Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №369/10163/26 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Лисенко В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 369/10163/26

провадження № 33/824/3836/2026

28 липня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -за ч. 4 ст.85 КУпАП,

за апеляційною скаргою прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Перерви Романа Володимировича на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2026 року № КИ 001314 зазначено, що 19.04.2026 року близько 06 год. 30 хв. в Київській області в Бучанському районі в с. Мироцьке на річці Рокач, ОСОБА_1 грубо порушуючи правила рибальства, проводив заборонений вилов риби власними забороненими знаряддями лову - сітками 2 шт. в нерестовий період. При цьому виловив рибу: карась - 20 шт., білий амур - 30 шт., судак - 1 шт., чим порушив п.п.1, п. 2, розділу 4, п.п.1 п.1 розділу 4 правил любительського рибальства та ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 29 червня 2026 рокувизнав винним ОСОБА_1 за ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів. Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665, 60 гривень.

Не погодившись із такою постановою, прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області Перерва Р.В. 9 липня 2026 року подав апеляційну скаргу через суд першої інстанції, у якій просить суд оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у даній справі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Приписами ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Як передбачено ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно з ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Спеціальною нормою, якою встановлений такий порядок, а саме, ч. 2 ст. 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 7 КУпАП визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Положення ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП кореспондують з положеннями Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими однією із функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Разом з тим, санкція ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачає тільки штраф, як захід адміністративного стягнення.

Таким чином, заходи примусового характеру, пов`язані з обмеженням особистої свободи громадянина, за ч. 4 ст. 85 КУпАП не передбачені та застосовані не були.

Тобто, в цьому випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на оскарження постанови судді згідно зч. 1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП.

При цьому ухвалою Конституційного Суду України №49-у/2015 від 08 грудня 2015 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст.250 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 2 ст. 294 КУпАП та встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями КУпАП, які не узгоджуються між собою. Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Окрім цього, ч. 2 ст. 294 КУпАП, яка є спеціальною нормою відносно ч. 1 ст. 250 КУпАП, передбачено перелік осіб, наділених правом на апеляційне оскарження, а саме частиною другою цієї норми передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Зазначений перелік суб`єктів апеляційного оскарження є вичерпний. Прокурор, як учасник провадження у справах про адміністративні правопорушення, виключений із зазначеного переліку суб`єктів апеляційного оскарження Законом України від 14.10.2014 1697-VII шляхом внесення змін у ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Виходячи з принципу верховенства права, враховуючи існуючу неузгодженість діючого законодавства, суди при розгляді справ повинні керуватися положеннями ст. 129 Конституції України, якою визначені основні засади судочинства, оскільки норми Конституції - є нормами прямої дії, а також практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (Рішення ЄСПЛ «Щокін проти України»), а в апеляційній скарзі прокурора йдеться про погіршення становища особи, тому право прокурора оскаржувати в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, не може бути розтлумачено розширено і не може охоплювати випадки не передбачені законом.

Прокурором не доведено право на звернення до суду із апеляційною скаргою на підставі вказаної норми, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої прокурор довільно тлумачить на свою користь.

За таких обставин, вказана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області не є особою, яка відповідно до положень статей 287, 294 КУпАП має право подати апеляційну скаргу на постанови судді у справі про адміністративні правопорушення (ч. 4 ст.85 КУпАП), якщо це не стосується застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Перерви Романа Володимировича на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна