Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №372/466/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/846/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Київ

Справа № 372/466/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Висоцької Г.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Гринько Ангеліна Павлівна про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію, внесення рішення про право власності,

встановив:

У січні 2020 року позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому просив:

- визнати недійсними електронні торги по лоту №394700 з реалізації арештованого майна, а саме домоволодіння, яке складається з дерев`яного житлового будинку, загальною площею: 130,6 кв.м, житлова площа: 50 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434120732231, та земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434172632231, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним протокол № 208788 проведення електронних торгів по лоту №459413 від 08.01.2020 року ДП «СЕТАМ», за яким переможцем торгів став ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним акт Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєвим Сергієм Вікторовичем 13.01.2020 року про проведені електроні торги з реалізації домоволодіння; визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером 15, видане 15.01.2020 року на ім`я ОСОБА_4 ;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50662558 від 15.01.2020 року; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50661916 від 15.01.2020 року;

- внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 на вищезазначені житловий будинок та земельну ділянку; здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову зазначив, що 08.01.2019 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги щодо примусової реалізації належного позивачу на праві власності майна, а саме, житлового будинку та земельної ділянки, протокол № 459413, переможцем яких став ОСОБА_4

3а наслідками проведення електронних торгів приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. складено акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 13.01.2019 року.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, оскільки порушують його права через те, що висновок про вартість описаного та арештованого майна є необ`єктивним, при його проведенні допущено грубі порушення законодавства та стандарти оцінки майна.

Окрім того, виконавцем порушені вимоги пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, оскільки до заявки про реалізацію не додано копію дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду, адже у даному будинку проживає та зареєстрована малолітня дочка позивача. Іншого житла позивач та його сім`я не мають, а тому реалізація житлового будинку призведе до того, що вони залишаться без місця проживання. Окрім того, ДП «СЕТАМ» не повідомляло про проведення електронних торгів, що також є окремою підставою для задоволення позову. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що проведення даних прилюдних торгів при можливій заниженій ціні, яка є спірною, без його участі у торгах, та без належного повідомлення сторін є порушенням прав та доводить обґрунтованість позову.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року в задоволенні позову - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові.

Постановою Верховного Суду від 26 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року було поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

31 жовтня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_6 , у якій, крім іншого, повідомлено про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (т. 5, а. с. 20-26);

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до вирішення питання про залучення у справі правонаступника ОСОБА_1 .

Листом Першої Київської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у місті Києві від 06 квітня 2023 року апеляційний суд повідомлено, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 18 квітня 2023 року № 72169380 спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 станом на 18 квітня 2023 року не заводилась.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

У квітні 2024 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, вказуючи, що суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво. Малолітня ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_1 відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України, у зв`язку з чим є її власником з часу відкриття спадщини (з дня смерті спадкодавця). Крім того, ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_1 була зареєстрована з ним за однією адресою, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2025 року залучено ОСОБА_2 , в інтересах якої дії ОСОБА_3 , до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , - задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року - скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 травня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, для подання оригіналу апеляційної скарги та оригіналу квитанцій про сплату судового збору, а також копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

23 травня 2025 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява представника правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , - Биченка А.О. про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору та оригіналом апеляційної скарги з її копіями відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2025 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Зауважував, що суд першої інстанції помилково застосував висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 02 жовтня 2019 р. у справі № 754/15589/14-ц, в якому суд зазначив допустимість звернення стягнення на житло, в якому зареєстровані діти, на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звертає увагу, що спірне майно не було предметом іпотеки.

Зазначав, що в постанові від 07 жовтня 2020 р. у справі № 2-2661/10 Верховний Суд наголосив, що виконавець зобов`язаний отримати дозвіл органу опіки та піклування чи рішення суду у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, а також вжити заходи з примусового виконання рішення за рахунок іншого майна, відмінного від нерухомого, яким користується дитина або яке перебуває у неї на праві власності.

Вважав, що ціна договору купівлі-продажу за результатами електронних торгів є істотною умовою, недотримання якої має наслідком визнання відповідного правочину недійсним.

Оцінка нерухомого майна була проведена з порушенням Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено процедуру проведення оцінки, однак призначений оцінювач не виконував визначені в цьому Стандарті дії щодо оцінки, зокрема, не здійснив повний огляд нерухомості, його внутрішній огляд, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна.

Стверджував, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не витребував з відділення поштового зв`язку № 08720 АТ «Укрпошта» доказів обігу поштової кореспонденції під час здійснення виконавчих дій щодо спірного майна на підставі клопотання сторони позивача про витребування доказів, поданого в порядку і протягом строків, встановлених ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, вважаючи правильним висновок суду першої інстанції про відсутність потреби висновку органу опіки і піклування в дозволі на примусову реалізацію спірного майна, оскільки реалізація майна на електронних торгах спрямована на забезпечення виконання судового рішення, що є невід`ємним елементом в ефективності судового захисту.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду є необґрунтовані, оскільки, передаючи спірне майно на реалізацію, приватний виконавець не знав і не міг знати про реєстрацію місця проживання в цьому житлі неповнолітньої особи, а за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вважався ОСОБА_1 , який не зареєстрував право користування або право власності за своєю дитиною.

Крім цього, звертає увагу, що приватний виконавець вжив можливі від себе заходи, спрямовані на встановлення зареєстрованих у спірному житлі осіб, звернувшись до Обухівської міської ради з відповідним запитом, у відповідь на який його було поінформовано, що у спірному житлі зареєстровані ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що також було встановлено ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2024 р. у 756/3754/18; ОСОБА_1 не надавав приватному виконавцю жодних відомостей про те, що в житлі зареєстрована його неповнолітня дитина. Зауважує, що представники ОСОБА_1 жодного разу не пред`являли в суді оригінал довідки місця проживання особи, оригінал якого знаходився у позивача. Вказує на те, що до передачі майна на реалізацію приватний виконавець не відмовляв ОСОБА_1 звернутися до органу опіки та піклування для отримання дозволу на відчуження нерухомого майна.

Оскаржуючи оцінку вартості майна, ОСОБА_1 не надав звіту, який би доводив іншу вартість.

Звертає увагу, що майно він придбав у власність у 2020 році на електронних торгах, є добросовісним набувачем і що його реалізовано в передбаченому законом порядку для примусового виконання судових рішень, тоді як стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути позбавлений власності. Реалізація спірної квартири є наслідком невиконання судового рішення, а дружина покійного ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - відступила від прийняття спадщини, щоб не відповідати за боргові зобов`язання свого чоловіка.

На момент проведення торгів, охочих придбати нерухомість за 1 993 934 грн. не було, що підтверджує дійсність ринкової вартості спірного майна.

У відзиві на апеляційну скаргу представник приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. - Шморгун Р.М. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки позивач раніше вже намагався оскаржити рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, проте суди першої та апеляційної інстанцій залишили його скарги без задоволення.

Доводи необ`єктивності результатів оціночної діяльності вважає безпідставними, оскільки з клопотанням про проведення експертизи з метою її визначення не звертався.

Стверджує, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 були обізнані про вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, проте не відчиняли двері на подвір`я і до домоволодіння, результати оціночної діяльності не позивач оскаржував, зі скаргою на неналежну організацію електронних торгів не звертався.

Зауважує, що приватним виконавцем були вчинені належні виконавчі дії з метою примусового виконання судового рішення, що набрало законної сили, проте під час вчинення виконавчих дій у позивача було виявлено на рахунку всього 28,72 грн., на які було складено і спрямовану вимогу про їх перерахування стягувачу, іншого майна для задоволення майнових інтересів стягувача не було виявлено, у зв`язку з чим було спрямовано на реалізацію спірне нерухоме майно, що відповідало законодавству про виконавче провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ОСОБА_5 просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, аргументуючи позицію тим, що при вчиненні правочину на взяття суми коштів у позику, позивач не мав наміру їх повертати, про що свідчить факт його зняття з реєстрації місця проживання 07 листопада 2017 року з квартири АДРЕСА_2 , тоді як граничним строк виконання грошового зобов`язання було 31 грудня 2016 року. Про факт зняття з реєстрації місця проживання позивач не поінформував її, попри те, що взяв у позику значну суму коштів.

Зауважує, що вона є внутрішньо-переміщеною особою, яка змушена була разом зі своєю сім`єю покинути рідну домівку в Луганську, спершу з родиною тимчасово проживали у Харкові, а згодом переїхали до Ужгорода, іншого житла в неї не було з родиною, сім`я багатодітна і про ці всі обставини позивач був обізнаний.

Звертає увагу, що іншого майна у позивача, окрім спірного нерухомого майна, не було, позивач продав свій автомобіль Mitsubishi під час розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення.

Вважає, що приватний виконавець діяв у межах закону, забезпечуючи примусове виконання судового рішення, що набрало законної сили, оцінка вартості майна проведена відповідно до закону, підстави сумніватися в її результатах - відсутні.

В судове засідання законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи.

25 березня 2026 року представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , - адвокат Биченко А.О. подав через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні представник приватного виконавця Ніколаєва С.В. - Шморгун Р.М. просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_15 також просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та третьої особи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що викладені позивачем обставини: необґрунтованість висновку про визначення вартості майна; відсутність попереднього дозволу органів опіки та піклування або рішення суду у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти; порушення ДП «СЕТАМ» процедури повідомлення боржника про проведення електронних торгів - не можуть бути визнані підставами для визнання недійсними електронних торгів, проведених 08.01.2020 року з реалізації арештованого нерухомого майна - домоволодіння, яке складається з житлового будинку, загальною площею: 130,6 кв.м, житлова площа: 50 кв.м, та земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд враховував, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року, залишеною в силі постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року заява ОСОБА_1 , в якій він просив визнати дії приватного виконавця Ніколаєва С. В. щодо прийняття висновку про вартість майна, виконаного оцінювачем ТОВ «Експертна служба України» та інших дій, залишена без задоволення. Суд не встановив порушень законодавства при складанні висновку про вартість майна, на незаконність якого посилається позивач, як одну із підстав позовних вимог в цій справі.

Суд погодився із позицією позивача і вважав доведеним належними доказами, що на момент реалізації спірного будинку малолітня дитина позивача мала право користування житловим будинком, який є предметом розгляду в цій справі, однак зазначив, що ця обставина не є підставою для задоволення позову, оскільки звернення стягнення на спірний житловий будинок в цій справі відбулося на підставі судового рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1 956 956, 61 грн. загальної суми боргу, в результаті примусової реалізації майна боржника в рамках виконавчого провадження. За аналогією до висновку Верховного Суду у справі № 754/15589/14-ц суд дійшов висновку про відсутність необхідності дозволу органу опіки та піклування на реалізацію жилого будинку, оскільки відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» ОСОБА_10 як батько малолітньої дитини не є стороною вказаного правочину (торгів), тобто вони відбулися не за його ініціативою, а є наслідком реалізації політики держави в сфері забезпечення належного виконання судового рішення.

Щодо заявленого позивачем порушення ДП «СЕТАМ» процедури повідомлення його про проведення електронних торгів , то суд виходив з того, що позивачем не зазначено, яким чином відсутність вказаних порушень могли змінити результати проведених торгів.

З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів колегія суддів погоджується, проте з підставами для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними протоколу, акту проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання майна погодитись неможливо.

Як встановлено з матеріалів справи та вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 27 березня 2018 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року за заявою представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_11 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1909 га по АДРЕСА_1 , кадастровий № 3223151000:01:003:0013, а також на будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1

10 травня 2018 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з заявою про передачу справи за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області з тих підстав, що з 30 листопада 2017 року його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року справу № 756/3754/18 передано на розгляд до Обухівського районного суду Київської області.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 квітня 2018 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суму основного боргу за договором позики в розмірі 1 538 010 грн. 48 коп., процентів за договором позики в розмірі 410 136 грн. 13 коп., та понесені судові витрати в розмірі 8 810 грн., а всього стягнуто 1 956 956 грн. 61 коп.

Рішення в апеляційному порядку не було оскаржене та набуло законної сили 01 червня 2019 року.

На виконання вказаного рішення 05 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим С.В. було відкрито виконавче провадження №59716309 з примусового виконання виконавчого листа №756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 1 956 956, 61 грн. ( а.с. 25-26, т. 2).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.08.2019 року земельна ділянка загальною площею 0,1909 га, кадастровий номер 3223151000:01:003:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок загальною площею 50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_1

01.10.2019 року приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, загальною площею 130,6 кв. м., що розміщується на земельній ділянці площею 0,1909 га (кадастровий номер 3223151000:01:003:00013), з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

28.10.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, для визначення вартості арештованого майна.

На замовлення приватного виконавця оцінювач ТОВ «Експертна служба України» Душинський Є. І. склав звіт про оцінку майна, домоволодіння, яке складається з житлового будинку то господарських будівель і споруд, загальною площею будинку 130,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та розміщується на земельній ділянці площею 0,1909 га, згідно з яким станом на 28 жовтня 2019 року загальна ринкова вартість об`єктів оцінки за адресою: АДРЕСА_1 становить 1 993 934 грн, з яких: 679 320 грн - вартість домоволодіння; 1 314 614 грн - вартість земельної ділянки. У звіті суб`єкт оціночної діяльності зазначив, що житловий будинок є цегляним.

Згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «СЕТАМ» 04 листопада 2019 року на підставі заявки приватного виконавця Ніколаєва С.В. внесена інформація про реалізацію арештованого майна, домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, загальною площею 130,6 кв.м та земельної ділянки, площею 0,1909 га, кадастровий номер 3223151000:01:003.0013, за адресою: АДРЕСА_1 , під лотом № 385964 та призначено до проведення торги на 04 грудня 2019 року.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 450116, дані торги не відбулись через відсутність допущених учасників.

Згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «СЕТАМ» 05 грудня 2019 року вдруге виставлено на реалізацію вищезазначене арештоване майно, під лотом №394700 та призначено до проведення на 08 січня 2020 року.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 459413 08 січня 2020 року відбулися торги з реалізації арештованого майна - домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів став ОСОБА_4

3а наслідками проведення електронних торгів приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. складено акт про проведення електронних торгів від 13 січня 2020 року.

ОСОБА_4 15.01.2020 року отримав у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером АДРЕСА_3 , з реєстрацією 15.01.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_4 15.01.2020 року отримав у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером АДРЕСА_3 , з реєстрацією 15.01.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3223151000:01:003:0013, площею 0.1909 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адреса: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з свідоцтва про народження , виданого 14 серпня 2019 року виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( а.с. 16, т. 1).

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою спірного будинку 20 серпня 2019 року ( а.с. 17-18, т. 1).

Як вбачається з копії довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1178 від 26.11.2019 року, виданої виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано три особи - ОСОБА_1 (власник), дата реєстрації - 30.11.2017 року, ОСОБА_3 (дружина), дата реєстрації - 19.05.2012 року, ОСОБА_2 (дочка), дата реєстрації - 20 серпня 2019 року.

Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2, при відкритті виконавчого провадження 05 серпня 2019 року приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. направлено запит до сектору державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації з проханням повідомити, хто зареєстрований в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Української міської ради від 15.08.2019 року №1853/0/1-19 у вищезазначеному будинку зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с. 152-153, т. 2).

Як вбачається з свідоцтва про смерть, виданого Обухівським відділом ДРАЦС в Обухівському районі Київської області 19.08.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років ( а.с. 73, т. 5).

У даній позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 11 грудня 2020 року, позивач, крім вимоги про визнання недійсними електронних торгів з продажу нерухомого майна, просив також визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів та акт приватного виконавця про проведені електронні торги; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок та земельну ділянку та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 .

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За змістом частини другої статті 638 та частини першої статті 640 ЦК України моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19)).

Згідно з висновками, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 та від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

За змістом статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Процедура реалізації арештованого майна визначається Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (Порядок № 2831/5), який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 925/796/18, від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15, у спорах про визнання електронних торгів недійсними неодноразово наголошував на тому, що у вирішенні такого спору обов`язковому встановленню підлягають обставини: 1) чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства шляхом проведення електронних торгів; 2) чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; 3) чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів

Згідно з висновком у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів (аукціону) правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Для визнання судом торгів (аукціону) недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів ( постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).

Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акту про проведені електронні торги ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача.

У постанові від 28 червня 2023 року в справі № 212/11434/21 (провадження № 61-4651св23) Верховний Суд зазначив, що «видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22).

Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21)».

Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року № 359/3373/16-ц, від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 307/3081/17 .

Метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку позбавлення власника його нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно ( висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100)).

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними протоколу й акту про проведені електронні торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності на ОСОБА_4 є неналежними та неефективними способами захисту порушеного права. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог належало відмовити у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту порушеного права, що є підставою для зміни мотивувальної частини оскарженого судового рішення районного суду у зазначеній частині.

З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів від 08 січня 2020 року колегія суддів також погоджується частково.

Як встановлено з матеріалів справи, 10 червня 2019 року на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 квітня 2019 року у цивільній справі № 2-147/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суму основного боргу за договором позики в розмірі 1 538 010,48 грн, процентів за договором позики в розмірі 410 136,13 грн, та понесені судові витрати в розмірі 8 810,00 грн, а всього - 1 956 956,61 грн. судом було видано виконавчий лист.

05 серпня 2019 року на виконання даного рішення, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим С. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 1 956 956,61 грн.

Звіт про оцінку майна - домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, загальною площею 130,6 кв. м., що розміщується на земельній ділянці площею 0,1909 га, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 , був складений на замовлення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. (посвідчення № 61 від 20 червня 2017 року) на підставі договору на оцінку та постанови «Про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені» від 28 жовтня 2019 року.

Відповідно до копії матеріалів виконавчого провадження, 18 серпня 2019 року КП Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» надіслало приватному виконавцю Ніколаєву С.В. на його запит: копію державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 копію договору купівлі-продажу будинку від 24.04.1998 року, копію технічної документації на житловий будинок ( а.с. 65-75, т. 2).

Постановою приватного виконавця від 18 вересня 2019 року було залучено працівників Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області не менше 2 осіб для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту приватного виконавця та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії постанови про опис та арешт майна боржника від 01 жовтня 2019 року , боржник двері на подвір`я та до будинку не відчинив, у зв`язку з чим було складено акт від 01.10.2019 року та опис і арешт проводився за технічною документацією на вказані об`єкти та за допомогою квадрокоптера ( а.с. 80, т. 2).

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В., заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . У скарзі ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця Ніколаєва С. В. щодо прийняття висновку про вартість майна, виконаного оцінювачем ТОВ «Експертна служба України» Душинським Є. І. , та реалізації нерухомого майна за допомогою Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), що вчинені у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області;

- скасувати як необґрунтований та незаконний висновок про вартість майна, виконаний оцінювачем ТОВ «Експертна служба України» Душинським Є. І. на замовлення приватного виконавця Ніколаєва С. В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18;

- визнати незаконним, зупинити та скасувати процес реалізації арештованого майна: житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 434120732231, та земельної ділянки площею 0,1909 га, кадастровий номер 32231510000:01:003:0013, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Станом на час ухвалення оскаржуваного рішення від 05 липня 2021 року була чинною постанова Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 суди виходили з того, що Звіт №1314 про оцінку майна - домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, загальною площею 130,6 кв.м, що розміщується на земельній ділянці площею 0,1909 га, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 , що виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», складений з дотриманням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003р., Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28 жовтня 2004 року, Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, та підлягає використанню у виконавчому провадженні №59716309.

Приватний виконавець Ніколаєв С.В. в акті опису зазначив, що він проводить огляд за технічною документацією та що будинок є дерев`яний, хоча фактично будинок дійсно дерев`яний, однак, обкладений цеглою, що значно збільшило його вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що при опису будинку приватному виконавцю дружиною боржника були створені перешкоди, виконавець не зміг потрапити на територію садиби та описати будинок у натурі, а тому він дійсно здійснив опис за технічною документацією, про що зазначив у акті опису.

У постанові від 01 жовтня 2020 року апеляційний суд зазначив, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, будинку, без проникнення в нього, що не є підставою для скасування постанови, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в будинок не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який у даному випадку діяв недобросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис будинку був проведений без огляду об`єкта. Боржник був обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від нього добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу, в тому числі і надавати доступ до майна, що підлягало опису. Однак, як встановлено судом зазначена обставина не вплинула на висновок щодо оцінки майна, оскільки експертом було зазначено та враховано, що будинок дерев`яний та обкладений цеглою.

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_6 , було задоволено частково. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року - скасовано. Передано справу № 756/3754/18 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим, не зважаючи на скасування судових рішень щодо розгляду скарги ОСОБА_1 , покладених в основу оскаржуваного рішення, при новому розгляді скарги, після залучення правонаступника позивача, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2024 року скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича - залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 29 січня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , адвоката Биченка А.О. - залишено без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року - залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 в цій частині, суди виходили з того, що за наявними в матеріалах справи доказами приватний виконавець перед оцінкою належного боржнику ОСОБА_1 будинку здійснив опис та арешт майна без проникнення до будинку. Огляд будинку всередині не проводився у зв`язку з недобросовісною поведінкою самого боржника, який, не отримував адресованих йому документів виконавчого провадження, тривалий час фактично ухилявся від виконання рішення суду, не надав виконавцю всю необхідну інформацію для здійснення виконавчих дій та доступу до майна, що підлягало опису. Оскаржуючи оцінку майна, ОСОБА_1 не надав до суду звіту про оцінку майна, який би доводив іншу вартість арештованого майна.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , про те, що оцінювач Душинський Е.І. не здійснював особистий огляд об`єкта оцінки, зокрема, і внутрішнього огляду будинку, також не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки з матеріалів виконавчого провадження ( акту приватного виконавця про недопуск до будинку, постанови про опис і арешт майна боржника від 01.10.2019 року) встановлено, що оцінювач Душинський Е.І. був присутній при проведенні опису нерухомого майна приватним виконавцем 01 жовтня 2019 року, проте приватного виконавця та осіб, залучених до проведення виконавчих дій, не було допущено до подвір`я та будинку, огляд проводився у присутності понятих, за допомогою квадрокоптера, яким керував оператор ОСОБА_14 ( а.с. 82, т.2).

Згідно з повідомленням про результати визначення вартості майна, квитанції про відправлення та роздрукованої інформації з сайту «Укрпошти», що наявні у матеріалах виконавчого провадження, 31.10.2019 року приватним виконавцем було направлено позивачу копію висновку оцінювача про вартість домоволодіння ( а.с. 147-148, т.2)

Однак, позивачем не було надано до суду першої інстанції іншого висновку про оцінку нерухомого майна підготовленого суб`єктом оціночної діяльності або судовим експертом у порядку ст. 106 ЦПК України, у якому була б зазначена інша вартість арештованого майна - домоволодіння. Крім того, у позовній заяві позивач не зазначав іншу вартість жилого будинку та земельної ділянки, яку він вважає обґрунтованою, посилаючись лише на порушення процедури складання звіту про оцінку нерухомого майна.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважала відсутніми підстави для задоволення клопотання скаржника про призначення судової експертизи з визначення вартості нерухомого майна апеляційним судом.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відхилення доводів позивача щодо необґрунтованості висновку про визначення вартості нерухомого майна.

Відхиляючи доводи позивача у тій частині, що приватний виконавець мав звернутись до органу опіки та піклування за попереднім дозволом на відчуження будинку, право користування яким має дитина, суд першої інстанції виходив з того, що за аналогією з правовою позицією Верховного Суду у справі № 754/15589/14-ц щодо звернення стягнення на нерухомість, в якій зареєстровані діти на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, була відсутня необхідність отримання дозволу органу опіки та піклування, оскільки відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» ОСОБА_1 як батько малолітньої дитини не є стороною вказаного правочину (торгів), тобто вони відбулися не за його ініціативою, а є наслідком реалізації політики держави в сфері забезпечення належного виконання судового рішення.

З висновком суду першої інстанції про відхилення доводів позивача у цій частині колегія суддів погоджується, однак з інших мотивів, ніж зазначено в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19, на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим через сам факт існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується у межах виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування. Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.

Як вбачається з матеріалів даної справи - копії матеріалів виконавчого провадження, 05.08.2019 року приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. направлено запит до Обухівської районної державної адміністрації з проханням повідомити, хто зареєстрований в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Української міської ради від 15.08.2019 року №1853/0/1-19 у вищезазначеному будинку зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с. 152- 154, т. 2)

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, згідно з актом від 01.10.2019 року, приватного виконавця та осіб, яких було залучено до участі у виконавчих діях, не було допущено на подвір`я будинку для проведення його опису. Як вбачається з відзиву приватного виконавця Ніколаєва С.В. на позовну заяву ОСОБА_1 , на подвір`я спірного будинку приватного виконавця не допустила дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що також підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом ( а.с. 97, т. 3).

Однак, боржник ОСОБА_1 не повідомив та не надав приватному виконавцю для приєднання до матеріалів виконавчого провадження довідку, яка б підтверджувала, що в будинку з 20.08.2019 року була зареєстрована його донька - ОСОБА_2 .

Згідно п. 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену пунктом 2 цього розділу

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження (пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень). Це кореспондує пункту 3 розділу ІІ цієї Інструкції.

У постанові від 29 січня 2025 року у справі № 756/3754/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Верховний Суд зазначив, що встановивши, що на час призначення електронних торгів у приватного виконавця не було інформації або доказів реєстрації неповнолітніх дітей у спірному будинку (тобто доказів про право власності на нерухоме майно на яке або право користування яким мають діти), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що, маючи відомості лише про повнолітніх осіб, які проживають у будинку, виконавець не мав підстав звертатися до органів опіки та піклування і, відповідно, не міг додати до заявки на реалізацію арештованого майна копію дозволу органу опіки та піклування.

Отже, у зв`язку з тим, що у приватного виконавця не було інформації або доказів реєстрації дитини в будинку (тобто доказів про право власності на нерухоме майно на яке або право користування яким мають діти), він не мав підстав звертатись до органів опіки та піклування і тому не міг додати до заявки на реалізацію арештованого майна копію дозволу органів опіки та піклування.

Після передачі майна на реалізацію, тобто після 04 листопада 2019 року, Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція з організації примусового виконання рішень та Порядок реалізації арештованого майна не передбачали можливості приватному виконавцю відкликати заяву на реалізацію арештованого нерухомого майна з метою звернення до органу опіки та піклування.

Пунктом 2 розділу УІІ Порядку передбачено лише, що у разі зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого електронні торги у призначений строк не відбулися, Організатор проводить такі торги після продовження примусового виконання рішення. Про проведення електронних торгів після продовження примусового виконання рішення Організатор не пізніше ніж за десять робочих днів до дня їх проведення повідомляє всіх учасників, які зареєструвалися в установленому порядку.

Враховуючи викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що виконавець був зобов`язаний отримати дозвіл органу опіки та піклування чи рішення суду у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має донька позивача ОСОБА_2 , оскільки станом на час перевірки приватним виконавцем про зареєстрованих у будинку осіб ОСОБА_2 не була зареєстрована у спірному жилому будинку, а у період з часу відкриття виконавчого провадження та до часу передання спірного майна на реалізацію через електронні торги боржник ОСОБА_1 не повідомляв приватного виконавця, що у житловому будинку зареєстрована та проживає малолітня дитина.

Тому колегія суддів вважає, що приватний виконавець Ніколаєв С.В. не допустив порушення законодавства при передачі на реалізацію житлового будинку, адже за відсутності інформації про зареєстроване місце проживання в будинку малолітньої дитини отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування не було необхідним.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2025 року у справі № 490/3041/24 «оскільки приватний виконавець, до призначення торгів, здійснив всі необхідні дії для встановлення зареєстрованих осіб в житловому будинку, який виставлявся на реалізацію, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.».

Відхиляючи доводи позовної заяви щодо порушення ДП «Сетам» процедури повідомлення ОСОБА_1 про проведення електронних торгів, суд першої інстанції виходив з того, що судом під час розгляду справи не встановлено наявність порушень, що могли б вплинути на результати торгів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Згідно з п. 4 розділу ІІ вказаного Порядку , приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 03 липня 2020 року у справі № 332/3368/17 та від 21 червня 2023 року у справі № 369/5218/19, від 20 вересня 2023 року у справі № 372/2894/17, згідно з п. 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Аналіз змісту вищезазначеного Порядку дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22, «суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, які саме права й законні інтереси боржника порушено його неналежним повідомленням про проведення торгів та як це вплинуло на їх результати. До того ж позивач не заперечував, що він був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт майна та здійснення його оцінки. Отже, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову ОСОБА_1 лише з тієї підстави, що він не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів.»

Згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «СЕТАМ» 04 листопада 2019 року на підставі заявки приватного виконавця Ніколаєва С.В. внесена інформація про реалізацію арештованого майна, домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, загальною площею 130,6 кв.м та земельної ділянки, площею 0,1909 га, кадастровий номер 3223151000:01:003.0013, за адресою: АДРЕСА_1 , під лотом № 385964 та призначено до проведення торгів на 04 грудня 2019 року.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 450116 від 04 грудня 2019 року, дані торги не відбулись через відсутність допущених учасників торгів

Згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «СЕТАМ» 05 грудня 2019 року вдруге виставлено на реалізацію вищезазначене арештоване майно, під лотом №394700 та призначено до проведення на 08 січня 2020 року.

Як встановлено з матеріалів справи, зі скаргою на дії приватного виконавця Ніколаєва С.В. ОСОБА_1 звернувся 17 грудня 2019 року та просив зупинити процес реалізації арештованого нерухомого майна, що свідчить про обізнаність боржника про передачу майна на реалізацію.

Отже, позивачем не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції зробив правильний у цілому висновок про відмову у задоволенні заявленого позивачем позову, оскільки електронні торги пройшли з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна, не порушили права ні учасників виконавчого провадження, ні сторін правочину.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни мотивів, з яких у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , слід відмовити, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , - задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 липня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.