Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №755/444/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 755/444/26 суддя в І-й інстанції Галига І.О.

Провадження № 33/824/3813/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ч. 4 ст. 121 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Панчука Юрія Павловича на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2025 року серії ЕПР 1 №553241, 28 грудня 2025 року о 19 год. 56 хв. в місті Києві на вулиці Каунаська, 13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Audi A7», д.н.з. НОМЕР_2 , з задніми червоними поворотниками, які не відповідають ДСТУ 3649:2010, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 31.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києвавід 03 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Панчук Ю.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та направити справу на новий розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Панчук Ю.П. вказує, що судом не було з`ясовано, чи вчинено адміністративне правопорушення, не повно та не всебічно з`ясовано обставини справи, стягнення не відповідає вимогам законодавства. Суд не надав можливості особі, що притягується до адміністративної відповідальності, висловити власну правову позицію щодо справи. ОСОБА_1 не міг знати про наявність щодо нього справи, оскільки в суд було направлено протокол про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а щодо ч. 4 ст. 121 КУпАП йому відомо нічого не було. Крім того, відповідно до посвідчення про відрядження №17/324 від 15 січня 2026 року, ОСОБА_1 був відряджений з 20 січня 2026 року по 08 березня 2026 року до Донецької та Дніпропетровської областей для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

В апеляційній скарзі адвокат Панчук Ю.П.також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та не повідомив його про розгляд справи. Про існування постанови стало відомо випадково, коли ОСОБА_1 поїхав забирати посвідчення водія до Управління патрульної поліції у м. Києві. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав безпосередньо у суді 01 липня 2026 року.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Панчука Ю.П. щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києвавід 03 лютого 2026 року з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (п. 3 ст. 278 КУпАП).

Судом встановлено, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 . У матеріалах справи містяться копії повісток про його виклик в судові засідання 22 січня 2026 року та 03 лютого 2026 року. Проте, як доказів їх направлення судом, так і доказів їх отримання особою, що притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 258 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Копія оскаржуваної постанови не була вручена ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.

Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2025 року серії ЕПР 1 №553241, 28 грудня 2025 року о 19 год. 56 хв. в місті Києві на вулиці Каунаська, 13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Audi A7», д.н.з. НОМЕР_2 , з задніми червоними поворотниками, які не відповідають ДСТУ 3649:2010, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 31.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Частиною 4 цієї ж статті встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 1 цієї статті.

Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.1 ПДР.

За п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Як вбачається зі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб марки «Audi A7», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , тобто зареєстрований у встановленому законом порядку.

Особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не долучено доказів про те, що транспортний засіб марки «Audi A7», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів або вони проходили процес переобладнання.

Вимоги п. 31.1 ПДР не містять будь-яких заборон щодо керування транспортним засобом.

Посилання у протоколі на те, що задні покажчики поворотів автомобіля «Audi A7», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог ДСТУ 3649-2010, є червоного кольору, не свідчать про те, що вони мають несправності чи транспортний засіб переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Отже, керування автомобілем, який заводом виробником обладнаний покажчиками поворотів червоного кольору, не підпадає під диспозицію ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відтак, не є діями, за які передбачена відповідальність цією нормою закону.

Диспозиція зазначеної норми є чіткою і зрозумілою, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом, що має несправностісистеми гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Доказів вчинення ОСОБА_1 жодної з цих дій матеріали справи не містять.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що підстав до складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП не було.

На зазначені обставини місцевий суд уваги не звернув, дійшовши помилкового висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.1 ПДР та доведеність винності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В своїй апеляційній скарзі захисник просив суд скасувати постанову місцевого суду та направити справу для повторного розгляду до суду першої інстанції, тобто просив прийняти рішення, яке не передбачене ч. 8 ст. 294 КУпАП та виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Панчуку Юрію Павловичу строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Панчука Юрія Павловича задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 рокускасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення виготовлене 28 липня 2026 року.

Суддя В.О. Фінагеєв