Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №355/1243/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року

м. Київ

апеляційне провадження № 33/824/3688/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Гайдаєнко В. С.

за участі: адвоката Погорілого В. О., в інтересах ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Погорілого Володимира Олександровича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на постанову Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2026 року

в складі судді Чехова С. І.

у справі № 355/1243/26 Баришівського районного суду Київської області

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого інженером автомобільного парку ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейлз енд Марукетин Україна», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2026 року провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову, 01.06.2026 адвокат Погорілий В. О., в інтересах ОСОБА_1 (власника транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE номерний знак НОМЕР_2 , яким керував інший учасник ДТП), подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності в межах санкції зазначеної статті.

Вказує, що висновок суду про причетність до дорожньо-транспортної пригоди невстановленого автомобіля ґрунтується виключно на неперевірених поясненнях особи, яка притягається до відповідальності й безпосередньо заінтересована в результаті розгляду. Наголошує, що письмові пояснення другого учасника пригоди взагалі не містять відомостей про наявність на місці події будь-якого третього транспортного засобу. Вказує, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди, фотоматеріали та відеозаписи з бодікамер працівників поліції й стаціонарних камер спостереження не містять жодного об`єктивного доказу участі у події іншого автомобіля. Зауважує, що працівники поліції вживали всіх необхідних заходів, опитавши інших водіїв та переглянувши відеозаписи з камер на автодорозі, де факт наявності стороннього автомобіля не підтвердився. Апелянт підкреслює відсутність будь-яких слідів фарби іншого автомобіля на пошкодженому транспортному засобі під керуванням водія. Наполягає, що місцевий суд припустився передчасних висновків, не дослідив докази у їх сукупності та безпідставно усунув потерпілого від участі у процесі.

Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись при цьому на те, що справа була розглянута у відсутність апелянта, який не був повідомлений про розгляд судом першої інстанції даної справи, копія оскаржуваної постанови судом не надсилалась, повний текст постанови було отримано лише 26 червня 2026 року.

Посилаючись на те, що вказані обставини зумовили причини пропуску строку на апеляційне оскарження, просив поновити такий строк.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу і підтверджуються матеріалами справи, а тому суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 05.06.2026 поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Погорілий В. О., в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Особа, що притягається до відповідальності - ОСОБА_2 , у судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, про час, дату, місце розгляду справу сповіщений належним чином.

Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Погорілого В. О., в інтересах ОСОБА_1 , що є потерпілим - власником транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту протоколу від 28.05.2026 серії ЕПР1 № 677893, 13.05.2026 о 10:47 на автодорозі М-03 Київ-Харків 71 км+900м ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом автомобілем Peugeot 2008 державний номер НОМЕР_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньої транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив п. 2.3.б. ПДР, п. 12.1 ПДР, п. 13.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До протоколу додається технічний відеозапис, схема ДТП та фототаблиці.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій невстановленого стороннього автомобіля, який створив небезпечну обстановку. Суд послався на презумпцію невинуватості, закріплену в статті 62 Конституції України, зазначивши, що всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, а суд не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази винуватості.

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Суб`єктивна сторона характеризується необережною формою вини стосовно наслідків, хоча саме порушення правил може бути вчинене як умисно, так і з необережності. Зазначене правопорушення є деліктом з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання суспільно шкідливих наслідків. Для констатації наявності у діях порушника об`єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним порушенням ПДР та пошкодженням майна.

Пунктом 2.3. б Правил дорожнього руху (ПДР) визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.1. передбачено Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 13.1. водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини. За правилами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин у їх сукупності.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 677893 від 28.05.2026, письмовими поясненнями водія ОСОБА_3 , рапортом поліцейського, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та фіксацією складання протоколу, а також схемою місця ДТП з фототаблицею.

Аналізуючи версію ОСОБА_2 про причетність до події третього автомобіля марки Renault Megane, який нібито в`їхав (вклинився) між його автомобілем Peugeot 2008 та напівпричепом KRONE і спровокував зіткнення, апеляційний суд констатує її повну безпідставність та суперечливість наявним у справі матеріалам.

Зокрема, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 стверджував, що він повністю перестроївся в ліву смугу руху та розпочав рух по ній для здійснення випередження вантажного автомобіля. Разом із тим, відповідно до вимог розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, на схемі місця ДТП графічно зафіксовано ділянку дороги, координати розміщення транспортних засобів та чітко позначено місце первинного зіткнення транспортних засобів.

Зі схеми місця ДТП, яка підписана учасниками пригоди без жодних зауважень, убачається, що осередком та місцем первинного удару позначено ділянку, яка розташована саме у правій смузі руху, де рухався вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 . Зазначене утворює неусувну суперечність із твердженнями ОСОБА_2 . Адже у разі перебування його автомобіля повністю у лівій смузі руху первинне зіткнення з бампером напівпричепа не могло статися в межах правої смуги. Крім того, параметри ширини проїзної частини, зафіксовані на схемі, повністю виключають фізичну можливість одночасного розміщення та маневрування трьох автомобілів у межах вказаних смуг руху.

Версія про існування третього учасника спростовується також поясненнями водія ОСОБА_3 , який відчув сильний удар у задню частину напівпричепа під час руху у правій смузі й після зупинки виявив пошкоджений автомобіль під керуванням ОСОБА_2 .

Відеозаписом з бодікамер поліцейських та матеріалами перевірки встановлено, що працівниками поліції було переглянуто камери відеоспостереження, розташовані на даній ділянці автодороги М-03 Київ-Харків (71 км+900м), та опитано водіїв, які рухалися слідом. Жодних відомостей про наявність транспортного засобу Renault Megane темного кольору здобуто не було.

ОСОБА_2 також не надав доказів наявності на своєму автомобілі залишків фарби автомобіля Рено Меган темного кольору у вигляді частинок фарби чи контактних пошкоджень від іншого легкового автомобіля.

За таких обставин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Peugeot 2008, виявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною смуги руху та здійсненням маневру не переконався в його безпечності, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з напівпричепом KRONE під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив вимоги пунктів 2.3.б, 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що у сукупності утворює склад правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Суд першої інстанції не давши належної оцінки вказаним доказам у їх сукупності, безпідставно зробив висновок про відсутність складу правопорушення, у зв`язку з чим постанова Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції зазначеної статті в розмірі 850 гривень із стягненням судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити адвокату Погорілому Володимиру Олександровичу, в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Погорілого Володимира Олександровича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2026 року скасувати, ухвалити нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова