Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №755/19863/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року місто Київ

справа № 755/19863/25

провадження № 22-ц/824/7790/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Хасанової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем,

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року, постановлену у складі судді Марфіної Н.В.,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо ОСОБА_2 , ТОВ «Компанія «УКРХІМЕКСПОРТ», третя особа: ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Вжиті ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належний ТОВ «Компанія «УКРХІМЕКСПОРТ» автомобіль «Реugeot 3008», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в межах суми у розмірі 451907 грн. 48 коп. - скасовано.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвалою Дніпровського районний суд міста Києва від 09 жовтня 2025 року було залишено вказану позовну заяву без руху, відповідно до якої позивач мав скорегувати позовні вимоги та надати виправлену позовну заяву.

Вказує, що судом не було враховано факт того, що у прохальній частині позовної заяви у новій редакції позивачем прямо та однозначно зазначено про розгляд справи за його відсутності. Вказане волевиявлення сторони позивача було викладене у письмовій формі, подане до суду належним чином та знаходилося у матеріалах справи на момент постановлення оскаржуваної ухвали. Позивачем реалізовано надане йому процесуальне право на звернення до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин неявка позивача у судове засідання не могла вважатися підставою для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки суд був належним чином повідомлений про позицію позивача щодо можливості розгляду справи без його участі.

Також, зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження від 17 жовтня 2025 року чітко зазначено, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання у справі, але з огляду на відсутність в матеріалах справи ухвали про закриття підготовчого провадження, вказує, що відсутні підстави вважати, що підготовче провадження завершене.

ТОВ «Компанія «УКРХІМЕКСПОРТ» в своєму відзиві заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 в своєму відзиві заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання не з`явились позивач, її представник, представник ТОВ «Компанія «Урхімекспорт» та представник третьої особи: ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», які повідомлені про місце, день і час розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Представник ОСОБА_2 адвокат Обухов В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив оскаржувану ухвалу як законну і обґрунтовану залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представник відповідача Малеванець О.А., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судом установлено, що ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання на 09 грудня 2025 року о 12 год. 00 хв.

8 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання, з метою надання представнику можливості ознайомитись з матеріалами справи.

У підготовче засідання призначене на 9 грудня 2025 року позивач та/або його представник не з`явились і у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 23 січня 2026 року о 10 год. 00 хв.

У підготовче засідання призначене на 23 січня 2026 року позивач та/або його представник не з`явились, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином у зв`язку з отриманням представником позивача судової повістки в особистому електронному кабінеті, причини неявки суду не повідомили.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що сторона позивача, будучі двічі поспіль належно повідомленою про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, до суду не з`явилась. Заяв про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України суд, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, залишає позовну заяву без розгляду, за винятком випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Одночасно статтею 257 ЦПК України передбачено підстави для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, серед яких - повторна неявка позивача, якщо від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності тощо.

Отже, норма містить чітке виключення - якщо позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, суд не має права залишати позов без розгляду, навіть якщо позивач не з`явився.

З матеріалів справи не вбачається, що суд першої інстанції належно дослідив матеріали справи та прохання представника позивача розглядати справу за їх відсутності.

Факт подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача не позбавляє суд обов`язку встановити ступінь перешкоджання неявки вирішенню спору: суд має з`ясувати, чи справді відсутність позивача (або його представника) перешкоджає з`ясуванню обставин справи по суті. У разі відсутності таких підстав суд повинен здійснити розгляд по суті за наявності відповідної заяви.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.

За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка або звіт про отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч.13 ст.228 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Крім цього, складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Із матеріалів справи вбачається, що після постановлення ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху позивач усунув зазначені судом недоліки та подав позовну заяву у новій редакції, яка була прийнята судом, а саме на її підставі ухвалою від 17 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі.

При цьому матеріали справи беззаперечно підтверджують, що у прохальній частині позовної заяви у новій редакції міститься чітко сформульоване процесуальне клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Більше того, позивач прямо зазначив, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у випадках, передбачених цивільним процесуальним законодавством.

Таким чином, на відміну від висновків суду першої інстанції, матеріали справи містять належне процесуальне волевиявлення позивача щодо розгляду справи без його участі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду лише у випадку, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або підготовче засідання чи не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, аналіз наведеної норми свідчить, що для застосування наслідків у вигляді залишення позову без розгляду закон вимагає одночасного існування кількох обов`язкових умов, однією з яких є відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Наявність хоча б однієї обставини, яка виключає застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, унеможливлює залишення позову без розгляду.

Саме така обставина існувала у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що ЦПК України не встановлює жодних вимог щодо форми подання відповідної заяви. Закон не містить положень про те, що вона повинна бути оформлена окремим процесуальним документом. Учасники справи реалізують свої процесуальні права шляхом подання процесуальних документів, у тому числі позовної заяви. Тому клопотання про розгляд справи за відсутності позивача може бути викладене безпосередньо у тексті позовної заяви або позовної заяви у новій редакції.

Враховуючи, що саме позовна заява у новій редакції була прийнята судом як належний процесуальний документ та покладена в основу відкриття провадження у справі, викладене у її прохальній частині клопотання про розгляд справи за відсутності позивача є належним способом реалізації процесуального права, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Фактично суд першої інстанції проігнорував доказ, який мав визначальне значення для правильного вирішення питання про можливість залишення позову без розгляду.

Це клопотання є прямим виявом волі сторони на реалізацію права, передбаченого статтею 223 ЦПК України. Клопотання міститься в прохальній частині нової редакції позовної заяви, і мала бути врахована судом першої інстанції.

Наявність у матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи без його участі виключає можливість залишення позову без розгляду.

Крім того, суд першої інстанції процесуальних рішень щодо обов`язкової участі ОСОБА_1 або її представника в судовому засіданні не приймав.

Колегія суддів вважає, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, - підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем, задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус