Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №501/5888/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1366/26

Номер справи місцевого суду: 501/5888/25

Головуючий у першій інстанції Яковець Є. О.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєверової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 01 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509283, 10.11.2025 о 19-й годині 00 хвилин за адресою: м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, буд. 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електровелосипедом) з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує Т3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.

Постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 01.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч. 1 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погодившись з вищевказаною постановою суду, 10.06.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Савенков О.С. подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 01.06.2026 та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 керував електробайком потужністю 250W, з максимальною швидкістю 25км/год., а тому такий транспортний засіб не є механічним у розумінні п. 1.10 ПДР та не потрапляє під вимоги параграфу 2 ст. 2.13 ПДР. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не містить чіткої заяви про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння. Суд першої інстанції не перевірив належним чином, чи дотримано право особи отримати консультацію адвоката, або пройти огляд за участю захисника. Акт огляду та направлення містять взаємовиключні відомості. Матеріали справи не містять результатів приладу Drager, медичного висновку або інших об?єктивних даних, тому висновок про ознаки сп?яніння грунтуються переважно на суб?єктивних спостереженнях працівників поліції.

В судове засідання, призначене на 23.07.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ч. 1 ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за можливе розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності сторони захисту, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Так, суд дійшов вірного висновку про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509283 від 10.11.2025, згідно якого 10.11.2025 о 19-й годині 00 хвилин за адресою: м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, буд. 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електровелосипедом) з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху (а.с. 3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КПН ООМЦПЗ ООР від 10.11.2025 (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5);

- відеозаписом, на якому зафіксовані наступні обставини: 17:38:58 поліцейський підходить до водія, який сидить на електровелосипеді; 17:39:06 поліцейський повідомляє водію, що він їхав без увімкненого освітлення та виїхав на зустрічну смугу; 17:39:29 водій повідомляє, що вживав алкогольні напої; 17:39:35 поліцейський повідомляє водію, що від нього відчувається запах алкоголю з порожнин рота, водій це підтверджує; 17:39:55 поліцейський повідомляє водію, що здійснюється відеофіксація, роз`яснює водію положення ст. 63 Конституції України та право на захист; 17:40:13 поліцейський повідомляє причину зупинки транспортного засобу: їхав в темну пору доби без світла та по смузі зустрічного руху; 17:40:56 водій надає документи, що посвідчують особу; 17:41:34 - водій представляється: ОСОБА_1 ; 17:41:37 - поліцейський повідомляє водію, що оскільки він керує транспортним засобом, і у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (називає які саме, водій підтверджує наявність цих ознак), то він вимагає від нього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Drager або у медичному закладі, та роз`яснює водію, що у випадку відмови від огляду на стан сп`яніння щодо нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, а саме за відмову водія від огляду на стан сп`яніння; 17:42:14, 17:50:10 поліцейський запитує водія, чи буде він проходити огляд на місці зупинки, водій відмовляється; 17:42:19 водій погоджується пройти огляд у закладі охорони здоров`я; 17:46:13 водій заперечує необхідність їхати до закладу охорони здоров`я, оскільки він керував велосипедом; 17:46:50, 17:51:20 - поліцейський пояснює водію, що буде розцінювати його дії, як відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння; 17:47:08 водій відмовляється їхати до закладу охорони здоров`я; 17:48:01 поліцейський знову запитує у водія, чи поїде він на медичну експертизу для визначення стану алкогольного сп`яніння; 17:48:34 - поліцейський роз`яснює водію, що оскільки він керує транспортним засобом, і у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, то він вимагає від нього пройти огляд на стан сп`яніння; 17:48:49 - поліцейський запитує у водія, чи буде він продувати алкотестер Drager на місці зупинки транспортного засобу, на що водій повідомляє, що він керував велосипедом, а тому не повинен проходити огляд; 17:49:56 поліцейський запитує у водія, чи буде він проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, водій ухиляється від відповіді або відповідає не по-суті; 17:50:14 водій повідомляє, що погоджується пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак, ухиляється від проходження огляду; 18:05:52 водій погоджується пройти огляд у закладі охорони здоров`я; 18:06:00 водій доставляється до закладу охорони здоров`я; 18:46:42 водія доставлено до закладу охорони здоров`я; 18:47:38 водій ухиляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повідомляє, що він затриманий і, що йому потрібна правова допомога адвоката, що він буде проходити огляд у присутності захисника; 18:50:37 водій повідомляє, що буде телефонувати адвокату, однак, не телефонує; 18:51:41 поліцейський роз`яснює водію, що буде розцінювати його дії як відмову від огляду;18:52:20 поліцейський повідомляє водію, що розцінює його дії, як відмову від огляду; 18:52:31 поліцейський пропонує водію проконсультуватися у адвоката; 18:52:55 поліцейський повідомляє водію, що чекає ще п`ять хвилин, якщо він не йде на огляд, то оформлює відмову від огляду; 18:53:32, 18:56:12 водій повідомляє, що він йшов вулицею, а його привезли сюди; 18:53:53, 18:58:49 поліцейський повідомляє водію, що щодо нього складаються матеріали; 18:53:58 водій спілкується з адвокатом; 18:59:09 водій намагається залишити місце складення матеріалів щодо нього; 19:07:51 поліцейський ознайомлює водія з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; 19:09:41 водій просить надати можливість скористатися правовою допомогою, поліцейський дозволяє йому скористатися правовою допомогою, однак, водій жодних дій задля цього не вчиняє; 19:10:03 - поліцейський ознайомлює водія зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП; 19:11:18 - поліцейський відсторонює водія від керування транспортним засобом; 19:13:04 водій ознайомлюється з актом огляду на стан сп`яніння, вписує пояснення «Не відмовлявся», відмовляється від підписання; 19:14:45 - водій ознайомлюється з направленням на огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, вписує пояснення «Не відмовлявся», відмовляється від підписання; 19:16:21 водій відмовляється від отримання протоколу; 19:16:42 водій вписує у протокол пояснення; 19:17:10 поліцейський фіксує, що вони прибули для огляду у заклад охорони здоров`я.

Крім того, на останньому відеофайлі (з портативного відеореєстратора службового автомобіля): повз службовий автомобіль поліції проїжджає електровелосипед, службовий автомобіль поліції розвертається, наздоганяє його та подає сигнал про зупинку, останній зупиняється, за кермом знаходиться ОСОБА_1 .

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, яке йому поставлено в провину, не визнав та пояснив суду, що 10.11.2025 він керував еклектровелосипедом по вул. Олександрійській, 23, в м. Чорноморську Одеського р-ну Одеської обл. Він не керував механічним транспортним засобом, визначення якого міститься у Правилах дорожнього руху. Його зупинили поліцейські, повідомили, що відчувають запах алкоголю, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що він погодився. Вони поїхали, довго їздили, зрештою, його привезли назад і склали протокол. Протокол він не підписував, оскільки не згодний, що допустив порушення. Не пам`ятає, чи пропонували пройти огляд за допомогою приладу Drager.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує надані ним в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції пояснення.

Доводи про те, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , не є транспортним засобом у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд.

Диспозиція ст.130 КУпАП окрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп`яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електровелосипедом, який має двигун потужністю 250W, за допомогою якого він приводиться у рух, а тому такий електровелосипед є легким персональним електричним транспортним засобом.

З огляду на вищевикладене, електровелосипед, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.

Відтак, апеляційний суд вважає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є доведеним.

В апеляційній скарзі сторона захисту зазначає про те, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Він не відмовлявся пройти обстеження в медичному закладі, лише просив працівників поліції зачекати адвоката, однак, йому не дали можливість скористатися його правом на захист.

Вказані доводи не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У пункті 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ,і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З відеозапису встановлено, що узв`язку із виявленням поліцейським в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого спеціального технічного засобу, та в медичному закладі. ОСОБА_1 зазначив, що він пройде огляд в закладі охорони здоров`я. По приїзду до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 зазначив працівникам поліції, що огляд на стан сп`яніння буде проходити тільки в присутності адвоката. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що законом не передбачена необхідність присутності адвоката під час огляду, проте надали можливість останньому проконсультуватись з ним.

Однак, ОСОБА_1 не вчинив дій для забезпечення участі адвоката, крім того, законом не передбачений обов`язок працівників поліції залучити останнього на стадії проведення огляду.

Враховуючи поведінку ОСОБА_1 , яка не була послідовною, відсутність перешкод звернутись за правовою допомогою, в той же час ухилення від проходження огляду, працівниками поліції правомірно розцінено поведінку останнього, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже викладені доводи не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наявності інших доказів, які в своїй сукупності підтверджують обставини, які викладені в протоколі, підстав вважати вказані докази неналежними у суду відсутні.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Порушень норм процесуального або матеріального права не встановлено під час апеляційного перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова