Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №520/6328/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 р. Справа № 520/6328/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) по справі № 520/6328/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (у розмірі 6188,89 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії згідно рішення ХОАС від 07.02.2024 № 520/33119/23, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.05.2020, 1,11 з 01.03.2021, у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, у розмірі 1,115 з 01.03.2025, у розмірі 1,121 з 01.03.2026 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 позов задоволено частково.

Суд вийшов за межі позову.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 20.02.2026р. №10781-6307/Ч-03/8-2000/26.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок (обчислення) і виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірі - 3 764,40 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі -"1,11" з 01.05.2020р. відповідно до п.2 постанови КМУ від 01.04.2020р. №251, на коефіцієнт збільшення у розмірі -"1,11" з 01.03.2021р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 22.02.2021р. №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,14" з 01.03.2022р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,197" з 01.03.2023р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,0796" з 01.03.2024р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,115" з 01.03.2025р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 25.02.2024р. №209, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,121" з 01.03.2026р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 25.02.2025р. №236, з урахуванням раніше проведених платежів.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Позивач не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині відмови позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що судовим рішенням від 07.02.2024 № 520/33119/23 встановлено право позивача отримувати пенсію з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 рр. (6188,89 грн).

Як наслідок, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії, у зв`язку з щорічною індексацією, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 6 188,89 грн, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.05.2020, 1,11 з 01.03.2021, 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024, 1,115 з 01.03.2025, у розмірі 1,121 з 01.03.2026, а не 3 764,40 грн як помилково вважав суд першої інстанції.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не погодившись із судовим рішенням в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком правомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) та в подальшому збільшений на відповідні коефіцієнти.

Тобто, пенсійним органом не порушено прав позивача при обчисленні пенсії та суд помилково зобов`язав відповідача застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) збільшений на відповідні коефіцієнти.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Харківській області підлягає частковому задоволенню, скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 18.12.2014 до 05.05.2019 отримував пенсію за вислугу років за Законом України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 06.05.2019 позивач отримує пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; під час призначення заявнику пенсії пенсійним органом використаний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії за вислугу років за 2014-2016 роки у розмірі 3 764,40 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 по справі №520/33119/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 рр. та виплатити заборгованість, що виникла починаючи з 01.11.2022 року (за період 12 календарних місяців до місяця звернення до управління ПФУ, згідно висновків ВПВС у постанові від 24.12.20р. № 510/1286/16).

На виконання судового рішення, пенсійним органом прийнято рішення від 28.05.2024 №963270850177, яким залишено пенсію ОСОБА_1 у попередньому розмірі.

Підставою прийняття вищевказаного рішення зазначено, що при проведенні позивачу з 01.11.2022 перерахунку пенсії за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 рр. при стажі роботи 44 роки 6 місяців 23 дні від середньомісячного заробітку - 6.484,78 грн. розмір пенсії зменшується.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо розміру його пенсії та порядок її обчислення, ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що його пенсія обчислюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 рр. (3 764,40 грн), збільшеного на відповідні коефіцієнти збільшення, починаючи з 2019 р., із наведенням розрахунків показника середньомісячного заробітку для обчислення пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, що вбачається з листа від 20.02.2026.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 рр., позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом безпідставно не виплачується позивачу пенсія з 01.05.2020, 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 з урахуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, збільшеного на коефіцієнти, визначені Постановами КМУ від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2024 № 209, від 25.02.2025 № 236.

Разом з тим, суд першої інстанції зауважив, що позивач не оскаржував рішення пенсійного органу, яким призначено до виплати пенсію з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, який враховувався для обчислення пенсії заявника - 3 764,40 грн, як наслідок, вважав, що коефіцієнти індексації за вищевказаними постановами підлягають застосуванню саме до вказаного Показника.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції відмовив в позові в частині перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 рр. (6 484,78 грн).

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про наявність підстав для перерахунку його пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 рр. (6 484,78 грн).

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, наведеною вище нормою встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший та показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, - таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV.

Судом встановлено, що позивачу з 18.12.2014 призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону №1058-ХІІ.

На підставі поданої позивачем заяви, з 06.05.2019 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2014-2016 роки .

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при обчисленні пенсії за віком у 2019 році відповідач мав урахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії (2016-2018).

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.09.2018 у справі 127/16610/17, від 13.02.2019 у справі №334/917/17(2-а/334/267/17), від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 по справі № 240/4170/19, від 08.02.2024 року по справі № 500/1216/23 та від 27.11.2024 у справі №560/11681/23.

Крім того, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11.02.2013 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11.01.2023, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, з огляду на те, що має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.11.2024 у справі №560/11681/23, від 16.01.2025 у справі №580/4901/22, від 31.01.2025 у справі №200/1478/24, від 20.02.2025 у справі № 380/4842/24, від 27.02.2025 у справі №380/21644/23, від 11.03.2025 у справі №560/15252/23, від 25.03.2025 у справі №380/3740/24.

Відтак, колегія суддів робить висновок, що при обчисленні позивачу пенсії за віком на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто, за 2016-2018 рр., чого протиправно не зроблено відповідачем.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що пенсійним органом правомірно застосовується до пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 рр. з огляду на наявність чинного рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 28.05.2024 № 963270850177, яким на виконання судового рішення у справі № 520/33119/23, залишено пенсію ОСОБА_1 у попередньому розмірі.

Тобто, рішенням від 28.05.2024 пенсійним органом фактично відмовлено позивачу у обчисленні його пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 рр., право на отримання якої встановлено судовим рішенням у справі № 520/33119/23.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що рішення пенсійного органу від 28.05.2024 стосується перерахунку пенсії позивача з 01.11.2022 та не впливає на подальші перерахунки його пенсії.

Натомість, позивач не позбавлений права звернутись до суду у випадку порушення його прав, зокрема, щодо отримання пенсії в належному розмірі.

Наявність рішення пенсійного органу від 28.05.2024 не звільняє суд від обов`язку перевірити чи правильно нараховується і виплачується пенсія особі-пенсіонеру, зокрема, після подальших перерахунків (з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026).

В свою чергу, за наслідками апеляційного перегляду, колегією суддів встановлено, що при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026 пенсійним органом застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 рр, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Як наслідок, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про правомірне застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) при обчисленні пенсії позивача.

Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною другою статті 40 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.

З 01.01.2004 вступив у дію Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв`язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.

З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким було виключено частину першу статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка передбачала індексацію.

Також внесені зміни до абзацу першого частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та викладеного його у наступній редакції. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795 «Деякі питання реалізації частини другої ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», було внесено зміни. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Згідно з пунктом 5 Порядку перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який відповідно до законодавства врахований для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення.

Положення зазначеного Порядку повністю узгоджувалися зі змістом частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої індексується не сама пенсійна виплата, тобто та сума коштів, яку щомісячно отримує пенсіонер на свою банківську картку, а відбувається підвищення одного з показників, який використовується для обчислення розміру пенсії. Це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також цією постановою скасований Порядок перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795.

Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, не передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.

Натомість, відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15.04.2025 у справі № 200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

За висновком Верховного Суду положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування.

Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отож, за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі № 460/2711/24, від 30.04.2025 у справі № 440/9779/24, від 13.05.2025 у справі № 560/8245/24, від 29.05.2025 у справі № 400/3325/24, від 15.07.2025 у справі № 260/3981/24, від 28.07.2025 у справі № 420/18490/24 та багатьох інших.

Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення у 2019-2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2019 році - 1,17 згідно з постановою № 124, у 2020 році - 1,11 згідно з постановою № 251, у 2021 році - 1,11 згідно з постановою № 127, у 2022 році - 1,14 згідно з постановою № 118, у 2023 році - 1,197 згідно із постановою № 168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою № 185, у 2025 році - 1,115 згідно з постановою № 209.

Наявними в матеріалах доказами підтверджується та не заперечується сторонами, що відповідачем проводилась індексація пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, встановлених Постановами № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209, що не враховано судом першої інстанції.

Водночас, при обчисленні позивачу індексації пенсії, відповідачем взято показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 3764,00 грн.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачу пенсія за віком призначена з 2019 р. та має бути обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки у розмірі 6 188, 89 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що індексація пенсії позивача мала проводитись шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, а саме: 6 188, 89 грн, з послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно, а не того показника, що визначений станом на 01.10.2017 (середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3 764,40 грн), як помилково вважав суд першої інстанції та застосовував пенсійний орган.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Натомість, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно вийшов за межі позову, що призвело до помилкового висновку про часткове задоволення позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 1 064,96 грн та апеляційної скарги в розмірі 1 597,44 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга позивача судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн (1 064,96 грн + 1 597,44 грн) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі № 520/6328/26 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії в розмірі 6 188,89 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.05.2020, 1,11 з 01.03.2021, у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, у розмірі 1,115 з 01.03.2025, у розмірі 1,121 з 01.03.2026 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи,5, Держпром, 3 під.,1 поверх, к.58, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в загальному розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц