Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №756/18592/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/2829/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Гайдаєнко В. С.

за участі: захисника Власенко С. І., в інтересах особи, що притягається - ОСОБА_1 ,

адвоката Півторак Р. А., в інтересах потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Андрєєва Ігоря Петровича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на постанову Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Пономаренко А. А.

від 08 грудня 2025 року

у справі №756/18592/25 Оболонського районного суду міста Києва

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

У С Т А Н О В И В :

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, 21 травня 2026 року захисник Андрєєв І. П., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Апелянт вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ПДР України є необґрунтований.

Одночасно в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. На обґрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи місцевим судом, оскільки в матеріалах справи відсутня його заява про надання згоди на отримання судових повісток шляхом надсилання текстових повідомлень чи викликів через додаток «Viber». Скаржник указує, що про надходження справи до Оболонського районного суду міста Києва йому стало відомо лише 15.12.2025 з офіційного вебпорталу «Судова влада України», після чого він звернувся із заявою про надання доступу до матеріалів електронної справи. За твердженням захисника, попри надання формального доступу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 18.12.2025, електронна картка справи не містила відсканованих матеріалів та протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлювало підготовку обґрунтованої апеляційної скарги. Захисник наголошує, що матеріали справи у паперовому вигляді були надані для ознайомлення адвокату Власенко С. І. лише 13.01.2026 після тривалого їх пошуку апаратом суду та подання відповідної скарги керівнику апарату, при цьому матеріали не були належним чином оформлені, нумеровані та описи були відсутні.

Також апелянт зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано 22.01.2026, однак постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2026 у поновленні строку було відмовлено, а скаргу повернуто. Повторно подану 18.03.2026 апеляційну скаргу постановою Київського апеляційного суду від 16.04.2026 також повернуто з посиланням на принцип res judicata та відсутність повноважень повторно оцінювати раніше розглянуті доводи. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку під час даного (третього) звернення, апелянт зазначає, що 19.05.2026 ним було отримано постанову суду від 15.05.2026 про повернення попередньої скарги через формальні недоліки оформлення ордера/договору, у зв`язку з чим сторона захисту діяла негайно та повторно подала апеляційну скаргу у межах десятиденного строку з дня отримання судового рішення. Скаржник наполягає, що з`явилася нова обставина, яка полягає у тому, що строк на апеляційне оскарження має обчислюватися не з моменту винесення постанови судом першої інстанції, а з моменту, коли особа реально отримала можливість ознайомитися з повним текстом рішення та доказами, або з дати отримання постанови апеляційного суду від 16.04.2026 чи від 15.05.2026. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини у справах «Bulena v. the Czech Republic», «Ashingdane v. the UK», «Zubac v. Croatia» та «Beles and others v. the Czech Republic», захисник стверджує, що відмова у поновленні строку за наведених обставин становитиме надмірний формалізм та порушення права на доступ до суду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні захисник Власенко С. І. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підтримала з наведених у ньому мотивів та просила його задовольнити. Разом з тим, відповідаючи на запитання апеляційного суду, захисник підтвердила факт того, що про існування та зміст оскаржуваної постанови Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року сторона захисту була обізнана ще 15.12.2025.

Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Півторак Р.А. проти задоволення клопотання про поновлення строку заперечувала, вважаючи наведені апелянтом причини неповажними. Зазначила, що сторона захисту була обізнана про судове рішення станом на 15.12.2025 та мала реальну можливість оскаржити його у встановлений законом строк, однак допустила безпідставне зволікання.

Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи клопотання про поновлення строку, заслухавши захисника Власенко С. І. та адвоката Півторак Р. А., в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Системний аналіз норм процесуального права та стала практика Верховного Суду свідчать, що під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При вирішенні питання про поновлення строку до уваги мають братися наявність або відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали реалізувати процесуальне право, а також поведінка особи, яка звертається з клопотанням, зокрема чи вживала вона розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах строку та якнайшвидше після його закінчення. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами та виявляти особливу старанність при захисті своїх інтересів.

Статтею 285 КУпАП визначено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджено належними доказами, оскаржувану постанову Оболонського районного суду міста Києва було винесено 08 грудня 2025 року, відтак граничний строк її апеляційного оскарження закінчився 18 грудня 2025 року.

При цьому матеріали справи свідчать, що повний текст постанови суду першої інстанції був направлений до Єдиного державного реєстру судових рішень 12.12.2025, зареєстрований 13.12.2025 та вже 15.12.2025 оприлюднений у відкритому доступі. Оскільки інформація про стан розгляду справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» відображається у синхронізованому порядку з даними Реєстру судових рішень, сторона захисту мала повну технічну та процесуальну можливість ознайомитися з текстом прийнятого рішення. Більше того, 18.12.2025 адвокату Андрєєву І. П. через його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС було забезпечено доступ до електронної картки справи № 756/18592/25, яка містила повний текст оскаржуваної постанови. У судовому засіданні апеляційного суду 24.07.2026 захисник Власенко С. І. також особисто підтвердила, що сторона захисту достеменно знала про наявність винесеної постанови суду від 08.12.2025 вже станом на 15.12.2025.

Незважаючи на обізнаність про наявність судового рішення та наявність доступу до його повного тексту в електронній системі у межах законодавчо визначеного десятиденного строку, апеляційну скаргу вперше було подано захисником лише 22 січня 2026 року, тобто з пропуском понад 35 днів з моменту надання доступу до електронного кабінету.

Апеляційний суд критично оцінює твердження апелянта про те, що перебіг строку на оскарження має обчислюватися з моменту ознайомлення з паперовими матеріалами справи (13.01.2026) чи з дати отримання чергової постанови апеляційного суду. Норма частини другої статті 294 КУпАП чітко пов`язує початок перебігу строку з днем винесення постанови, а не з датою її фізичного отримання чи ознайомлення з матеріалами справи. Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 09.07.2024 у справі № 761/6714/23, самі по собі доводи про пізніше ознайомлення з паперовими матеріалами справи або недоліки в оформленні справи судом першої інстанції не свідчать про поважність причин пропуску строку, якщо учасник справи знав про винесене рішення і мав можливість скласти та подати апеляційну скаргу у межах встановленого строку. Оцінка процесуальних дій місцевого суду щодо фіксації засідання, нумерації аркушів справи чи складення опису може бути надана судом виключно під час розгляду справи по суті, а вирішення питання про поважність причин пропуску строку передує стадії апеляційного розгляду.

Крім того, як підтверджується матеріалами провадження, постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2026 (провадження № 33/824/1687/2026) у задоволенні клопотання адвоката Андрєєва І. П. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року вже було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто заявнику через неповажність наведених причин пропуску строку. Надалі, постановою Київського апеляційного суду від 16.04.2026 (провадження № 33/824/2345/2026) повторно подану апеляційну скаргу також повернуто скаржнику із зазначенням про відсутність у суду повноважень вдруге оцінювати ті самі обставини пропуску строку.

Аналізуючи доводи нинішнього (третього) клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт фактично дублює ті самі аргументи щодо неповідомлення про розгляд справи місцевим судом, ненадання паперових матеріалів апаратом суду до 13.01.2026 та відсутності повного комплекту документів у підсистемі «Електронний суд», яким судом апеляційної інстанції вже було надано вичерпну та остаточну правову оцінку у постанові від 05.03.2026.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини повторне звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження з підстав, які вже оцінювалися судом, є недопустимим. Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Брумареску проти Румунії», принциповим аспектом верховенства права є принцип правової визначеності та остаточності судового рішення (res judicata). Повторна оцінка тих самих доводів іншим складом суду апеляційної інстанції гарантовано призведе до порушення принципу остаточності судових рішень, адже КУпАП не передбачає процедури перегляду або переоцінки висновків суду апеляційної інстанції лише з тих мотивів, що учасник справи не погоджується з раніше зробленими судовими висновками.

Посилання апелянта на те, що фактом виникнення «нової обставини» є отримання ним судове рішення апеляційного суду від 15.05.2026 або 16.04.2026, є юридично неспроможним. Отримання ухвал чи постанов апеляційного суду про повернення попередніх апеляційних скарг не змінює початкового моменту перебігу процесуального строку на оскарження постанови суду першої інстанції від 08.12.2025 і не створює нового самостійного права на обчислення строку на оскарження рішення по суті справи. Спроба обчислити строк від дати чергової процесуальної ухвали апеляційного суду суперечить статті 294 КУпАП та спрямована на штучне й безпідставне відновлення процесуальних можливостей, втрачених внаслідок власних дій сторони захисту.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2024 у справі № 304/1035/20, та висновків Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2025 у справі № 607/26888/18, адвокат і його підзахисний є самостійними учасниками процесу, однак кожен з них зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду та добросовісно користуватися наданими процесуальними правами. Європейський суд з прав людини у рішеннях «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» та «Карамітров та інші проти Болгарії» наголошував, що сторона зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу та вживати заходів для якнайшвидшої реалізації своїх прав.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що застосування судом строків на оскарження та відмова у їх поновленні за відсутності об`єктивних і непереборних причин не є надмірним формалізмом, а слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя та принципу правової визначеності. Скаржником у поданому клопотанні не наведено жодних нових об`єктивних, дійсно непереборних обставин, які б виникли раптово після 15.12.2025 та перешкоджали б своєчасному зверненню до суду.

Враховуючи, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року пропущено за відсутності поважних причин, а заявлені у клопотанні підстави вже були предметом судової оцінки та відхилені судом апеляційної інстанції, підстави для поновлення зазначеного строку відсутні, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Андрєєва Ігора Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника Андрєєва Ігора Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова