Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №758/13244/25 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 758/13244/25

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/11501/2026

Головуючий у суді першої інстанції С. С. Захарчук

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

27 липня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерного товариства «Універсал Банк»

розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року,

у с т а н о в и в :

У серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі по тексту АТ «Універсал Банк») про визнання договору іпотеки від 18.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. та зареєстрованого за № 524 недійсним.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що у провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебуває справа № 459/1610/20 за первісним позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Подільським районним судом м. Києва від 23 квітня 2026 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про визнання договору іпотеки недійсним до набрання законної сили судового рішення у справі № 459/1610/20 за первісним позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зауважує, що позов в межах даної справи було подано ОСОБА_1 з метою захистити своє право власності на квартиру загальною площею 74,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для подачі позову стало те, що спірний Договір іпотеки укладений для забезпечення неіснуючого кредиту, оскільки відповідний Кредитний договір, що вказується у Договорі іпотеки як основне зобов`язання, фактично укладено не було і ОСОБА_1 грошові кошти у обумовленій валюті (швейцарські франки) не отримав.

Зокрема, в даному випадку між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» було підписано Кредитний договір, за яким ОСОБА_1 після дотримання відповідних умов мав отримати грошові кошти у обумовленій валюті - швейцарських франках. Однак вказані кошти ним так і не було отримано, тобто передача кредитних коштів не відбулася. А отже, оскільки в даному випадку грошові кошти фактично не були надані ОСОБА_1 , то Кредитний договір не є укладеним відповідно до положень законодавства України. Відповідно неукладений Кредитний договір не може створювати жодних прав чи обов`язків для ОСОБА_1 і не може забезпечуватися іпотекою.

Зважаючи на те, що в межах справи № 459/1610/20 питання укладеності Кредитного договору не досліджується, ОСОБА_1 ставить дане питання на розгляд в межах справи № 758/13244/25, оскільки саме обставина фактичної неукладеності Кредитного договору у зв`язку із тим, що банк не видавав кредитні кошти за Кредитним договором, є підставою для визнання Договору іпотеки недійсним.

Відповідачем АТ «Універсал Банк», через представника Задорожнього А.Г. повно до суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

Зазначає, що Подільський районний суд міста Києва в ухвалі від 23 квітня 2026 року дійшов правомірного висновку про необхідність зупинення провадження у справі №758/13244/25 до вирішення справи №459/1610/20 за первісним позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до позовної заяви АТ «Універсал Банк» у справі №459/1610/20, заявлено вимоги про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором №002-2008-684 в сумі 111 000 швейцарських франків, що складається з 1 116,75 швейцарських франків простроченої заборгованості та 109 883,25 швейцарських франків суми дострокового стягнення.

Відповідно до зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у справі №459/1610/20, то ним заявлено вимоги про визнання недійсним кредитного договору. Підстави позову та подальші пояснення ґрунтуються на тому, що кредитних коштів у валюті кредиту (швейцарських франках) позичальник не отримував.

Зауважує, що підстави позову у цій справі №758/13244/25, яка перебуває на стадії підготовчого провадження, також ґрунтуються на твердженнях про неотримання кредитних коштів у валюті кредиту.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що ОСОБА_1 не заперечує отримання від банку 170298 доларів США, що є наслідком здійсненої за його ж заявою конвертації суми коштів, визначеної кредитним договором у швейцарських франках, у долари США.

АТ «Універсал Банк» звертає увагу апеляційного суду також на ту обставину, що докази, які подаються у справі №758/13244/25, є лише частиною тих доказів, що вже містить справа №459/1610/20, яка складається з не менше ніж 10 томів та в якій прийнято більше 120 судових рішень, а також проведена судова експертиза. Отже, саме у справі №459/1610/20, яка перебуває на стадії розгляду по суті, мають визначатися обставини правовідносин сторін, що будуть мати значення для справи №758/13244/25.

За правилом частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зупиняючи провадження у справі судом зазначено, що у провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебуває справа № 459/1610/20 за первісним позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Судом взято до уваги ту обставину, що зі змісту зустрічної позовної заяви, доданої до відзиву представником АТ «Універсал Банк», вбачається те, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним кредитний договір від 18.03.2008, укладений між ним та АТ «Універсал Банк», з підстав того, що фактично кошти, як передбачено кредитним договором, йому не видавалися і він їх не отримував, тобто кредитний договір є безгрошовим.

Обґрунтовуючи таке своє рішення суд зазначив, що у справі № 459/1610/20, яка перебуває у провадженні Шептицького міського суду Львівської області можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог та умов, від яких залежить можливість її розгляду, а саме вимог щодо встановлення факту того, що кредитний договір від 18.03.2008 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» фактично не укладено, так як грошові кошти за ним ОСОБА_1 йому банком не передавалися, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі про визнання договору іпотеки недійсним саме через неотримання позичальником грошових коштів у валюті кредиту.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до п. 6 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та Верховним Судом у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18 (провадження № 61-7608св20).

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Незважаючи на те, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, судам необхідно враховувати право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку та розглядати кожну справу без надмірного формалізму.

Відповідно до висновків Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.

Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально- правовий зв`язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Підставою для зупинення провадження у справі став факт наявності іншого судового провадження, що перебуває на розгляді у Шептицькому міському суді Львівської області за № 459/1610/20 за первісним позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Отже, суд вважав, що у справі № 459/1610/20, яка перебуває у провадженні Шептицького міського суду Львівської області можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі.

На думку колегії судді, таке твердження суду є правильним,

Так, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в провадженні Шептицького (Червоноградського) міського суду Львівської області знаходиться справа №459/1610/20 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

АТ «Універсал Банк» у справі №459/1610/20, заявлено вимоги про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором №002-2008-684 в сумі 111 000 швейцарських франків, що складається з 1 116,75 швейцарських франків простроченої заборгованості та 109 883,25 швейцарських франків суми дострокового стягнення.

Відповідно до зустрічної позовної заяви заявленої у справі №459/1610/20, то ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання недійсним кредитного договору. Підстави позову та подальші пояснення ґрунтуються на тому, що кредитних коштів у валюті кредиту (швейцарських франках) позичальник не отримував.

Підстави ж позову у цій справі №758/13244/25, яка перебуває на стадії підготовчого провадження, також ґрунтуються на твердженнях про неотримання кредитних коштів у валюті кредиту.

Отже, на думку колегії суддів, саме в межах судового провадження №459/1610/20, що перебуває на розгляді у Шептицькому міському суді Львівської області підлягають встановленню обставини підставності та законності вимог за первісним та зустрічними позовами в частині наявності кредитних зобов`язань, а відтак і подальшої долі забезпечення по кредиту (договору іпотеки), що є вже предметом цього судового провадження у справі №758/13244/25.

Таким чином Подільський районний суд міста Києва зупиняючи провадження у справі дійшов правомірного висновку про необхідність зупинення провадження у справі №758/13244/25 до вирішення справи №459/1610/20.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна