Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №495/137/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/175/26

Справа № 495/137/23

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

позивача акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», представника Пояркової О.В.,

від відповідача ОСОБА_1 – не з`явились,

переглянувши справу №495/137/23 за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2023 року у складі судді Шевчук Ю.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «Державний ощадний банк України», звернувшись 05 січня 2023 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року, за яким надано в кредит грошові кошти в сумі 233000,00 грн. під 29% річних на строк до 21 грудня 2026 року, які позичальник зобов`язався повертати рівними частинами в розмірі 3883,33 грн. щомісячно.

АТ «Ощадбанк» виконав свої зобов`язання, надавши кредит у встановленому договором розмірі, однак позичальник в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань, порушив п.п.3.3.3, 4.3.2 Договору, щодо встановлених термінів повернення кредиту (основної суми та сплати відсотків за кредит) у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 02 грудня 2022 року склала в загальній сумі 249808,66 грн., з яких заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 225230,69 грн., проценти за користування кредитом в сумі 24577,97 грн.

Позивач АТ «Державний ощадний банк України» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість станом на 02 грудня 2022 року за Договором про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року в сумі 249808,66 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2481,00 грн. (т.1 а.с.1-3).

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 січня 2023 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.43-44).

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, зазначивши, що кредит видано на строк 60 місяців терміном до 21 грудня 2026 року; у січні-лютому 2022 року здійснив платежі, потому почалася війна і матеріальний стан погіршився; позивач вимагає повернення всієї суми кредиту негайно, хоча мають місце форс мажорні обставини; від погашення кредитних зобов`язань не відмовляється, послався на тимчасові труднощі та звернення до банку про реструктуризацію заборгованості (т.1 а.с.60, 75).

В ході розгляду справи позивач АТ «Державний ощадний банк України» з урахуванням часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості уточнив вимоги та просив стягнути заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 190830,16 грн., проценти за користування кредитом в сумі 24577,97 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2023 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» за Договором про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року заборгованість за кредитом в сумі 190830,16 грн., за процентами в сумі 24577,97 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2481,00 грн. (т.1 а.с.144-150).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.151-154).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у невідповідності висновків суду обставинам, що мають значення для справи. Висновок суду про порушення умов договору споживчого кредиту помилковий, війна є форс мажорною обставиною, через війну відповідач втратив роботу та не міг своєчасно сплачувати кредит. Суд не звернув увагу на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про погашення кредиту в повному обсязі, не запропонувавши погасити прострочену заборгованість.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримав обґрунтування позиції, викладеної у суді першої інстанції (т.1 а.с.173-175).

27 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції Довідку АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10015/0339 від 07 жовтня 2025 року №17/137 про погашення станом на 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0339/298 від 22 грудня 2021 року в повному обсязі (т.1 а.с.197, 198).

20 січня 2026 року АТ «Державний ощадний банк України» подав до суду апеляційної інстанції письмові пояснення з доданням Виписки по кредиту за період з 22 грудня 2021 року по 17 грудня 2025 року, за змістом яких вказав, що після відкриття апеляційного провадження у справі №495/137/23 ОСОБА_1 сплатив за Договором про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року заборгованість в сумі 215408,13 грн. Своїми діями апелянт фактично визнав вимоги Банку про стягнення з нього кредитної заборгованості та виконав рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2023 року в справі №495/137/23 в цій частині. Стягнутий судовим рішенням судовий збір в сумі 2481,00 грн. не сплачений. Підстави для скасування рішення суду відсутні (т.1 а.с.205, 212-225).

29 січня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, за змістом яких підтвердив погашення заборгованості, проте наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення суду, так як кредитні зобов`язання мав право виконувати до 21 грудня 2026 року, а заборгованість виникла у 2022 року через втрату роботи та фінансові труднощі у зв`язку з війною (т.1 а.с.230, 231).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, виникають зобов`язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

На підставі укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року виникло грошове зобов`язання, що мало сторонами договору виконуватись належним чином.

ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти в сумі 233000,00 грн. під 29% річних на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21 грудня 2026 року. ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати погашення кредиту рівними частинами в розмірі 3883,33 грн. та сплату процентів нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з січня 2022 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок.

ОСОБА_1 допустив прострочення термінів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що мало наслідком звернення АТ «Державний ощадний банк України» до суду з вимогами про стягнення заборгованості достроково.

Станом на 02 грудня 2022 року за Договором про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року заборгованість складала в загальній сумі 249808,66 грн., з яких заборгованість за кредитом 225230,69 грн., проценти за користування кредитом 24577,97 грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 частково погасив заборгованість, що мало наслідком зменшення АТ «Державний ощадний банк України» позовних вимог до вимоги стягнути заборгованість в загальній сумі 215408,13 грн., з яких заборгованість за кредитом 190830,16 грн., проценти 24577,97 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з кредитних зобов`язань, допущення відповідачем порушення виконання кредитних зобов`язань, права позивача вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та належних до сплати процентів за користування кредитом; суд врахував часткове погашення заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором після пред`явлення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, погіршення матеріального стану позичальника не звільняє від виконання грошового зобов`язання.

Дійсно, в ході апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 повністю погасив заборгованість за кредитом та процентами за Договором про споживчий кредит №0339/298 від 22 грудня 2021 року, що підтверджено Довідкою АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10015/0339 від 07 жовтня 2025 року №17/137 про погашення станом на 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0339/298 від 22 грудня 2021 року в повному обсязі, та підтверджено наданою до суду апеляційної інстанції АТ «Державний ощадний банк України» Випискою по кредиту за період з 22 грудня 2021 року по 17 грудня 2025 року, з якої вбачається сплата заборгованості в сумі 215408,13 грн.

Проте, вказані обставини, як то сплата заборгованості у повному обсязі за кредитним договором, не має наслідком скасування рішення суду, так як сплата заборгованості відбулася після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Фактично судове рішенні від 22 червня 2023 року станом на дату апеляційного перегляду справи є виконаним в частині стягнення заборгованості в сумі 215408,13 грн., що має наслідком не скасування судового рішення, а відсутність підстав для банку звертати судове рішення в цій частині до примусового виконання.

Витрати АТ «Державний ощадний банк України» по сплаті за подання позовної заяви судового збору в сумі 2481,00 грн. покладено на ОСОБА_1 у відповідності до положень статті 141 ЦПК України.

В судовому засіданні 28 травня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами; надав представнику АТ «Державний ощадний банк України» Поярковій О.В., яка з`явилася в зал судового засідання, можливість виступити у судових дебатах (Чертілін П.М. в особі представника Бондар О.В. повідомлений до електронного кабінету; судова повістка ОСОБА_1 повернулась з відміткою «адресат відсутній») та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 23 червня 2026 року, потому через відпустки суддів та навантаження відкладено на 20 липня 2026 року, потому на 28 липня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Бондар Олександра Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2023 року в справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 28 липня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.О.Погорєлова

Є.С.Сєвєрова