Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №756/4168/26
Суддя: Фінагеєв Валерій Олександрович
Справа № 756/4168/26 суддя в І-й інстанції Дев`ятко В.В.
Провадження № 33/824/3699/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 липня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 березня 2026 року серії ЕПР 1 № 603599, 01 березня 2026 року о 13 год. 50 хв. в місті Києві, по проспекту Володимира Івасюка, 16В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями, водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 березня 2026 року серії ЕПР 1 № 603619, 01 березня 2026 рокуо 13 год. 50 хв. в місті Києві, по проспекту Володимира Івасюка, 16В, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_3 , не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями, водій ОСОБА_2 порушила п. 13.1. ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2026 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. Закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з тим, у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, закрити провадження у справі відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду в частині закриття провадження відносно ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не оскаржується, відтак, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється в межах поданої апеляційної скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що місцевий суд не прийняв до уваги його письмові пояснення та пояснення надані безпосередньо в суді про те, що він рухався головною дорогою по колу в лівій смузі вліво зі швидкістю 40 км./год., був на середині своєї смуги по проспекту Івасюка, не здійснював жодних маневрів щодо перестроювання або зміни руху в праву сторону. Суд прийняв сторону водія ОСОБА_3 , хоча водій автомобіля «Mazda СХ-5» ОСОБА_3 здійснювала маневр перестроювання з другорядної дороги на головну, тобто виїжджала на коло правіше і позаду автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . В цей момент автомобіль, під керуванням ОСОБА_3 мав більшу швидкість фактично ввійшов в автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з боку і позаду по дотичній лінії. Автомобіль марки «Mazda СХ-5» під керування водія ОСОБА_3 дотично мав зіткнення з показчиком поворотів автомобіля, яким керував ОСОБА_4 . Показчик поворотів в автомобілі марки «Hyundai» випуклий і від удару по ньому розколовся і відлетів на сусідню смугу. Водій ОСОБА_2 взяла правіше і зупинилася фактично на роздільній переривчатій лінії між смугами. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не міг в даному випадку нанести пошкодження по всій лінії кузова, бо такий маневр він не зміг би здійснити по технічним характеристикам автомобіля марки «Hyundai». Також суд не прийняв до уваги, що в автомобілі «Mazda СХ-5» під керування водія ОСОБА_3 знаходився пасажир, який був свідком даної дорожньо-транспортної події. ОСОБА_5 має 40-річний водійський стаж водія категорій A, B, C, D та не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. На даний час ОСОБА_1 займається перевозками питної води. Даний вантаж не дозволяє транспортному засобу, який його транспортує, різких рухів. Швидкість, з якою рухається ОСОБА_1 , складає 40 км./на годину.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 1.10 ПДР безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідно до п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Отже, п. 13.1 правил, зобов`язує водія дотримуватись як безпечної дистанції так і безпечного бокового інтервалу.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення, в вину ОСОБА_1 ставиться не дотримання саме бокового інтервалу, що відповідає п. 13.1 Правил та висновкам зробленим місцевим судом.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила Правил дорожнього руху, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Умовою відповідальності за вказаними нормами є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху і виявленими пошкодженнями.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
З матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2026 року о 13 год. 50 хв. в місті Києві, по проспекту Володимира Івасюка, 16В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями, водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1. ПДР України.
Згідно з вимогами Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
У письмових поясненнях, наданих після ДТП, ОСОБА_1 вказував, що він, керуючи автомобілем марки «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 в місті Києві по проспекту Володимира Івасюка в сторону вулиці Героїв полку «Азов», виконуючи лівий поворот і лівій смузі, зіштовхнувся з автомобілем марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутньому напрямку по сусідній смузі.
Пояснення останнього, надані ним на місці ДТП, повністю узгоджуються з поясненнями іншого учасника ДТП, а саме ОСОБА_2 , яка вказала, що по сусідній лівій смузі відносно її авто марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_3 заїзжав на коло автомобіль марки «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 . Надалі вона відчула удар в лівий бік керованого нею автомобіля, який здійснив автомобіль марки «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 , та «протягнувся» по її авто.
Вказані пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгоджуються з схемою місця ДТП та фото, наявними у матеріалах справи, на яких зафіксовані пошкодження автомобілів «Hyundai HD65» д.н.з. НОМЕР_2 у праву передню частину та «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_3 у ліву частину.
Апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив вимоги саме п. 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, що повністю доведено в суді. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того вказуючи, що ДТП сталась з вини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не звернув уваги, що у відповідності до вимог ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Постанова суду від 16 квітні 2026 року, якою ОСОБА_2 фактично визнано не винною та закрито провадження у справі відносно неї за відсутністю складу правопорушення ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не оскаржується, а відтак, набрала законної сили.
Зазначені обставини не дають підстав до сумнівів, що вини ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення немає.
Апеляційний суд відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, при розгляді даної справи місцевим судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідають обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються. З зазначених підстав постанова місцевого суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 28 липня 2026 року.
Суддя В.О. Фінагеєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua