Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №200/9019/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року справа №200/9019/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі № 200/9019/25 (головуючий суддя І інстанції – Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 200/9019/25, яке набрало законної сили 25.03.2026, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 березня 2016 року та виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати у повному обсязі, починаючи з дати припинення.

Представник позивача звернулася до суду першої інстанції із заявою про зміну способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період за період з 01.03.2016 по 24.03.2026 у сумі 2 037 959,75 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року заяву про зміну способу виконання рішення суду задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 200/9019/25 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.03.2016 по 24.03.2026 у розмірі 2 037 959,75 (два мільйони тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 75 коп.

Суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання рішення суду у справі, виходив з норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в який внесені зміни Законом № 4094-ІХ щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що способом відновлення порушеного права позивача у справі № 200/9019/25 обрано зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області вчинити певні дії.

Отже, неможливо змінити спосіб виконання рішення з зобов`язання вчинити певні дії на стягнення суми заборгованості, оскільки така зміна фактично змінює резолютивну частину судового рішення у цій справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 справу передано судді-доповідачу – Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 02.06.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 200/9019/25, яке набрало законної сили 25.03.2026, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 березня 2016 року та виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати у повному обсязі, починаючи з дати припинення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.04.2026 відповідач повідомив позивача, що на виконання вказаного рішення суду у справі № 200/9019/25 ГУ ПФУ в Донецькій області поновлено нарахування та виплату пенсії з 01.03.2016. Сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 01.03.2016 по 24.03.2026 у розмірі 2 037 959,75 грн облікована в ГУ ПФУ в Донецькій області та включена до переліку отримувачів, станом на 01.01.2027, оскільки підлягає до виплати на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за частиною першою статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про необхідність ухвалення судового рішення з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП “Фея” та інші проти України (якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до Розділу 4 КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Також Законом № 4094-ІХ Кодекс адміністративного судочинства України доповнений статтями 382-1 - 382-3.

На підставі частини дев`ятої статті 383-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Аналіз вищезазначених змін до КАС України, внесених Законом № 4094-ІХ свідчить, що законодавцем прийняті нормативно-правові акти, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо, від тривалого невиконання судових рішень.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 200/9019/25 набрало законної сили 25.03.2026.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, зокрема, здійснено нарахування заборгованості із нарахованої позивачу пенсії, що складає 2 037 959,75 грн.

Проте ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 200/9019/25 залишається не виконаним в повному обсязі.

Причиною, яка ускладнює виконання рішення суду у справі є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії.

Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі.

З огляду на невиконання рішення суду у справі № 200/9019/25 в частині виплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 037 959,75 грн; наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду (відсутність фінансування виплат державою), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача щодо зміни способу виконання рішення суду.

Є безпідставними доводи апелянта, що в даному випадку зміна способу виконання рішення з зобов`язання вчинити дії на стягнення сум заборгованості, - фактично змінює рішення суду у цій справі, оскільки з 19.12.2024, відповідно до змін, внесених до КАС України Законом № 4094-ІХ, норми КАС України імперативно встановлюють самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат в разі невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі № 200/9019/25 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі № 200/9019/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 липня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко