довідку, договір субпідряду від 23.09.2024 з додатковою угодою, договір підряду від 06.06.2025, акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2024 № 3, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 р., підсумкову відомість ресурсів до Акту, оборотно-сальдову відомість, акт звірки, платіжну інструкцію від 20.12.2024 № 2874, договір з ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2025, акти виконаних робіт від 22.11.2024, платіжну інструкцію від 19.11.2024, договір з ТОВ «Поло Інвестбуд» від 20.11.2024, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції на виконання Договору від 20.11.2024, договір з ТОВ «ПТО Комплект» від 29.12.2023, договір поставки від 04.10.2024, акти здачі-прийняття робіт.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач 1 прийняв рішення від 25.11.2025 №13462721/42141266.

Фактичною підставою відмови у реєстрації податкової накладної слугувало надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства.

В графі «додаткова інформація» зазначено: до повідомлення платником надано платіжну інструкцію від 20.12.2024 № 2874 на загальну суму 2 321 612, 40 грн, яка не відповідає сумі зазначеній в податковій накладній. Складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати однією сумою суперечить нормам Податкового кодексу України, а саме: порушено ст. 201.1, ст.. 201.7 та не дає можливості ідентифікувати операцію.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що першою подією, з якою пов`язано складання спірної податкової накладної, є виконання робіт субпідрядником, посилаючись на акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 20.12.2024.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано достатні документи на підтвердження правомірності складання ПН, тоді як податковим органом безпідставно відмовлено у її реєстрації.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в один день 20.12.2024 позивачем складено акт приймання виконаних будівельних робіт та проведено оплату послуг згідно платіжної інструкції № 2874.

На вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 26.05.2026, ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» пояснило, що спірна податкова накладна складена за фактом виконаних ремонтних робіт.

При цьому, позивач зауважив, що 20.12.2024 сторонами Договору складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень №3/а та 3/а1(акт на корегування обсягів) від 20.12.2024.

Водночас, при наданні копій підтверджуючих документів помилково додано копію іншого акту виконаних робіт 20.12.2024.

На підтвердження правомірності складання податкової накладної, ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» надало суду апеляційної інстанції, зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт №3/а від 20.12.2024.

Водночас, судом встановлено та визнається апелянтом, що вищенаведені акти на розгляд Комісії не подавались ні під час зупинення реєстрації ПН, ні після отримання повідомлення податкового органу.

Крім того, зі змісту пояснень від 21.11.2025, направлених позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН, вбачається, що на підтвердження правомірності складання спірної ПН платником надавався інший акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2024 № 3.

В суді апеляційної інстанції позивач визнав, що податкова накладна складена на підставі інших актів приймання виконаних будівельних робіт, тоді як на розгляд Комісії помилково надано копію акту від 20.12.2024 № 3.

Тобто, на момент прийняття спірного рішення Комісією ГУ ДПС, у податкового органу були відсутні належні документи, які б підтверджували надання ТОВ «Будівельна індустрія Авангард» ремонтних робіт, на підставі яких складено податкову накладну № 9 від 20.12.2024.

Колегія суддів зауважує, що судовій перевірці підлягають лише ті документи, які надавались платником податків на розгляд комісії ГУ ДПС. Надання тільки до суду документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, не свідчитиме про необґрунтованість та незаконність прийнятого податковим органом рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24.

Враховуючи, що позивачем на розгляд Комісії не надавались документи, які, за твердженням ТОВ «Будівельна індустрія Авангард», слугували підставою виписки податкової накладної (акт приймання виконаних будівельних робіт №3/а від 20.12.2024), податковий орган вважав, що подією, з якою пов`язано її складання є зарахування коштів згідно платіжної інструкції від 20.12.2024 № 2874.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що платіжна інструкція від 20.12.2024 № 2874 складена на загальну суму 2 321 612,40 грн.

В свою чергу, податкова накладна від 20.12.2024 № 9 складена на суму 149 425,68 грн (в тому числі сума ПДВ 24 904,28 грн).

Тобто, наявні розбіжності між сумою оплати, зазначеною у платіжній інструкції та сумою коштів за податковою спірною накладною.

Таким чином, податковий орган не мав можливості достеменно ідентифікувати господарську операцію, з якою пов`язано складання податкової накладної з огляду на невідповідності у документах.

Позивач в суді першої інстанції зазначав, що ним надано ТОВ «Прімум Актив» послуги з ремонтних робіт, а контрагентом – проведено оплату за отримані послуги на загальну суму 2 321 612,40 грн.

Зауважував, що ним складено декілька податкових накладних від 20.12.2024 на загальну суму 2 321 612,40 грн, що не суперечить нормам ПК України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПК України, згідно з пунктом 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПК України.

З аналізу наведених норм вбачається, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Натомість, складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не дає можливості ідентифікувати операції, а отже не відповідає вимогам вищенаведених норм податкового законодавства.

Відтак, Комісією, встановлено неможливість ідентифікувати господарську операцію, враховуючи розбіжності у документах, наданих позивачем на розгляд відповідача 1 на підтвердження правомірності складання спірної податкової накладної.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова в реєстрації податкової накладної від 20.12.2024 ґрунтується не на формальному підході контролюючого органу, а на невиконанні платником податку покладеного на нього обов`язку щодо надання належних та достатніх документів, з якими пов`язано складання податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.

Враховуючи, що позивачем на розгляд Комісії не надано актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень № 3/а та № 3/а1 від 20.12.2024 на підтвердження настання події, з якою пов`язана реєстрації ПН – виконання робіт, тоді як платіжна інструкція, яку податковий орган розцінив як документ, що підтверджує настання першої події – зарахування коштів, містить розбіжності у сумі оплати з сумою коштів, зазначеною платником у спірній ПН, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з огляду на неможливість податкового органу ідентифікувати операцію на підставі вищевказаного документу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в даному випадку судом не проведено дослідження змісту господарських правовідносин на предмет їх реальності, а зроблено висновок про правомірність оскаржуваного рішення з огляду на надання позивачем документів, складених з порушенням вимог законодавства (складання декількох податкових накладних на підставі одного платіжного доручення).

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, прийняте податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Натомість, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими колегія суддів визнала недоведеними, у зв`язку з чим помилково дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 по справі № 440/16969/25 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія Авангард" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 28.07.2026 року