Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №496/7776/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1027/26

Номер справи місцевого суду: 496/7776/25

Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., адвоката Чорної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

З вказаної постанови вбачається, що 30.10.2025 року о 16:40 год. в с. Дачне траса М05 452 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА Cerato, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, що зафіксовано на ПВР 471390, 474898, 470615, 474391. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою Біляївського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)під час зупинки транспортного засобу працівник поліції не озвучили підозру про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння;

2)працівник поліції не пояснюючи жодних підстав та причин почали поводити поверхневий огляд;

3)жодного направлення на огляд на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції не виписувалось і ОСОБА_1 не надавалось;

4)із відеозапису вбачається, що працівники поліції обманним шляхом спровокували ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду;

5)ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом;

6)ОСОБА_1 має кваліфікацію зварника № ВП/25-1-27, що прямо впливає на його втомлений погляд та почервоніння очей, які помилково були оцінені працівниками поліції, як ознаки сп`яніння.

Посилаючись на такі доводи, представник Мєшкова Е.І. просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення адвоката Чорної О.М., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №498575 від 30.10.2025 року з якого вбачається, що 30.10.2025 року о 16:40 год. в с. Дачне, траса М05 452 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА Cerato, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, що зафіксовано на ПВР 471390, 474898, 470615, 474391. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-довідка, з якої вбачається, що згідно обліків бази ІТС ІПНП «Адмінпрактика» ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 09.11.2010 року;

-довідка, з якої вбачається, що згідно обліків бази ІТС ІПНП «Адмінпрактика» ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 30.10.2025 року ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до КНП «ООМЦЛЗ» ООР для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, однак огляду проведено не було з підстав відмови водія;

-відеозапис, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 30.10.2025 року приблизно о 16:38 год. ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на блок-посту. При поверхневій перевірці працівники поліції виявили у останнього завернути у папір невідомий збір трави. Працівник поліції попросив ОСОБА_1 підійти до нього витягнути руки та заплющити очі. Потім посвітив ліхтариком, попросив відкрити очі. Працівник поліції зауважив ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, очі не реагують на світло, а тому пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Працівник поліції попередив ОСОБА_1 про те, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, є самостійною підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 спитав працівника поліції, як краще йому поступити. Працівник поліції відповів, що це має бути прийняте самостійне рішення саме ним, або проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння або відмовитися від такого огляду. ОСОБА_1 відмовився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було попереджено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол.

Отже, посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 , про те, що із відеозапису вбачається, що працівники поліції обманним шляхом спровокували ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду спростовується дослідженим відеозаписом з якого вбачається, що працівники поліції кілька разів ОСОБА_1 пояснювали його право проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, також і його право відмовитися від такого огляду. Також роз`яснили процедуру проходження огляду у медичному закладі, а також наслідки, які настануть, якщо водій відмовиться від огляду. На питання ОСОБА_1 як краще йому поступити, зауважили на тому, що це має бути саме його вибір, а не їх.

Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), визначено, що кінозйомка та відеозапис – це процеси фіксації динамічних властивостей об`єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу ІІ Інструкції).

Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими доказами у справі.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідно до положень ст. 130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається.

Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ Україні від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).

Підпунктом 1.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 2.12. Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Щодо посилань апеляційної скарги про те, що під час зупинки транспортного засобу працівник поліції не озвучили підозру про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції зауважує на такому.

Пунктами 4,5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою КМУ №1456 від 29.12.2021 року визначено, що перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення); право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за №2102-ІХ від 24.02.2022 року на території України оголошений воєнний стан у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, строк якого в подальшому було неодноразово продовжено Указами Президента України.

Крім того, обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

-наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

-почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зупинка та перевірка транспортного засобу КІА Cerato, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 була здійснена працівниками поліції у відповідності із чинним законодавством, порушень з боку працівників поліції не вбачається.

Між тим із відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що під час спілкування із ним були виявлені наступні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, очі не реагують на світло. У зв`язку із чим ОСОБА_1 , повинен був на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції відхиляє довід апеляційної скарги проте, що працівник поліції не пояснюючи жодних підстав та причин почали поводити поверхневий огляд, оскільки предметом розгляду даної справи є порушення Мєшковим п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом не скористався, не дивлячись на те, що він був обізнаний своїми правами та обов`язками передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Крім того, вказуючи в апеляційній скарзі про те, що співробітники поліції допустили порушення вимог чинного законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Посилання апеляційної скарги про те, що жодного направлення на огляд на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції не виписувалось і ОСОБА_1 не надавалось, не заслуговують на увагу, оскільки п. 1 розділу ІІ Інструкції від 07.11.2015 року не вимагає обов`язкового долучення до протоколу про адміністративне правопорушення направлення на огляд до медичного закладу. Проте, слід зазначити, що у матеріалах справи наявне на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, з огляду на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №498575 від 30.10.2025 року, а саме у графі опис установлених даних вбачається, що Від керування транспортним засобом відсторонений. ОСОБА_1 протокол був підписаний, без зауважень, а отже він був обізнаний із тим, що подальше керування транспортним засобом заборонене.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що він має кваліфікацію зварника № ВП/25-1-27, що прямо впливає на його втомлений погляд та почервоніння очей, які помилково були оцінені працівниками поліції, як ознаки сп`яніння, оскільки це його особиста думка, яка не несе ніякого правового підґрунтя. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на тому, що водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, що ОСОБА_1 зроблено не було.

В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.

Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 14.08.2025 року та інкримінуються ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.

З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова